Ухвала суду № 70341993, 20.11.2017, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/12813/17

Провадження №1-кс/219/2485/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2017 року слідчий суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Чопик О.П., з участю: секретаря Чубикало О.А., прокурора Добриніна С.В., слідчогоФрунзеС.В., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмуті Донецької області клопотання слідчого військової прокуратури Донецького гарнізону ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, який офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимий,

в с т а н о в и в :

у провадженні військової прокуратури Донецького гарнізону перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42016051100000528 5 грудня 2016 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.307 Кримінального кодексу України.

15 листопада 2017 року слідчий військової прокуратури Донецького гарнізону ОСОБА_3, за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні заступником військового прокурора військової прокуратури Донецького гарнізону ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 у межах строку досудового розслідування, з правом внесення застави в розмірі вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати, посилаючись на обґрунтованість підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 Кримінального кодексу України, та те, що наявні ризики: переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний не має міцних соціальних звязків на території України, яка є підконтрольною українській владі, не має постійного місця роботи, його неповнолітня дитина, разом з цивільною дружиною проживають на території м.Горлівка, яке знаходиться під контролем збройних формувань, а суворість покарання за тяжке кримінальне правопорушення, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років може бути визнана підозрюваним як більш небезпечна, аніж втеча; незаконного впливу на свідків та заявника у даному кримінальному провадженні; продовження вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється, враховуючи те, що організатор групи та частина її учасників слідством не встановлені. Також стверджує, що з метою встановлення походження, складу психотропних речовин, які були придбані під час оперативних закупок та вилучені у ОСОБА_1 у момент його затримання, по кримінальному провадженню призначені експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, які тривають. Крім того, у кримінальному провадженні виконано ряд слідчих дій та процесуальних дій, спрямованих на отримання та перевірку зібраних доказів та здійснюється розсекречення матеріалів проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Просить суд поновити процесуальний строк подання клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 через необхідність уточнення підозри у кримінальному провадженні, що було здійснено, за вказівкою слідчого судді, 15 листопада 2017 року.

Підозрюваний ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_2 копію клопотання про продовження строку тримання під вартою та додатки до нього отримали 15 листопада 2017 року о 12.10 год.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, зазначивши, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.2 ст.307 Кримінального кодексу України, а також ризики переховування від органів досудового слідства та/або суду, незаконного впливу на свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень. Просять клопотання задовольнити.

Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечив, оскільки бажає повернутись додому та проводити час з донькою.

Захисник підозрюваного проти задоволення клопотання заперечив з підстав відсутності обґрунтованої підозри; відмінностей у найменуванні психотропної речовини у витязі з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань та повідомленні про підозру. Також зазначив, що ризики прокурором та слідчим не доведені, а тому просить відмовити в задоволенні клопотання.

Підставою для звернення з відповідним клопотанням стало те, що органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 2 жовтня 2017 року, знаходячись за адресою: вул. Ватутіна, м. Мирноград, Донецька область, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, у складі організованої групи спільно ОСОБА_5 та іншими особами збув ОСОБА_6 чотири поліетиленових пакети з порошкоподібною речовиною жовтого кольору, що згідно з висновком експертизи №1/8.6/3717 від 18 жовтня 2017 року містить у своєму складі психотропну речовину метамфітамін масою 0,0684 г, 0,0642 г, 0,0668 г, 0,0591 за 1600 грн. Повторно, 5 жовтня 2017 року ОСОБА_1, знаходячись у м. Мирнограді, поблизу лікарні, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, у складі групи спільно з ОСОБА_5 та іншими особами збув ОСОБА_6 чотири поліетиленових пакети з порошкоподібною речовиною жовтого кольору, що згідно з висновком експерта №1/8.6/3716 від 12 жовтня 2017 року містить у своєму складі психотропну речовину метамфітамін масою 0,0538 г, 0,0536 г, 0,0682 г, 0,0535 за 1600 грн. Повторно, 19 жовтня 2017 року ОСОБА_1, знаходячись у м. Покровську, на задньому дворі магазину «Екомаркет», діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, у складі групи спільно з ОСОБА_5 збув ОСОБА_6 чотири поліетиленових пакети в середині яких знаходиться порошкоподібна речовина жовтого кольору, метамфітамін. Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні та збуті психотропних речових, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України.

20 жовтня 2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 Кримінального кодексу України.

Ухвалою слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 21 жовтня 2017 року відносно підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на тридцять днів з моменту затримання до 17 листопада 2017 року, з визначенням застави в розмірі 128000 грн. Слідчий суддя вирішив застосувати запобіжний захід на значно коротший термін ніж максимально визначений законом, - на 30 днів, з метою уточнення підозри, проведення додаткових та розсекречення і оформлення проведених слідчих (розшукових) дій, а також для перевірки слідчим суддею до закінчення цього строку наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним злочину, передбаченого ч.2 ст.307 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.199 Кримінального процесуального кодексу України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за пять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий порушив законодавчо встановлений строк для звернення з вказаним клопотанням, подавши його 15 листопада 2017 року, тобто за два дні до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Однак, зважаючи на складність кримінального провадження, вимога слідчого судді про уточнення підозри була виконана лише 15 листопада 2017 року. Слідчий суддя вважає за можливе поновити пропущений процесуальний строк, як такий, що пропущений з поважних причин.

Так, ухвалою слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 13 листопада 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою, оскільки слідчим та прокурором не виконані вказівки слідчого судді, викладені в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного від 21 жовтня 2017 року в частині уточнення повідомленої ОСОБА_1 підозри, а саме: зазначення часу та дати вчинення кримінального правопорушення, виду психотропної речовини, її маси та способу її вилучення.

