Постанова № 70339413, 16.11.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2017 року справа № 813/4003/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Новак Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю "ТБК-Львів" про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках, -

Встановив:

Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі- позивач, ГУ ДФС у Львівській області) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТБК-Львів" (далі -відповідач, ТОВ "ТБК-Львів") про стягнення з рахунків ТОВ "ТБК-Львів" коштів у розмірі 44313, 31 грн, які знаходяться на рахунках в банках обслуговуючого такого платника податків.

В обґрунтування позову ГУ ДФС у Львівській області зазначило, що відповідач неналежним чином виконує вимоги чинного законодавства щодо сплати податкового боргу. Позивач зазначив, що у відповідача наявний податковий борг по земельному податку (орендна плата за землю) в сумі 299991, 54 грн. Сума податкової заборгованості є узгодженою, добровільно у встановлені законом строки до бюджету не сплачена. Вжиті позивачем до відповідача заходи не призвели до погашення такого зобов'язання, тому позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач заперечень на позов, витребувані судом докази не надав, явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, а тому вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог частини 1 статті 41 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Відповідач - ТОВ "ТБК-Львів" зареєстроване як юридична особа 20.12.2010, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на обліку платника податків в Миколаївській ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.

Згідно з довідкою ГУ ДФС у Львівській області від 23 жовтня 2017 року № 18270/10/13-01-17-08-14 податковий борг ТОВ "ТБК-Львів" станом на 23 жовтня 2017 року з орендної плати з юридичних осіб становить 44313, 31 грн.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість ТОВ "ТБК-Львів" з орендної плати з юридичних осіб складають:

- самостійно задекларовані товариством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за травень 2017 року від 06.02.2017 № 9011200938 на суму 13972, 27 грн (термін сплати до 30.05.2017);

- самостійно задекларовані товариством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за червень 2017 року від 06.02.2017 № 9011200938 на суму 10113, 68 грн (термін сплати до 30.06.2017);

- самостійно задекларовані товариством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за липень 2017 року від 06.02.2017 № 9011200938 на суму 10113, 68 грн (термін сплати до 30.07.2017);

- самостійно задекларовані товариством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за серпень 2017 року від 06.02.2017 № 9011200938 на суму 10113, 68 грн (термін сплати до 30.08.2017);

- самостійно задекларовані товариством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за вересень 2017 року від 06.02.2017 № 9011200938 на суму 10113, 68 грн (термін сплати до 30.09.2017).

У зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань ГУ ДФС у Львівській області винесло податкову вимогу форми "Ю" від 06.07.2017 № 3173-17, яку надіслано на адресу ТОВ "ТБК-Львів", що підтверджується копією квитанції ПАТ «Укрпошта».

Докази, які б підтверджували, що згадана податкова вимога оскаржувалась відповідачем у справі відсутні, відповідно, визначені зобов'язання є узгодженими.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Частиною 1.1 статті 1 Податкового кодексу України передбачено, що він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.п. 16.1.3, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 36.1-36.3 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України податкові зобов'язання самостійно визначені відповідачем як платником податків у податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) у яких відповідач самостійно визначив податкові зобов'язання по земельному податку, оскарженню не підлягають, тобто вважаються узгодженими з дати подання податкових декларацій.

Відповідно до п. 57.1. ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки, відповідач подав податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), у яких він самостійно визначив податкове зобов'язання по земельному податку, тому із цих дат сума податкових зобов'язань вважається узгодженою.

Однак, всупереч обов'язку встановленому статтею 16 Податкового кодексу України відповідач не сплатив податкове зобов'язання з земельного податку визначені ним у податкових деклараціях у строки встановлені статтею 287 Податкового кодексу України.

Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Так як відповідач у повному обсязі не сплатив самостійно узгоджену суму податкового зобов'язання з земельного податку, визначену ним у податковій декларації у строки встановлені Податковим кодексом України, таке податкове зобов'язання необхідно вважати податковим боргом.

Відповідно до пунктів 59.1, 59.4 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 95.2 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, податковий орган набуває право на стягнення податкового боргу (в т.ч. і в судовому порядку) лише у разі, якщо платник податку не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання протягом 60 днів після винесення платнику податків податкової вимоги.

Із матеріалів справи вбачається, що 02 серпня 2017 року на адресу відповідача засобами поштового зв'язку направлена податкова вимога № 3173-17 від 06.07.2017 на загальну суму 13972, 27 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, борг за податковою вимогою до теперішнього часу не сплачений та не погашений у встановленому порядку, доказів оскарження вимоги про сплату боргу відповідачем не надано.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

На підставі викладеного, за наявності встановлених обставин та письмових доказів у справі, матеріалами справи підтверджено, що обставина, яка зумовила звернення до суду з даним поданням, є несплата платником самостійно визначених податкових зобов'язань у встановлений строк, суд дійшов до висновку щодо правомірності заявленого позову.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем суб'єктом владних повноважень, було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості по узгодженим грошовим зобов'язанням, натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати податкового боргу у встановлені законодавством строки.

З урахуванням викладеного, проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів в їх сукупності, враховуючи, що станом на час розгляду справи податковий борг не погашений, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог та визнання подання таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "ТБК-Львів" (код ЄДРПОУ 37288807) у банках обслуговуючого цього платника податків до бюджету податковий борг у сумі 44313 (сорок чотири тисячі триста тринадцять) грн 31 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 20.11.2017.

Суддя Р.М. Брильовський