Рішення № 70345089, 17.11.2017, Якимівський районний суд Запорізької області

Якимівський районний суд Запорізької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 330/1130/17

2/330/395/2017

"17" листопада 2017 р. Якимівський районний суд 3апорізької області у складі:

головуючого судді - Федорець С.В.

при секретарі - Капкановій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Якимівка цивільну справу за позовом Військової частини А0989 до ОСОБА_1 про стягнення переплаченого грошового забезпечення, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення переплаченого грошового забезпечення з наступних підстав.

Як вказує позивач, відповідач ОСОБА_1 28.04.2014 року був призваний до ЗСУ по мобілізації та на підставі наказу командира в/ч №4 від 28.04.2014 року був зарахований до списків в/ч польова пошта В0131 та призначений стрільцем помічником гранатометника роти охорони 23 батальону територіальної оборони. 12.09.2014 року, як вказує позивач, відповідач самовільно залишив місце проходження військової служби, а 17.04.2015 року на підставі наказу ТВО командира військової частини польова пошта В2830 від 16.04.2015 року №62-к виключений зі списків військової частини. Надалі, як вказує позивач, в ході проведення внутрішнього аудиту та фінансового контролю, фінансового аудиту та аудиту відповідності Запорізького обласного військового комісаріату за період з 01.11.2012 по 09.11.2015 рік було встановлено, що відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 7507,44 гривень.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача на користь військової частини А0989 суму переплаченого грошового забезпечення у розмірі 7507,44 гривень.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував, пояснивши, що він під час проходження служби 10.09.2014 року був доставлений до воєнного шпиталю, звідки виписаний 11.09.2014 року з рекомендацією про лікування у психіатричній лікарні. Приїхавши додому, 15.09.2014 року він звернувся до Запорізького обласного військового комісаріату, звідки отримав направлення на лікування до Запорізької обласної психіатричної лікарні, де перебував на лікуванні до 17.10.2014 року, потім, з 23.10.2014 року до 14.11.2014 року проходив лікування у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону. Після лікування повернувся додому за місцем свого постійного проживання та з 18.11.2014 року перебував на обліку у лікаря-психіатра Якимівської районної центральної лікарні. Оскільки стан здоров'я був незадовільний, відповідач не повертався до військової частини, а 09.02.2015 року знов був госпіталізований до ЗОПЛ, де перебував до 17.03.2015 року. Після закінчення лікування прибув до місця розташування військової частини, де надав усі медичні документи з приводу проходження лікування, та був звільнений у запас. Таким чином, відповідач вважає, що не перебував у розташуванні військової частини не самовільно, а з поважних причин, оскільки знаходився на лікуванні, тому вважає, що ніякої заборгованості перед військовою частиною не має і просить у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд приходить до наступного.

Дійсно, відповідач ОСОБА_1 28.04.2014 року був призваний до ЗСУ по мобілізації та на підставі наказу командира в/ч №4 від 28.04.2014 року був зарахований до списків в/ч польова пошта В0131 та призначений стрільцем помічником гранатометника роти охорони 23 батальону територіальної оборони.

У відповідності до наданої копії перевідного епікризу, ОСОБА_1 10.09.2014 року надійшов на лікування до Дніпропетровського військового шпиталю, звідки 11.09.2014 року переведений на лікування за місцем проживання.

Згідно до наданої копії епікризу, ОСОБА_1 з 15.09.2014 року до 17.10.2014 року знаходився на лікуванні у КУ «ЗОПЛ» ЗОР, що також підтверджено довідкою головного лікаря Якимівської ЦРЛ від 25.10.2017 року №1321.

З 24.10.2014 року по 14.11.2014 року ОСОБА_1 проходив лікування у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону, у відповідності до копії виписного епікризу №16328.

Таким чином, суд вважає цілком обґрунтованими доводи відповідача про те, що посилання відповідача на те, що відповідач 12.09.2014 року самовільно залишив військову частину, хибними, оскільки у судовому засіданні знайшов підтвердження факт знаходження відповідача на лікуванні.

При цьому, посилання представника позивача на те, що до будь-якої лікувальної установи відповідач повинен був надходити саме за направленням санітарної частини тієї військової частини, де він проходив службу, ніяким чином ним підтверджені не були. Однак, представник відповідача не заперечує того факту, що 10.09.2014 року відповідач потрапив до військового шпиталю саме за таким направленням.

Як зазначає відповідач, через незадовільний стан здоров'я, після виписки з клінічного центру 14.11.2014 року він не прибув до військової частини, а поїхав додому, де став на диспансерний облік у лікаря-психіатра за місцем свого проживання у Якимівській ЦРЛ. Це також підтверджено довідкою головного лікаря Якимівської ЦРЛ від 25.10.2017 року №1321.

Крім того, відповідач не повідомив про своє місце знаходження командування військової частини.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що в період з 15.11.2014 року по 08.02.2015 року ОСОБА_1 може рахуватися таким, що самовільно залишив військову частину.

З 09.02.2015 року по 17.03.2015 року відповідач знаходився на лікуванні у ЗОПЛ, згідно до наданого епікризу та довідки №1321 від 25.10.2017 року.

Після закінчення лікування з'явився до військової частини та надав командуванню усі документи щодо проходження лікування.

При цьому, у відповідності до наданого розрахунку суми переплати грошового забезпечення за даними фінансового аудиту №295 від 13.09.2017 року, ОСОБА_1 проводилися грошові нарахування за листопад та грудень 2014 року. Тобто, саме в той період, який, як було встановлено у судовому засіданні, він не перебував у розташуванні військової частини з неповажних причин.

Так, згідно розрахунку, у листопаді 2014 року відповідачеві було виплачено грошове забезпечення у розмірі 1543,94 гривень, у грудні грошове забезпечення у розмірі 2206,00 гривень, інші виплати у розмірі 3757,50 гривень (матеріальна допомога на соціально-побутові потреби, грошова допомога на оздоровлення та премія).

У відповідності до вимог Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення №260, на яку є посилання у звіті про проведення фінансового аудиту, наданому до матеріалів справи, військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місце служби на строк понад 10 діб, призупиняється виплата грошового забезпечення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про цілковиту обґрунтованість доводів позивача щодо незаконної виплати відповідачеві грошового забезпечення у листопаді-грудні 2014 року у розмірі 3749,94 гривень та необхідності стягнення цих коштів з відповідача на користь військової частини.

Щодо суми інших виплат у розмірі 3757,50 гривень, суд приходить до висновку про небгрунтованість вимог позивача у цій частині, оскільки, у відповідності до вище вказаної Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення №260, військовослужбовцям призупиняється виплата саме грошового забезпечення, однак жодних вказівок щодо призупинення інших виплат в Інструкції не міститься.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у частині стягнення з відповідача на користь позивача суми переплаченого грошового забезпечення у розмірі 3749,94 гривень, у іншій частині позовних вимог слід відмовити.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача пропорційно до задоволених судом вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 60, 88, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серія СВ 809879, виданий Якимівським РВ УМВС України в Запорізькій області, і.н. НОМЕР_1, на користь військової частини А0989 (ЄДРПОУ 26615223, Держказначейська служба України, МФО 820172, рахунок № 35220275090634) суму переплаченого грошового забезпечення у розмірі 3749 (три тисячі сімсот сорок дев`ять) гривень 94 копійки.

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серія СВ 809879, виданий Якимівським РВ УМВС України в Запорізькій області, і.н. НОМЕР_1, на користь держави судовий збір у сумі 320 гривень 00 копійок (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; Код банку отримувача: 820019; Рахунок отримувача: 31215256700001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Запорізької області безпосередньо через Якимівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: Федорець С.В.