Постанова № 7034097, 03.12.2009, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2009 року Справа № 2а-5477/09/2370

10 год. 55 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Гаращенка В.В.,

при секретарі Бондар Т.П.,

за участю:

представників сторін:

позивача: Гриценка О.М. за довіреністю;

відповідача: не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Звенигородського районного центру зайнятості населення до ОСОБА_2 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

Звенигородський районний центр зайнятості населення звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 967 грн. 69 коп., виплачених як допомога по безробіттю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач звернувся до Звенигородського районного центру зайнятості населення шукаючи роботу. В звязку з відсутністю підходящої роботи 01.02.2005 року відповідачу надано статус безробітного, відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», ст.ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

В період перебування на обліку в Звенигородському районному центрі зайнятості населення з 01.02.2005 року по 27.02.2006 року відповідачу виплачено 967 грн. 69 коп.

Відповідача згідно наказу № НТ 060227 від 27.02.2006 року з 27.02.2006 року знято з обліку в звязку з переїздом безробітного на постійне місце проживання в іншу місцевість.

Під час перевірки було встановлено, що відповідач під час реєстрації в Звенигородському районному центрі зайнятості приховував той факт, що з 06.03.2003 року зареєстрований, як субєкт підприємницької діяльності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив задовольнити позов.

Відповідач заперечень проти позову не надав, в судове засідання не зявився, представника не направив, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи.

Вислухавши представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Згідно пп. «б» п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» № 803-ХІІ від 01.03.1991 року, до зайнятого населення і відповідно такого, що не можуть бути визнані безробітними, належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

Частиною 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» закріплено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг, а відповідно до п. 3 цієї статті Закону сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Крім того, відповідно до п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Відповідач звернувся до Звенигородського районного центру зайнятості населення в пошуках роботи та 01.02.2005 року йому надано статус безробітного та призначено виплату допомоги. В заяві про надання статусу безробітного відповідач зазначив, що не зареєстрований, як субєкт підприємницької діяльності.

В період перебування на обліку в Звенигородському районному центрі зайнятості населення з 01.02.2005 року по 27.02.2006 року відповідачу виплачено 967 грн. 69 коп.

27.02.2006 року відповідача згідно наказу № НТ 060227 від 27.02.2006 року знято з обліку в звязку з переїздом безробітного на постійне місце проживання в іншу місцевість відповідно до пп. є п. 44 «Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних».

На підставі п. 2 та п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» стосовно відповідача виданий наказ № 439 від 08.10.2009 року по центру зайнятості про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю в сумі 967 грн. 69 коп. Наказ № 439 від 08.10.2009 року направлений на адресу відповідача, проте останній кошти не повернув.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 967 грн. 69 коп. виплачених як допомога по безробіттю, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 89, 94, 159 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, (20200, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Звенигородського районного центру зайнятості населення, (20200, Черкаська область, м. Звенигородка, вул. Кримського, 46а, код ЄДРПОУ 21368388) кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 967 (девятсот шістдесят сім) грн. 69 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.В. Гаращенко