Постанова № 70339526, 30.10.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

30 жовтня 2017 року Справа № 814/1371/17

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_9 звернувся до суду з позовом до управління Держпраці у Миколаївській області (далі - відповідач) з вимогами про визнання протиправними та скасування припису від 01.06.2017 р. № 14-01-132/0104-0084, постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 30.06.2017 р. № 48 КП і № 49 КП.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що перевірка здійснена безпідставно, не видавався наказ на проведення перевірки. Перевірка проводилася з порушенням строку та не за місцезнаходженням позивача. Викладені в акті перевірки порушення не відповідають дійсності.

Відповідач надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що підставою для проведення перевірки був лист управління СБУ в Миколаївській області. Відповідач отримав згоду Держпраці України на проведення позапланової перевірки. Перевірка проведена за місцем здійснення господарської діяльності позивача. Встановлено порушення трудового законодавства, а саме: фактичний допуск трьох працівників до роботи без оформлення трудового договору, залучення неповнолітньої до роботи без попереднього медичного огляду, відсутність спеціального обліку неповнолітніх працівників. Припис і постанови направлені позивачу поштою, а обов'язковість їх перекладу турецькою мовою не передбачена чинним законодавством.

За клопотанням представника відповідача справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Вислухавши пояснення представників сторін і свідків, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

27.03.2017 р. відповідач отримав лист управління СБУ в Миколаївській області, згідно якого ним отримані дані про можливі факти використання праці іноземців та осіб без громадянства з порушенням норм міграційного та трудового законодавства, у тому числі, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 (АДРЕСА_1), місце ведення підприємницької діяльності: АДРЕСА_1 (піццерія "ІНФОРМАЦІЯ_1"). Питання для перевірки в листі відсутні.

18.04.2017 р. відповідач отримав згоду Державної служби України з питань праці на проведення позапланової перевірки позивача, на підставі якої видано наказ від 10.05.2017 р. № 111 про проведення позапланової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 (АДРЕСА_1) з 15.05.2017 р. по 26.05.2017 р. Направлення № 232 на проведення перевірки видане ОСОБА_3 В направленні адресою позивача також зазначено АДРЕСА_1, а питання, що підлягають контролю: оформлення трудових відносин з найманими працівниками; ведення достовірного обліку виконуваної працівниками роботи та бухгалтерського обліку витрат на оплату праці; використання праці іноземців та осіб без громадянства.

Перевірка позивача проведена з 15.05.2017 р. по 26.05.2017 р., про що складено акт № 14-01-132/0104. Перевіркою встановлено наступні порушення:

- ч. 1 2, 3, ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), а саме: допущення до роботи трьох осіб без укладення трудового договору;

- ст. 189 КЗпП України в частині відсутності спеціального обліку працівників, які не досягли 18 років;

- ст. 191 КЗпП України, а саме: залучення неповнолітньої до роботи без попереднього медичного огляду;

- п. 1 ч. 1 ст. 51 КЗпП України в частині не встановлення неповнолітній скороченого робочого часу.

На підставі акту перевірки 01.06.2017 р. відповідачем винесено припис № 14-01-132/0104-0084, яким позивача зобов'язано трудові відносини з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 привести у відповідність до вимог п. 6 ч. 2, ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а також трудові відносини з ОСОБА_6 привести у відповідність до вимог п. 5-6 ч. 1, ч. 2-3 ст. 24 КЗпП України та забезпечити виконання вимог с. 189, 191 КЗпП України щодо оформлення трудових відносин з неповнолітньою.

30.06.2017 р. відповідачем винесено постанову № 48 КП, якою на позивача накладено штраф на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника, а саме 288000 грн.

Постановою від 30.06.2017 р. № 49 КП на позивача накладено штраф на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України у розмірі мінімальної заробітної плати, а саме 3200 грн.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд виходить з наступного:

Частиною 1 ст. 39 Закону України "Про охорону праці" передбачено право посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції; одержувати від роботодавця і посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки експертних обстежень, аудитів, матеріали та інформацію з відповідних питань, звіти про рівень і стан профілактичної роботи, причини порушень законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення.

Процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці (далі - Держпраці України) та її територіальними органами перевірок встановлює Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 р. № 390 (далі - Порядок № 390).

Згідно п. 3 згаданого Порядку позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877).

Частина 1 ст. 6 вказаного закону надає виключний перелік підстав для здійснення позапланових заходів, серед яких відсутня така підстава як звернення СБУ.

Крім того, ст. 6 Закону № 877 передбачено, що під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Таким чином, у відповідача були відсутні передбачені Законом № 877 підстави для призначення позапланової перевірки позивача. Лист управління СБУ взагалі не містив питань, які необхідно було перевірити, натомість питання перевірки визначені лише в направленні № 232.

У відповідності до ч. 4 ст. 6 Закону № 877 строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Натомість перевірка позивача проводилася з 15.05.2017 р. по 26.05.2017 р., тобто десять робочих днів, замість двох, оскільки позивач є суб'єктом малого підприємництва. Відтак, безпідставно продовжено строк проведення перевірки позивача.

Пунктом 3 Порядку № 390 передбачено, що перевірки можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю).

Як зазначено в акті перевірки, встановлено, що позивач здійснює свою господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1 в кафе-піццерії "ІНФОРМАЦІЯ_1". Однак в наказі на проведення перевірки та направленні вказана юридична адреса позивача: АДРЕСА_1 м. Миколаєва. Тобто інспектор ОСОБА_3 в порушення наказу та направлення на перевірку здійснила позапланову перевірку за іншою адресою.

Як пояснив позивач, місцем провадження його господарської діяльності є піццерія по АДРЕСА_1. В кафе-піццерії "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1 позивач лише виконував підготовчі роботи (прибирання приміщення). Вказаний заклад працював задовго до того, як позивач виявив намір здійснювати там свою підприємницьку діяльність та взяв в оренду частину приміщення. У кафе-піццерії здійснюють господарську діяльність ФОП ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ФОП ОСОБА_9 (дружина позивача). Аналогічні пояснення позивач надавав під час проведення перевірки, однак інспектор ОСОБА_3 взагалі не пересвідчилася в тому, що нібито неоформлені працівники були працівниками саме позивача, а не інших суб'єктів господарювання.

З ОСОБА_4 і ОСОБА_6 позивач 10.05.2017 р. уклав договори на виконання робіт, за умовами яких вони зобов'язувалися виконати генеральне прибирання приміщення. Сторонами договору підписані акти виконаних робіт і відомості на виплату грошей, а позивачем сплачено податок на прибуток за найманих працівників, єдиний внесок та військовий збір. Викладене підтверджує пояснення позивача щодо вчинення підготовчих дій перед початком господарської діяльності.

Таким чином, відносини позивача з ОСОБА_4 і ОСОБА_6 є цивільно-правовими, відтак порушення вимог КЗпП України щодо укладення трудових договорів у діях позивача відсутні.

ОСОБА_5 взагалі є працівником ФОП ОСОБА_9 згідно трудового договору від 24.02.2017 р. № 15-02/2017. ФОП ОСОБА_9 здійснює свою господарську діяльність у частині кафе-піццерії "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1 площею 48 м2 з березня 2017 р. на підставі договору суборенди від 28.02.2017 р.

Таким чином, позивач взагалі не мав жодних відносин з ОСОБА_5

Викладене вище в сукупності свідчить про грубі порушення порядку призначення та проведення перевірки позивача. Неврахування жодних пояснень позивача в ході проведення перевірки та поверховість дій інспектора призвели до неправильних висновків, що, в свою чергу, спричинило протиправне накладення на позивача штрафу.

Абзацом другим ст. 19 Конституції України встановлений обов'язок державних органів, їх посадових та службових осіб діяти виключно в межах, порядку та у спосіб, що визначені законодавством.

Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів перед судом правомірність оскаржуваних припису і постанов, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 3552,00 грн., що й підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати припис управління Держпраці у Миколаївській області від 01.06.2017 р. № 14-01-132/0104-0084.

3. Визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами управління Держпраці у Миколаївській області від 30.06.2017 р. № 48 КП і № 49 КП.

4. Присудити ОСОБА_9 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у сумі 3552,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Миколаївській області.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська