
Справа № 815/5939/17
У Х В А Л А
17 листопада 2017 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Гусев О.Г., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Уряду-Кабінету Міністрів України про визнання остаточно сплаченими у повному розмірі податки, зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Уряду-Кабінету Міністрів України про визнання остаточно сплаченими у повному розмірі податки, зобов’язання вчинити певні дії.
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Пред’явлення адміністративного позову має відбуватися з додержанням положень ст. ст. 105, 106 КАС України.
Відповідно до ч.3 ст. 106 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків коли його не належить сплачувати.
Однак, всупереч вимогам ст. 106 КАС України позивачем не надано до суду документ про сплату судового збору.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” установлено, що у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600,00 гривень.
Частиною 3 ст. 6 вказаного Закону встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Від позивача надійшла заява про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якої зазначено, що позивач є пенсіонером за віком.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом № 3674-VI. Відповідно до ст. 8 вказаного Закону: враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зазначене положення закону кореспондується з приписами ч. 1 ст. 88 КАС України, а саме: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач зазначає, що він є пенсіонером за віком, а розмір пенсії не перевищує прожитковий мінімум.
Проте стан пенсіонера за віком не може бути безумовною підставою для прийняття рішення про звільнення від сплати судового збору, оскільки позивач може мати інший дохід, а доказів відсутності такого доходу позивачем не надано.
Крім того, усупереч ст. 15 КАС та ст. 14 Закону України від 3 липня 2012 року № 5029-VI «Про засади державної мовної політики» (далі – Закон № 5029-VI) адміністративний позов ОСОБА_1 викладений не державною, а російською мовою.
Відповідно до статті 15 КАС мова адміністративного судочинства визначається статтею 14 Закону № 5029-VI.
Відповідно до частини третьої статті 14 Закону № 5029-VI сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.
Державною мовою України є українська мова (стаття 10 Конституції України та стаття 6 Закону № 5029-VI).
При цьому суд зауважує, що аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 червня 2014 року по справі № 21-227а14 та у постанові від 16.06.2015 року по справі №21-377а15.
Приписами частин 1, 2 ст. 244-2 КАС України встановлено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Також, відповідно до положень ч. 4 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Відповідно до положень ч.2 ст. 106 КАС України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості – зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
З урахуванням положень зазначених норм закону, суддею встановлено, що заявлений адміністративний позов даним вимогам не відповідає, оскільки встановити предмет захисту є неможливим.
Суддею встановлено, що з матеріалів адміністративного позову не вбачається, яке саме порушення допустив відповідач, що може становити предмет розгляду справи в адміністративному судочинстві, в чому саме воно полягає, якими доказами обґрунтовуються доводи, щодо порушень прав та законних інтересів позивача.
Зазначені недоліки, позивач повинен усунути шляхом надання документу про сплату судового збору у розмірі встановленому законом; подання адміністративного позову у примірниках для суду та сторін у відповідності до ст. 15 КАС та ст. 14 Закону України від 3 липня 2012 року № 5029-VI «Про засади державної мовної політики»; - приведення змісту позовних вимог (ч.1) у відповідності до п.4 ст.105 КАС України.
Згідно ст.108 КАС України суддя, встановивши, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 106, 108, 186 КАС України, суддя, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Уряду-Кабінету Міністрів України про визнання остаточно сплаченими у повному розмірі податки, зобов’язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
Роз’яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляють його права повторного звернення до адміністративного суду у порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Одеської області на протязі 5 днів з дня її отримання позивачем.
Суддя О.Г. Гусев
Судове рішення № 70339571, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 17.11.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 815/5939/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: