Постанова № 70342628, 20.11.2017, Новогродівський міський суд Донецької області

239/209/17

2-а/239/40/2017

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2017 року Новогродівський міський суд Донецької області

в складі: головуючого судді Грідяєвої М.В.

при секретарі Кравченко Ю.О.

з участю: позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новогродівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування листа, зобов'язання призначити пенсію, треті особи Міністерство охорони здоров'я України, Донецькій обласний центр медико-соціальної експертизи Красноармійської медико-соціальної експертної комісії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування листа, зобов'язання призначити пенсію, треті особи Міністерство охорони здоров'я України, Донецькій обласний центр медико-соціальної експертизи Красноармійської медико-соціальної експертної комісії, вказуючи на те, що 18.05.2017 року він, звернувся до відповідача з письмовою заявою про призначення пенсії за віком, досягнувши 50 років, який

Листом №20/б-19-01-02 від 26.05.2017 року відмовив йому у призначені пенсії, з чим він не погоджується. Він з 1998 року по 2003 рік отримував пенсію за висновком МСЕК, рішенням МСЕК №2 від 10.01.2001 року він був звільнений з роботи, в нього було визначено наявність пільгового стажу у 10 років, Донецькою обласною МСЕК йому було відмовлено у медіко-соціальному страхуванні, остаточне судове рішення по оскарженню висновку МСЕК 2001 року відсутнє, з 2003 року йому відмовлено у статусі інваліда, в нього наявний пільговий стаж. Посилається на ст.58 Конституції України, Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Просить лист ОУПФ України №20/б-19-01-02 від 26.05.2017 року визнати неправомірним та скасувати його, зобов'язати УПФУ винести постанову про призначення пенсії за віком.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просить його задовольнити, посилається на рішення Новогродівського міського суду, висновки МСЕК, з якими він не погоджується, вважає необхідним призначити та провести судово-медичну експертизу. Вважає, що у відповідача є його пенсійна справа з усіма наявними в ній документами необхідними для призначення йому пенсії за віком при досягнення ним 50 років. В якій формі надав до ПФУ заяву вказати не може.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, надав письмові заперечення на позов, відповідно до ч.4 ст.128 КАС України суд вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних в ній доказів. Згідно наданого відповідачем письмового заперечення на позов, позов не визнають, просять відмовити, вказуючи на те, що ОСОБА_1 перебував на обліку в ПФУ та отримував пенсію по інвалідності з 24.12.1999 року по січень 2003 року. Згідно довідки Донецького обласного центру медико-соціальної експертизи №4 ОСОБА_1 інвалідом не визнано, з 30.01.2003 року визнано працездатним, в зв'язку з чим ПФУ з 01.02.2003 року припинено виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 Посилається на Закону України ««Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зазначає, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії при зверненні особи з відповідною заявою, та не пізніше 10 днів приймає рішення. З матеріалів пенсійної справи вбачається, що позивач після 01.02.2003 року не звертався до УПФ України з заявою про призначення пенсії за встановленою формою. 18.05.2017 року позивач в порядку ст.7 Закону України «Про звернення громадян» звернувся до УПФ України з письмовим зверненням №20/б-1-01-02 з питанням про призначення пенсії, яке було розглянуто та надана відповідь від 26.05.2017 року №20\б-19-01-02, в якій роз'яснено порядок призначення пенсії та необхідність звернення до УПФУ з відповідною заявою про призначення пенсії. ПФУ діяло у спосіб та у межах передбачених Конституцією України та Законами України. Призначення, виплата та встановлення права на пенсію є виключною компетенцією ПФУ. Вимоги про визнання неправомірним листа та його скасування не узгоджуються з вимогами КАС України.

Представники третіх осіб Міністерство охорони здоров'я України, Донецькій обласний центр медико-соціальної експертизи Красноармійської медико-соціальної експертної комісії в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Згідно письмової заяви представник Покровської медико-соціальної експертної комісії просить розглянути справу у його відсутність. Суд вважає можливим розглянути справу без участі представників третіх осіб.

Вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає адміністративний позов ОСОБА_1 не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, позивач з 24.12.1999 року по 03.02.2003 року знаходився на обліку в ПФУ та отримував пенсії по інвалідності в зв'язку з трудовим каліцтвом. Висновком МСЕК ОСОБА_1 визнаний працездатним з 30.01.2003 року, в зв'язку з чим виплата пенсії по інвалідності, як інваліду 3 групи УПФУ з 01.02.2003 року припинена. Письмове звернення позивача від 18.05.2017 року з питань призначення пенсії, ПФУ розглянуло як звернення громадян та листом від 26.05.2017 року роз'яснило, що ОСОБА_1 потрібно звернутись до відділення ПФУ з відповідною заявою про призначення пенсії та подати необхідні документи.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, п.1 ч.3 ст.2 та ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти, чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди призначення пільгових пенсій провадиться за нормами зазначеного закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом «Про пенсійне забезпечення».

Призначення, виплата та перерахунок пенсії регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ, «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року№1058-ІУ.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до норм статті 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров'я, внаслідок: а)трудового каліцтва або професійного захворювання;б) загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства). Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено види пенсійних виплат і соціальних послуг, зокрема в частині першій зазначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст.ст.7, 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Суд вважає право позивача на призначення пенсії за віком порушено не було, так як позивач не звернувся до відповідача з відповідною заявою про призначення пенсії та не надав відповідні документи, відповідач УПФУ рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу не приймав, лист роз'яснення носить рекомендаційний характер та не породжує правових наслідків ані для позивача ані для відповідача. Позивач має право та не позбавлений можливості звернутися до відповідача з відповідної заявою про призначення пенсії за віком в зв'язку з досягненням пенсійного віку, яка буде підставою для ПФУ прийняти передбачене законодавством рішення щодо призначення пенсії за віком позивачу.

Крім того суд звертає увагу, що ПФУ має дискреційні функції щодо призначення пенсії, суд не може зобов'язати відповідача прийняти рішення про призначення пенсію позивачу.

Керуючись ст.ст.19, 46 Конституції України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону від 09.07.2003 року № 1058-IV, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788, Порядком застосування Списків N1 і N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах,ст.ст.2, 9, 11, 86, 94, 159, 160, 162, 163, 186 КАС України,

П О С Т А Н О В И В :

В позові ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування листа, зобов'язання призначити пенсію, треті особи Міністерство охорони здоров'я України, Донецькій обласний центр медико-соціальної експертизи Красноармійської медико-соціальної експертної комісії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Новогродовский міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на нього протягом 10 з дня її проголошення.

Постанову виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя: