Постанова № 70339445, 20.11.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4844/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого по справі судді Бжассо Н.В.,

за участі секретаря судового засідання Іщенко С.О.,

за участі сторін:

представника позивача ОСОБА_1 (згідно довіреності),

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Одеса справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови від 11.08.2017 року, визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» (далі – ПАТ КБ «ІНВЕСТБАНК») до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_2, за результатом розгляду якого позивач просить суд: визнати протиправним і скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 від 11.08.2017 про закінчення виконавчого провадження № 53696235, з примусового виконання виконавчого напису № 953 виданого 28.03.2017 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про стягнення з- Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Інвестбанк» заборгованості в розмірі 7 402 007,67 грн. Визнати протиправним бездіяльність начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_5, щодо не скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 від 11.08.2017 про закінчення виконавчого провадження № 53696235 та зобов'язати в подальшому здійснювати належний нагляд за діяльністю державного виконавця під час виконавчого провадження № 53696235.

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначив, що ПАТ КБ «Інвестбанк» 03.04.2017 до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області було подано заяву про примусове виконання виконавчого напису № 953, вчиненого 28.03.2017 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про стягнення з боржника (ФОП ОСОБА_2А.) 7 402 007 грн. 67 коп.

На підставі виконавчого документу та вказаної вище заяви державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Гринчишиною Олександрою Сергіївною постановою від 04.04.2017 було відкрито виконавче провадження (ВП №53696235).

11.08.2017 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 за виконавчим провадженням № 53696235, з примусового виконання виконавчого напису № 953, виданого 28.03.2017 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Інвестбанк» заборгованість в розмірі 7 402 007,67 грн., винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Підставою для винесення виконавцем зазначеної постанови – зазначено рішення Господарського суду Одеської області від 01.08.2017 по справі №916/1191/17.

Однак, виконавцем проігноровано факт не набрання законної сили рішенням Господарського суду Одеської області від 01.08.2017 по справі №916/1191/17.

Представник позивача зазначив, що відповідно до змісту вказаного рішення суду його повний текст підписано 09 серпня 2017р., а тому, воно набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

ПАТ КБ «Інвестбанк» звернувся із скаргою на дії державного виконавця до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Листом від 01.09.2017 року вих. № 09.01-7318/В-5 підписаним начальником відділу ОСОБА_5 було зазначено, що відсутні підстави для скасування постанови державного виконавця, а також, що скарга не відповідає вимогам ст. 74 закону України «Про виконавче провадження».

На думку представника позивача, дії начальника відділу є незаконними, так як скарга відповідала вимогам закону, а начальник відділу не зазначив, яким саме вимогам закону не відповідає скарга. Також, у своєму листі начальник відділу зазначає, що «...до відділу надійшла належним чином засвідчена копії рішення суду із зазначенням дати набрання чинності...», проте після ознайомлення представника ПАТ КБ «Інвестбанк» з матеріалами виконавчого провадження було встановлено, що на копії рішення суду не зазначена дата набрання чинності рішення суду, що також свідчить про незаконність дій державного виконавця та начальника відділу, який відмовився скасувати незаконну постанову державного виконавця.

Представник позивача під час судового розгляду справи позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, належним чином та своєчасно повідомлявся про дату,час і місце судового розгляду, письмових заперечень та витребуваних судом доказі не надав.

Представник третьої особи до судового засідання не з’явився, належним чином та своєчасно повідомлений про дату,час і місце судового розгляду, від представника третьої особи 15.11.2017 року надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, проте, враховуючи, що третя особа була завчасно сповіщена про дату,час і місце судового розгляду та необхідність розглянути справу у десятиденний, суд зробив висновок про можливість розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

Вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи та з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

11.08.2017 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження (ВП № 53696235) з примусового виконання виконавчого напису № 953 виданого 28.03.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ІНВЕСТБАНК» заборгованості у розмірі 7402007,67 грн..

В постанові зазначено, що рішенням Господарського суду Одеської області від 01.08.2017 року по справі № 916/1191/17 визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 953 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ІНВЕСТБАНК» заборгованості за кредитним договором № 103-12 від 07.02.2012 року у розмірі, що становить 7398407,67 грн. та витрат на вчинення виконавчого напису у розмірі 3600,00 грн.

28.08.2017 року позивач звернувся до Начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області зі скаргою на дії державного виконавця, за результатом розгляду якої позивач просив на підставі ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» та ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 53696235 від 11.08.2017 року.

01.09.2017 року Начальник відділу ОСОБА_5 надав позивачу відповідь № 09.1-7318/В-5, згідно з якою скарга від 28.08.2017 року не відповідає вимогам ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв’язку з чим підлягає розгляду у порядку Закону України «Про звернення громадян».

З огляду на зміст вказаної відповіді, 11.08.2017 року до Відділу надійшла належним чином завірена копія рішення господарського суду Одеської області від 01.08.2017 року по справі № 916/1191/17, яким визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 23.08.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 953 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ІНВЕСТБАНК» заборгованості за кредитним договором № 103-12 від 07.02.2012 року у розмірі, що становить 7398407,67 грн. та витрат на вчинення виконавчого напису у розмірі 3600,00 грн., із зазначенням дати набрання чинності. У зв’язку із чим, того ж дня, державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Ураховуючи викладене, дії державного виконавця проведені повно та своєчасно, у відповідності до вимог ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Приписами ст. 2 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов’язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об’єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з п.3 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Приписами п.5 ч. 1, ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі: скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Згідно з ч.ч. 3,4 ЗУ «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;2) повне найменування (прізвище, ім’я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім’я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); 4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; 5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення господарський суд повідомляє, коли буде складено повне рішення.

Рішення суду, яке містить вступну та резолютивну частини, підписується всім складом господарського суду і додається до справи.

Повне рішення повинно бути складено у строк не більше п'яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Приписами ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Судом встановлено, що повний текст рішення Господарського суду Одеської області по справі № 916/1191/17 від 01.08.2017 року, яке стало підставою для прийняття оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження, складено 09.08.2017 року. В резолютивній частині вказаного рішення зазначено, що воно набирає чинності в порядку ст. 85 ГПК України.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 року по справі № 916/1191/17, задоволено апеляційну скаргу ПАТ КБ «ІНВЕСТБАНК» та скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 01.08.2017 року.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що позовні вимоги ПАТ КБ «ІНВЕСТБАНК» про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № 53696235 від 11.08.2017 року належать до задоволення, оскільки вказана постанова прийнята на підставі рішення суду, яке не набрало законної сили. Крім того, як встановлено судом, в подальшому вказане рішення було скасоване судом апеляційної інстанції.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області щодо не скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 11.08.2017 року про закінчення виконавчого провадження № 53696235 та зобов’язання в подальшому здійснювати належний нагляд за діяльністю державного виконавця під час виконавчого провадження № 53696235, суд зазначає наступне.

Згідно Рекомендацій Комітету ОСОБА_6 Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_6 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з декількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає кращим за даних обставин.

В постанові Вищого адміністративного суду від 05.03.2015 року по справі № 826/12603/13-а вказано: «..При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин…»

Відповідно до абз. 3 п. 10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року N 7, суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. 3 ст. 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що вимога позивача про визнання бездіяльності відповідача щодо не скасування оскаржуваної постанови та зобов’язання в подальшому здійснювати належний нагляд за діяльністю державного виконавця під час виконавчого провадження не належить до задоволення, оскільки це є безпосереднім втручанням суду у дискреційні повноваження відповідача.

Суд дійшов висновку, що начальник відділу відреагував на скаргу, яка надійшла від позивача 28.08.2017 року, тобто не вчинив по відношенню до позивача бездіяльність, проте скориставшись своїми дискреційними повноваженнями дійшов висновку, що скарга не відповідає вимогам ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» та надав відповідь у порядку визначеному ЗУ «Про звернення громадян».

Суд зазначає, що ч.2 ст. 11 КАС України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З огляду на матеріали справи, суд робить висновок, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача необхідно визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду скарги позивача від 28.08.2017 року у порядку, що визначений ст.74 ЗУ «Про виконавче провадження». Так, зазначення у відповіді від 01.09.2017 року про те, що скарга, яка надійшла 28.08.2017 року не відповідає вимогам ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» без посилання на конкретні недоліки такої скарги, на думку суду, є протиправною бездіяльністю відповідача щодо не розгляду цієї скарги, оскільки судом не встановлено невідповідності скарги від 28.08.2017 року, яку подав позивач на дії державного виконавця ч.4 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження».

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд зазначає, що 15.11.2017 року від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та зобов’язати відповідача надати звіт про виконання рішення суду в частині скасування постанови державного виконавця у семиденний строк з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України.

Суд зазначає, що позивач, у порядку передбаченому ст. 258 КАС України, може звернутися до суду із заявою про видачу виконавчого листа для виконання рішення суду.

Встановлення судового контролю є правом суду та виключним способом сприяння виконанню рішень суду суб’єктами, не на користь яких вони ухвалені.

Суд зазначає, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про виникнення складнощів під час виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2017 року.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов ПАТ КБ «ІНВЕСТБАНК» належить до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 14, 70, 71, 86, 128, 159-164, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити частково адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК».

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 11.08.2017 року про закінчення виконавчого провадження № 53696235, з примусового виконання виконавчого напису № 953 виданого 28.03.2017 приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу ОСОБА_4 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Інвестбанк» заборгованість в розмірі 7 402 007,67 грн.

Визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області щодо не розгляду скарги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ІНВЕСТБАНК» в порядку ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

В іншій частині позову – відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.В. Бжассо