15 листопада 2017 року ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 Кримінального кодексу України.

Як зазначив слідчий у судовому засіданні, по кримінальному провадженню призначені експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, які тривають; необхідно повністю розсекретити матеріали проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та завершити комплекс слідчих дій, зважаючи на складність кримінального провадження.

Частиною 1, п.4 ч.2 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною пятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.2 ст.307 Кримінального кодексу України, доведена прокурором та підтверджується, зокрема, повідомленням головного управління військової контррозвідки Департаменту контррозвідки Служби безпеки України від 29 листопада 2016 року; протоколом обшуку від 19 жовтня 2017 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 20 жовтня 2017 року; висновком експерта №1/8.6/3716 від 12 жовтня 2017 року; висновком експерта №1/8.6/3717 від 18 жовтня 2017 року; протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_6 від 9 листопада 2017 року; протоколами огляду і вручення грошових коштів від 2 жовтня 2017 року, 4 жовтня 2017 року; протоколами добровільної видачі від 2 жовтня 2017 року, 5 жовтня 2017 року, 19 жовтня 2017 року.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину у сфері обігу психотропних речових, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, що створює ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кількох епізодів злочинної діяльності за попередньою змовою групою осіб, частина з яких встановлюється органом досудового розслідування, що створює ризики вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється. Свідками у кримінальному провадженні є залегендовані особи, які здійснювали безпосередній контакт з підозрюваним, що створює ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Слідчий суддя оцінює в сукупності усі наведені обставини, а також те, що підозрюваний не одружений, однак, за його словами, проживає однією сімєю з жінкою протягом трьох років, на утриманні має дитину, у свідоцтві про народження якої не записаний батьком, проте вважає її своєю; жінка та дитина проживають окремо, а він час від часу навідує їх, надає гроші на проживання та утримання; офіційно не працевлаштований, з його слів, заробляє на проживання ремонтом автомобілів; зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, у будинку, який, з його слів, зруйнований; проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, у будинку, що, з його слів, належить на праві власності вітчиму; проживає з вітчимом та матірю; батько зі сімєю проживає у Російській Федерації, однак, за словами підозрюваного, з батьком він контакту не підтримує протягом останніх двох років; матеріальний стан підозрюваного, який, як зазначив, отримує заробітну плату, достатню для утримання сімї; за його словами, значних заощаджень не має, кредитні зобовязання відсутні; стан здоровя задовільний.

Слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді застави є неможливим, оскільки клопотання про застосування такого запобіжного заходу та доказів можливості внести її відсутні. Питання особистої поруки вирішується лише за наявності поручителя, чого на час розгляду клопотання не було та відповідних заяв ніхто не заявляв, а особисте зобовязання є найбільш мяким запобіжним заходом та його застосування не достатнє для забезпечення виконання підозрюваним його обовязків у цьому кримінальному провадженні. Слідчий суддя зауважує, що на даний час можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не встановлена, зважаючи на необхідність проведення значної кількості слідчих дій, якості та ступеня викладених ризиків та відсутності переконання, що підозрюваний виправдає довіру, належним чином виконуючи свої процесуальні обовязки. Викладені та оцінені обставини, в тому числі обставини злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 свідчать про неможливість застосування більш мяких запобіжних заходів.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, оскільки слідчий та прокурор довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.2 ст.307 Кримінального кодексу України, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу; обставини підозри слідчим суддею зясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді, відтак слідчий суддя приходить до висновку, що підозрюваному необхідно продовжити застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, передбаченого п.2 ч.1 ст.219 Кримінального процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом. Розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.2 ч.5 ст.182 Кримінального процесуального кодексу України).

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ухвалою від 21 жовтня 2017 року слідчий суддя визначив розмір застави. Водночас, строк дії ухвали визначено у 30 днів, замість максимально можливих 60 днів, передбачених ч.1 ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України, з метою уточнення повідомленої підозри, необхідність чого підтвердили слідчий та прокурор, відтак для перевірки слідчим суддею до закінчення цього строку наявності обґрунтованої підозри. Тому строк застосування запобіжного заходу скорочено через відповідну поведінку сторони обвинувачення, що не може створювати обмеження для реалізації підозрюваним його прав, зокрема, на внесення застави. З огляду на викладене, оскільки слідчий суддя здійснює розгляд клопотання про продовження строку тримання під вартою в межах загального двомісячного строку досудового розслідування, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для визначення розміру застави. Крім того, сторона обвинувачення просить визначити розмір застави.

Слідчий суддя враховує матеріальний стан підозрюваного, обєкт посягання та обставини, спосіб, кваліфікуючі ознаки злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, та вважає, що застава у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків, а такий розмір не є завідомо непомірним для нього.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 197, 199 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

у х в а л и в :

поновити строк подання слідчим за погодження з прокурором клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1.

Клопотання слідчого військової прокуратури Донецького гарнізону ОСОБА_3 задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 19 грудня 2017 року включно з утриманням в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.

Визначити заставу у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 128 000 (сто двадцять вісім тисяч) грн 00 коп., які вносяться на рахунок №37311047011792 у Державній казначейській службі України, м.Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26288796, одержувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обовязки: прибувати до прокурора, слідчого та/або суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду; утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин кримінального провадження; здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, - до 19 грудня 2017 року, який може бути продовжений.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Розяснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обовязків, застава буде звернена в дохід держави, а також буде вирішено питання про застосування більш суворого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на військового прокурора Донецького гарнізону ОСОБА_4

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом пяти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя О.П.Чопик