Ухвала суду № 70340615, 20.11.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Затолочний В.С.

судді Матковська З.М.

секретаря судового засідання Гнатик А.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року про залишення без руху заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №813/2329/15 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування наказу та визнання його незаконним, стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Львівського окружного адміністративного від 24 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року, задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1: визнано протиправним та скасовано наказ головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 913 від 27.03.2015 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ВДАІ з обслуговування Городоцького району ГУ МВС України у Львівській області» в частині звільнення ОСОБА_1, визнано протиправним та скасовано наказ головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 319 о/с від 12.05.2015 року - в частині звільнення ОСОБА_1 з ОВС за ст. 63 "є" за порушення дисципліни, поновлено ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді інспектора дорожньо-патрульної служби групи дорожньо-патрульної служби відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування Городоцького району головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 13.05.2015 року та стягнуто з управління Державної автомобільної інспекції головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 10994 (десять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 33 коп. Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді інспектора дорожньо-патрульної служби групи дорожньо-патрульної служби відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування Городоцького району головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області та стягнення на його користь грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 2559 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 74 коп. допущено до негайного виконання; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

27 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху з причини несплати заявником судового збору.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, вважаючи її неправомірною та прийнятою з порушенням норм процесуального права, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду в суд першої інстанції.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 покликається на те, що він, як позивач у справі про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, відповідно до норм Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору. Відтак, позивач вважає, що суд першої інстанції неправомірно постановив ухвалу про залишення його заяви без руху у зв'язку з несплатою судового збору.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та ознайомившись із доводами апеляційної скарги, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржену ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду, враховуючи викладені нижче міркування.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір ставки судового збору за заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Водночас, статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору. Так, пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Як зазначає, Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 05 лютого 2016 року «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» згідно з абзацом першим частини першої статті 5 Закону № 3674-VI особи, перелік яких наведено в цій частині, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Разом із тим, аналіз положень статті 3 та 4 цього Закону дозволяє дійти висновку, що об'єктами справляння судового збору є документи, які підлягають розгляду та вирішенню в процесуальному порядку, та дії, зокрема повторна видача копії судового рішення, роздрукування технічного запису судового засідання, видача в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання, вчинення яких не передбачає вжиття певних процесуальних дій.

У зв'язку з цим виникає питання про необхідність сплати судового збору особами, звільненими від сплати судового збору під час розгляду справи, за вчинення дій, які безпосередньо не пов'язані з розглядом справи.

Правова позиція з цього питання така, що за вчинення дій, які не пов'язані з розглядом справи, у випадках, передбачених цим Законом, сплачується судовий збір.

Відтак, беручи до уваги, те що спір між ОСОБА_1 та Головним управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області стосується визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування наказу та визнання його незаконним, стягнення середньомісячного грошового утримання за час вимушеного прогулу, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково залишено без руху заяву позивача, оскільки останній звільнений від сплати судового збору в розумінні норми статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п.3 ч.1 ст 199. КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 199, 202, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року про залишення без руху заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 813/2329/15 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.