Постанова № 70339840, 30.10.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30 жовтня 2017 року 15:15 № 826/6071/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», про визнання протиправним та скасування запису,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшов позов ОСОБА_1, (далі - позивач), до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича, (далі - відповідач, приватний нотаріус), третя особа - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», (далі - ПАТ «Дельта Банк»), про визнання протиправним та скасування запису в Державному реєстрі іпотек (реєстраційний номер обтяження 7595257) про зміну умов обтяження нерухомого майна (квартири) іпотекою, що належить позивачу на праві власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, (далі - квартира), вчинений 28.12.2012 р. відповідачем.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що спірний запис вчинено з порушенням приписів Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», (далі - Закон у редакції, чинній в момент виникнення спірних відносин), зокрема, незаконно змінено іпотекодержателя з Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», (далі - ПАТ «Сведбанк»), на ПАТ «Дельта Банк». Крім того, на думку позивача, документом, що підтверджує перехід речового права на нерухоме майно у спірній ситуації має бути додатковий договір або додаткова угода про внесення змін до договору іпотеки.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не прибули, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач та третя особа повідомлені належним чином, заяви про розгляд справи за відсутності їх представників до суду не надійшли.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», (далі - Банк, ВАТ «Сведбанк»), з однієї сторони, та ОСОБА_1, (далі - позичальник), з іншої сторони, 18.07.2008 р. був укладений кредитний договір № 2706/0708/71-455, відповідно до якого, Банк надав позичальнику кредит у розмірі 72 000, 00 доларів США.

В якості забезпечення кредитного договору у той же день між Банком, як іпотекодержателем, та позичальником, як іпотекодавцем, було укладено іпотечний договір № 2706/0708/71-455-Z-1, за умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателя нерухоме майно, а саме, однокімнатну квартиру АДРЕСА_1

Договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В. та зареєстровано в реєстрі за № 2284.

В подальшому між ПАТ «Сведбанк» (який є правонаступником ВАТ «Сведбанк»), як продавцем, та ПАТ «Дельта Банк», як покупцем, 25.05.2012 р. укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за умовам якого продавець цим погоджується продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець цим погоджується купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г.

Відповідно до умов вказаного договору, ПАТ «Сведбанк» продало (відступило) права вимоги та передало їх, а ПАТ «Дельта Банк» набуло права вимоги до боржників по кредитних договорах, у тому числі й по договору № 2706/0708/71-455.

Як з'ясовано у ході судового розгляду справи, 28.12.2012 року приватним нотаріусом зареєстровано обтяження в Державному реєстрі іпотек, реєстраційний номер обтяження 7595257, згідно якого, іпотекодержателем належного позивачу на праві приватної власності нерухомого майна (квартири) зазначено ПАТ «Дельта Банк».

Про внесення вищезазначеного запису до реєстру позивачу стало відомо тільки 05.04.2016 р. після отримання Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, індексний номер 56652245.

Вважаючи спірний запис протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Закону, Закону України «Про іпотеку», (далі - Закон про іпотеку у редакції, чинній в момент виникнення спірних відносин) та іншими нормативно-правовими актами.

За приписами ст. 1 Закону про іпотеку, іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду (ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону про іпотеку).

У той же час, у відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону про іпотеку, обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.

Державна реєстрація здійснюється особою, на яку відповідно до законодавства покладені функції щодо державної реєстрації обтяжень нерухомого майна іпотекою (ч. 2 ст. 4 Закону про іпотеку).

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації врегульовано нормами Закону, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Так, згідно з ч. 1 ст. 4 Закону, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

У ст. 9 Закону визначено, що державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж юридичної роботи не менш як два роки. У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Нотаріус як спеціальний суб'єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених п.п. 4 і 6 ч. 2 ст. 9 цього Закону.

Аналіз зазначеного вище дає суду підстави дійти висновку, що нотаріус є спеціальним суб'єктом, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Згідно з наявними у матеріалах справи документами, та як уже зазначено вище, 28.12.2012 р., на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 25.05.2012 р., укладеного між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк», державним реєстратором - приватним нотаріусом внесено зміни до Державного реєстру іпотек шляхом заміни іпотекодержателя нерухомого майна - квартири (реєстраційний номер обтяження 7595257).

Порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень визначено розділом IV Закону.

Відповідно до ч. 1. 4 ст. 15 Закону, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 15 Закону, перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 р. № 703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», що діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. 57 вказаного Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, (далі - Порядок № 703), державна реєстрація обтяження нерухомого майна іпотекою, зміни умов обтяження нерухомого майна іпотекою, анулювання та видача нової заставної, відступлення прав за іпотечним договором або передача заставної, видача дубліката заставної проводяться відповідно до вимог Закону, цього Порядку та з урахуванням особливостей, зазначених у цьому розділі.

Пунктом 59 Порядку № 703 встановлено, що для проведення державної реєстрації зміни умов обтяження нерухомого майна іпотекою заявник подає органові державної реєстрації прав документи, що зазначені в п.п. 27 і 28 цього Порядку.

У відповідності до п. 27, п. 28 Порядку № 703, за змістом вказаних пунктів документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку; 6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком; 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою; 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно заявник, крім документів, що зазначені у п. 27 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав копії документів, що зазначені у п. 9 цього Порядку. У разі подання заяви уповноваженою особою, яка діє від імені фізичної особи, така особа, крім документів, що зазначені в абзаці першому цього пункту, подає органові державної реєстрації прав копію документа, що посвідчує особу, яку вона представляє, та копію реєстраційного номера облікової картки платника податку такої фізичної особи. У разі коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України, уповноважена особа подає органові державної реєстрації прав копію документа, що посвідчує особу, яку вона представляє. У разі подання заяви уповноваженою особою, яка діє від імені юридичної особи, така особа, крім документів, що зазначені в абзаці першому цього пункту, подає органові державної реєстрації прав виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо особи, яку вона представляє.

Отже, відповідно до пп. 16 п. 27 Порядку № 703, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, інші документи, що підтверджують перехід інших речових прав на нерухоме майно відповідно до Закону.

Крім цього, ст. 24 Закону про іпотеку визначено порядок відступлення прав за іпотечним договором.

За змістом вказаної правової норми відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

На підставі системного аналізу викладеного вище суд приходить до висновку, що документом, який підтверджує перехід речового права на нерухоме майно, у спірній ситуації, мав би бути додатковий договір або додаткова угода про внесення змін до договору іпотеки від 18.07.2008 р. А тому, договір відступлення прав вимоги, у розумінні пп. 16 п. 27 Порядку № 703, не є документом, на підставі якого можливо вчиняти реєстрацію обтяження (зміну умов обтяження), оскільки вказаний договір не підтверджує перехід речового права - іпотеки на спірне майно до іншої особи.

Натомість, як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, сформованої 05.04.2016 р. за № 56652245, спірний реєстраційний запис від 28.12.2012 р. № 7595257 щодо зміни іпотекодержателя вчинено приватним нотаріусом на підставі посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. договору купівлі-продажу прав вимоги, укладеного між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» від 25.05.2012 р. № 1306.

Підсумовуючи все викладене вище у сукупності, суд вважає, що договір купівлі-продажу прав вимоги не є підставою для здійсненням приватним нотаріусом спірної реєстраційної дії, оскільки підставою для цього може слугувати лише правочин, що підтверджує перехід права іпотеки до іншої особи. Дана правова позиція суду узгоджується з висновками Київського апеляційного адміністративного суду, що наведені у його постанові від 10.03.2016 р. у справі № 826/22237/15, а також рішенням суду апеляційної інстанції у справі № 826/5182/16.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що приватний нотаріус при вчиненні спірної реєстраційної дії діяв всупереч вимогам Закону, Закону про іпотеку та Порядку № 703, а тому заявлена позивачем вимога є такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», про визнання протиправним та скасування запису є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати запис в Державному реєстрі іпотек, реєстраційній номер обтяження 7595257, про зміну умов обтяження нерухомого майна (квартири) іпотекою, що належить ОСОБА_1 на праві власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, вчинений 28.12.2012 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем.

3. Присудити на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) сплачений ним судовий збір у розмірі 551, 20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича.

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ю.Т. Шрамко