Постанова № 70339611, 20.11.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5069/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Соколова М.С.,

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Здор Н.М. (за довіреністю),-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту кіберполіції Національної поліції України про визнання незаконною бездіяльність та стягнення середньомісячного грошового утримання, суд -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 02.10.2017 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту кіберполіції Національної поліції України, в якому позивач, з урахуванням уточнень (а.с.81) просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність Департаменту кіберполіції Національної поліції України щодо не проведення розрахунку з ОСОБА_1 за вимушений прогул з 19.07.2016 року по 25.05.2017 року;

- стягнути з Департаменту кіберполіції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове утримання за час його вимушеного прогулу з 19.07.2016 року по 25.05.2017 року у сумі 97092 грн. (без урахування обов'язкових відрахувань).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він, був незаконно звільнений з Національної поліції України 19.07.2016 року, відповідно наказу Національної поліції України № 508 о/с від 18.07.2016 року. 21.12.2016 року Одеським окружним адміністративним судом по справі № 815/4069/16 прийнято постанову, якою визнано протиправним та скасовано наказ Національної поліції України від 18.07.2016 року №508 о/с в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 старшого інспектора відділу протидії кіберзлочинам в Одеській області Причорноморського управління кіберполіції Департаменту кіберполіції Національної поліції України за п.5 ч.1 ст.77 (через службову невідповідність) Закону України «Про Національну поліцію»; поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора відділу протидії кіберзлочинам в Одеській області Причорноморського управління кіберполіції Департаменту кіберполіції Національної поліції України з 19.07.2016 року, стягнуто з Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове утримання за час його вимушеного прогулу з 19.07.2016 року по 21.12.2016 року у сумі 48859,20 грн. (без урахування обов'язкових відрахувань). 20.04.2017 року Одеським апеляційним адміністративним судом прийнято постанову по справі № 815/4069/16, якою визнано протиправним та скасовано наказ Національної поліції України від 18.07.2016 року №508 о/с в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 старшого інспектора відділу протидії кіберзлочинам в Одеській області Причорноморського управління кіберполіції Департаменту кіберполіції Національної поліції України за п.5 ч.1 ст.77 (через службову невідповідність) Закону України «Про Національну поліцію». Разом з тим, колегія суддів врахувала доводи апеляційної скарги стосовно того, що в частині позовних вимог щодо стягнення середньомісячного грошового утримання за час вимушеного прогулу, Національна поліція України не є належним відповідачем, оскільки з матеріалів справи вбачається, що грошове забезпечення позивач отримував за безпосереднім місцем служби: у Департаменті кіберполіції НПУ, який є самостійною юридичною особою та до участі у справі не залучався. Відповідно до Положення про Департамент кіберполіції Національної поліції України, затвердженого наказом Національної поліції від 10.11.2015 № 85, як міжрегіональний територіальний орган створено Департамент кіберполіції, який є юридичною особою публічного права. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції в частині позовних вимог щодо стягнення середньомісячного грошового утримання за час вимушеного прогулу саме з Національної поліції України, відмовив. 25.05.2017 року наказом Національної поліції України № 383о/с на підставі вищевказаної постанови суду, скасовано наказ Національної поліції України від 18.07.2016 року №508 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 та поновлено на посаді старшого інспектора відділу протидії кіберзлочинам в Одеській області Причорноморського управління кіберполіції Департаменту кіберполіції Національної поліції України з 19.07.2016 року. 30.06.2017 року позивача звільнено з Національної поліції України за власним бажанням, наказ № 63 о/с від 29.06.2017. Департаментом кіберполіції НПУ проведені відповідні виплати при звільненні ОСОБА_1 з поліції, однак не проведено розрахунок за вимушений прогул з 19.07.2016 року по 25.05.2017 року. Таким чином, термін вимушеного прогулу ОСОБА_1 склав з 19.07.2016 року по 25.05.2017 року, а саме 310 днів. Відповідно до методики розрахунку грошового забезпечення та фактів встановлених судом (Постанова суду від 21.12.2016 року по справі № 815/4069/16), середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу складає 97092 грн. (313,2x310 = 97 092).

Зважаючи на вищевикладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити позов з підстав, викладених в адміністративному позові.

Представник відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 року у справі №815/4069/16 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу в частині його звільнення; визнано протиправним та скасовано наказ Національної поліції України від 18.07.2016 року №508 о/с в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 старшого інспектора відділу протидії кіберзлочинам в Одеській області Причорноморського управління кіберполіції Департаменту кіберполіції Національної поліції України за п.5 ч.1 ст.77 (через службову невідповідність) Закону України "Про Національну поліцію"; поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора відділу протидії кіберзлочинам в Одеській області Причорноморського управління кіберполіції Департаменту кіберполіції Національної поліції України з 19.07.2016 року; стягнути з Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове утримання за час її вимушеного прогулу з 19.07.2016 року по 21.12.2016 року у сумі 48859,20 грн (без урахування обов'язкових відрахувань) (а.с.9-14).

Постанова Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 року у справі №815/4069/16 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора відділу протидії кіберзлочинам в Одеській області Причорноморського управління кіберполіції Департаменту кіберполіції Національної поліції України та виплати середньомісячного грошового утримання у сумі 9396,00 грн. (без урахування обов'язкових відрахувань) підлягала негайному виконанню.

20 квітня 2017 року постановою Одеського апеляційного адміністративного суду у справі №815/4069/16 скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу в частині його звільнення; прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 - задовольно частково; визнано протиправним та скасовано наказ Національної поліції України від 18.07.2016 року №508 о/с в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 старшого інспектора відділу протидії кіберзлочинам в Одеській області Причорноморського управління кіберполіції Департаменту кіберполіції Національної поліції України за п.5 ч.1 ст.77 (через службову невідповідність) Закону України "Про Національну поліцію"; поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора відділу протидії кіберзлочинам в Одеській області Причорноморського управління кіберполіції Департаменту кіберполіції Національної поліції України з 19.07.2016 року; допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора відділу протидії кіберзлочинам в Одеській області Причорноморського управління кіберполіції Департаменту кіберполіції Національної поліції України та відмовлено в іншій частині позовних вимог (а.с.67-74).

На виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 року по справі №815/4069/16 наказом Національної поліції України від 25.05.2017 року №383 о/с скасовано пункт наказу Національної поліції України від 18.07.2016 року №508 о/с в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 старшого інспектора відділу протидії кіберзлочинам в Одеській області Причорноморського управління кіберполіції Департаменту кіберполіції Національної поліції України за п.5 ч.1 ст.77 (через службову невідповідність) Закону України "Про Національну поліцію" та поновлено його на службі в поліції на посаді старшого інспектора відділу протидії кіберзлочинам в Одеській області Причорноморського управління кіберполіції Департаменту кіберполіції Національної поліції України з 19.07.2016 року без доступу лр інформації з грифом секретності «цілком таємно» та «таємно» (а.с.15, 77, 79).

Наказом Департаментом кібкрполіції Національної поліції України від 29.06.2017 року №63 о/с підполковника поліції ОСОБА_1 (0131042), старшого інспектора відділу протидії кіберзлочинам в Одеській області Причорноморського управління кіберполіції Департаменту кіберполіції Національної поліції України з 19.07.2016 року з 30.06.2017 року звільнено зі служби в за п.7 (за власним бажанням) ч. 1 чт.77 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с.16).

Позивач стверджує, що йому так і не було виплачено грошове забезпечення за період вимушеного прогулу.

Вказана обставина підтверджується відповідями на запит від 30.10.2017 року та від 17.02.2017 року про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи/декларації про доходи та витрати осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій (а.с.82-83).

При цьому з вказаного документу вбачається, що у 2016 та у 2017 році позивач отримував дохід від державного підприємства «Адміністрація морських портів України».

Відповідно до ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового - забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

На виконання даної норми Закону наказом МВС України від 06.04.2016 року №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання.

Відповідно до пункту 6 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 року № 260 поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Згідно п. 9 вказаного Порядку при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

11 листопада 2015 року Кабінетом міністрів України прийнято постанову № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Данною постановою встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Проте в зазначеній постанові не визначено порядок нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати.

Середній заробіток працівника згідно з ч.1 ст.27 Закону України «Про оплату праці» визначається за правилами, закріпленими у порядку.

Відповідно до п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому, враховується положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок), який застосовується у випадку виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Відповідно до абз.3 п.2 Порядку у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Абзацом 3 пункту 3 Порядку визначено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. Згідно з п.5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Із п.5 Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абз.1 п.8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Відповідно до абз.1 п.8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати, як розрахункової величини для нарахування виплат, працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз.2 п.8 порядку).

Згідно довідок УФЗБО ГУНП в Одеській області №47/16, №122/17 (а.с.35,38) грошове забезпечення за останні два календарні місяці перед звільненням ОСОБА_1, за травень 2016 року становить 9266,40 та за червень 2016 року становить 9396,00 грн..

Відповідно до Постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 року середньоденне грошове забезпечення позивача складає 305,94 грн. з розрахунку: (9266,40+9396,00):(31 день+30 днів).

Згідно листів Мінсоцполітики: від 20.07.2015 року N 10846/0/14-15/13 Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік; від 05.08.2016 року №11535/0/14-16/13 Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік, кількість робочих днів у період з 19.07.2016 року по 24.05.2017 року становить 213 робочих днів.

Позивач у своєму адміністративному позові вказує, що періодом вимушеного прогулу є: 19.07.2016 по 25.05.2017 року.

Суд не погоджується з вказаним висновком ОСОБА_1, оскільки як вже встановлено судом, на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 року по справі №815/4069/16 наказом Національної поліції України від 25.05.2017 року №383 о/с скасовано пункт наказу Національної поліції України від 18.07.2016 року №508 о/с в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 старшого інспектора відділу протидії кіберзлочинам в Одеській області Причорноморського управління кіберполіції Департаменту кіберполіції Національної поліції України за п.5 ч.1 ст.77 (через службову невідповідність) Закону України "Про Національну поліцію" та поновлено його на службі в поліції на посаді старшого інспектора відділу протидії кіберзлочинам в Одеській області Причорноморського управління кіберполіції Департаменту кіберполіції Національної поліції України з 19.07.2016 року.

Починаючи з 25.05.2017 року позивач вже поновлений у органах Національної поліції та отримував відповідне грошове забезпечення.

Отже кінцевою датою вимушеного прогулу є 24.05.2017 року - дата, що передувала прийняттю наказу про поновлення ОСОБА_1 на посаді.

Розраховуючи середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу, суд дійшов висновку про необхідність стягнення на користь ОСОБА_1, середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.07.2016 року по 24.05.2017 року у розмірі 65165,22 грн. (313 дні (вимушений прогул) х 305,94 грн. (середньоденне грошове забезпечення позивача)), з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.

Відповідно до Положення про Департамент кіберполіції НП України, затвердженого наказом Національної поліції від 10.11.2015 № 85, як міжрегіональний територіальний орган створено Департамент кіберполіції, який є юридичною особою публічного права.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 року по справі №815/4069/16 встановлено, що грошове забезпечення ОСОБА_1 отримував за безпосереднім місцем служби: у Департаменті кіберполіції Національної поліції України, який є самостійною юридичною особою та до участі у справі не залучався.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, грошове забезпечення за період вимушеного прогулу ОСОБА_1 підлягає стягненню з Департаменті кіберполіції НПУ

Приписами п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України, передбачено, що негайно виконуються постанови суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що негайному виконанню підлягає постанова суду в частині стягнення із Департаменту кіберполіції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, що дорівнює 9331,20 грн.

Доводи представника відповідача про те, що позивачу підлягає до стягнення середньомісячна заробітна плата з урахуванням різниці виплаченого доходу, який отриманий ним у період вимушеного прогулу до уваги судом не приймається, оскільки Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.

Водночас варто зазначити, що відповідно до пункту 32 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року №9, при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.

Проте суд не враховує дані роз'яснення при вирішенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такі наразі є неактуальними, адже вони були зроблені з урахуванням вимог закону, зокрема частини третьої статті 117 Кодексу законів про працю України, яку виключено на підставі Закону України №3248-15 від 20 грудня 2005 року.

Дана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду України від 25.05.2016р. у справі №6-511цс16.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконною бездіяльність Департаменту кіберполіції Національної поліції України щодо не проведення розрахунку з ОСОБА_1 за вимушений прогул з 19.07.2016 року по 25.05.2017 року, суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки, як вже встановлено судом постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 року по справі №815/4069/16 відмовлено у стягненні з Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове утримання за час його вимушеного прогулу з 19.07.2016 року по 21.12.2016 року. В свою чергу, обов'язку по нарахуванню відповідного грошового утримання на відповідача судом не покладалось.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 3 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст. 71 КАС України).

Згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкту владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 69-71, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Департаменту кіберполіції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40116400) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.07.2016 року по 24.05.2017 року в розмірі 65165,22 грн. (шістдесят п'ять тисяч сто шістдесят п'ять гривень 22 коп.) з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.

Допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць - 9331,20 грн. (дев'ять тисяч триста тридцять одна гривня 20 коп.) з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 20.11.2017 року.

Суддя Вовченко O.A.