Ухвала суду № 70340864, 14.11.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р.М., Улицького В.З.,

за участю секретаря Мельничук Б.Б.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 червня 2017 року у справі № 344/5242/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про непроведення перерахунку пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення перерахунку пенсії, зобов`язання відповідача здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії з 01.01.2017 та стягнення моральної шкоди..

В обґрунтування позовних вимог вказує, що отримує пенсію призначену за вислугу років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 63 цього Закону усі призначені пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення в порядку передбаченому Кабінету Міністрів України, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45. Однак звернувшись до відповідача за таким перерахунком отримав відмову, яку вважає протиправною.

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13.06.2017.

Вказану постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що Пенсійний фонд України неправомірно відмовив йому в перерахунку пенсії.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що з 2011 року являється пенсіонером Державної пенітенціарної служби та отримує пенсію призначену за вислугу років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На звернення ОСОБА_1, що надійшло на Урядову «гарячу» лінію від 16.03.2017 за № ЯН - 6644587/2, Департамент пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України надав відповідь від 21.03.2017 про не можливість здійснити перерахунок пенсії у зв'язку з тим, що на даний час відсутній такий порядок.

Вважаючи таку відмову неправомірною позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач Пенсійний фонд України не є органом, уповноваженим на здійснення перерахунку пенсії, а відповідно позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з'ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

В позовній заяві позивач просить зобов'язати Пенсійний фонд України здійснити перерахунок раніше призначених пенсій з 01.01.2017.

Згідно п. 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 23.07.2014 № 280 (далі - Положення № 280) Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пенсійний фонд України, відповідно до покладених на нього завдань, лише організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо, зокрема, призначення (перерахунку) і виплати пенсій (пп. 6 п. 4 Положення № 280). Створення спеціальних підрозділів, які безпосередньо призначають (перераховують) та виплачують пенсії в Пенсійному фонді України чинним законодавством не передбачено.

З матеріалів справи вбачається, що перебуває на обліку та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Відповідно до пп. 5 п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 15.01.2015 за № 40/26485, головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Виходячи з системного аналізу зазначеного вище, функції з призначення (перерахунку) та виплати пенсії позивачу, здійснює саме Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Отже, вимога Позивача про зобов'язання Пенсійного фонду України здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії з 01.01.2017 є безпідставною.

Крім цього ст. 52 КАС України встановлено підстави та порядок заміни неналежної сторони.

Відповідно до частин 1 і 3 цієї статті суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

За змістом цих процесуальних норм допустити заміну належної сторони у справі може виключно суд першої інстанції, а КАС України не передбачено заміни неналежної сторони судом апеляційної інстанції.

Відтак, у разі встановлення таким судом, що відповідачем у справі є особа, яка не повинна відповідати за заявленим до неї позовом, то такий (позов) повинен бути залишений без задоволення.

В суді першої інстанції відповідачу пропонувалось замінити відповідача на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, однак позивач наполягав що винним в порушенні його прав є саме Пенсійний фонд України та заперечив щодо заміни сторони в судовому засіданні.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що в даному випадку позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами до неналежного відповідача і відмовився у його замінні, а тому є підстави для відмови в позові.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 червня 2017 року у справі № 344/5242/17 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 20 листопада 2017 року