Постанова № 70339895, 15.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 листопада 2017 року № 826/13117/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Бояринцевої М.А. розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

до Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів"

про стягнення заборгованості у розмірі 1 143 464,05 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів" про стягнення заборгованості у розмірі 1 143 464,05 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2017 відкрито скорочене провадження у справі та запропоновано відповідачу надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Ухвалу суду отримав 27.10.2017 року згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до облікових карток платника податків, наданих контролюючим органом до суду, за публічним акціонерним товариством «НДІ ЕМП» обліковується борг зі сплати земельного податку з юридичних осіб в сумі 1 075 189, 70 грн., податковий борг зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 59 002, 95 грн. та по збору за спеціальне використання води - 3 749, 30 грн., по платі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення - 5 522, 10 грн.

Вказана заборгованість відповідача виникла на підставі самостійно визначеного зобов"язання, зазначеного платником у податкових декларацій.

Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України (далі – ПК України), податкова декларація, розрахунок – це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкове зобов’язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.54.1 ст.54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.

Відповідно до п.57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже заборгованість, яка виникла у зв’язку з несплатою відповідачем задекларованих зобов’язань у вказаних вище податкових деклараціях є узгодженою.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу було скеровано податковим органом вимогу від 04.12.2015 №4504-23 на суму 70884, 59 грн.

У зв’язку з тим, що відповідач не погасив заборгованість, інші вимоги податковим органом не формувались.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Виходячи з положень п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 93.5 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Органи державної податкової служби згідно п. 20.1.8 ст. 20 ПК України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що наявність податкового боргу в сумі 1 143 646, 05 грн. підтверджено належним доказами, доказів погашення заборгованості відповідачем не надано, отже суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з банківських рахунків Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів" (код ЄДРПОУ 14309824) податковий борг в сумі 1 143 646 (один мільйон сто сорок три тисячі шістсот сорок шість) грн. 05 коп. на користь Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

Відповідно до ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя М.А. Бояринцева