Постанова № 70339246, 14.11.2017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2017 р. Справа № 809/1495/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Кафарського В.В.,

за участю секретаря судового засідання Федів А.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 29.09.2017,-

ВСТАНОВИВ:

31.10.2017 ОСОБА_3 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 29.09.2017.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення Митного кодексу України, Податкового кодексу України на підставі помилкових висновків про рік першої реєстрації транспортного засобу, ввезеного на митну територію України, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 29.09.2019 збільшив грошові зобовязання за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів в розмірі 10 217,34 грн., з них за податковими зобов'язаннями на суму 8 173,87 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2 043,47 грн. та платежем транспортні засоби в розмірі 51 086,54 грн., з них за податковими зобов'язаннями на суму 40 869,23 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 10 217,31 грн. При цьому зазначено, що ОСОБА_3 не може нести відповідальність за недостовірну інформацію в документах про первинну реєстрацію транспортних засобів Федеративної Республіки Німеччини, оскільки така інформація є наслідком протиправних дій відповідних іноземних органів реєстрації транспортних засобів, про які позивачу не було відомо. На підставі наведеного, позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти заявленого позову заперечив з підстав, викладених в письмовому запереченні від 10.11.2017 за № 567/09-19-10-02/09, яке подав у судовому засіданні (а.с. 46-47). Просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд зазначає наступне.

14.09.2015 відділом митного оформлення 206020000 Івано-Франківської митниці здійснено оформлення вантажного автомобіля марки "Merсedes-Benz", модель "Sprinter 213", номер кузова НОМЕР_3, обєм циліндрів двигуна 2143 см.куб., за кодом УКТЗЕД НОМЕР_4, митною вартістю 60 936,01 грн. за митною декларацією № 206020000/2015/400587 від 14.09.2015 (а.с. 36). Вказаний вантажний автомобіль ввезений на митну територію України через митний пост Львівської митниці ДФС Товариством з обмеженою відповідальністю Тиса-Захід в особі ОСОБА_4, яке діяло за дорученням ОСОБА_3

При митному оформленні автомобіля вказано дату першої реєстрації 18.11.2010, відповідно ставка акцизного податку склала 0,02 євро/куб.см, як для вантажного автомобіля, що використовувався до 5 років.

Позивачем під час митного оформлення автомобіля сплачено:

-ввізне мито за ставкою 10% в розмірі 6 093,60 грн.;

-додатковий імпортний збір за ставкою 5% в розмірі 3 046,80 грн.;

-акцизний збір за ставкою 0,02 євро за 1 куб.см. обєму циліндрів двигуна в розмірі 1 047,93 грн.;

-податок на додану вартість за ставкою 20% в розмірі 14 224,87 грн.

На підставі пп.1 п.3 ст.345, пп.2 п.2 ст.351 Митного кодексу України, наказу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 29.08.2017 за № 1489, заступником начальника відділу контрольно-перевірочної роботи податків і зборів з юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС в Івано-Франківській області ОСОБА_5 з 04.09.2017 по 06.09.2017 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності фізичної особи-платника податків ОСОБА_3 при митному оформленні товару за митною декларацією № 206020000/2015/400587 від 14.09.2015, за результатами якої складено акт від 15.09.2017 за № 1016/09-19-13-07-11/НОМЕР_5 (а.с.27-40).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

- пп.16.1.4, п.16.1 ст.16, пп.215.3.5-2 п.215.3 ст.215 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано акцизний збір в розмірі 40 869,23 грн.;

- пп.16.1.4, п.16.1 ст.16, пп. в, п.185.1 ст.185, п.187.8 ст.187 та п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість в розмірі 8 173,87 грн.

У відповідності до висновків контролюючого органу, згідно інформації митних органів Федеративної Республіки Німеччини фактична дата першої реєстрації ввезеного вантажного автомобіля марки "Merсedes-Benz", модель "Sprinter 213", номер кузова НОМЕР_3 22.10.2009.

Таким чином, на думку відповідача, вказаний вантажний автомобіль марки "Merсedes-Benz", використовувався від 5 до 8 років, а тому для оподаткування даного автомобіля повинна застосовуватися ставка акцизного податку 0,8 євро/см.куб.

На підставі акта перевірки Головне управлінням ДФС в Івано-Франківській області винесло 29.09.2017 оскаржувані податкові повідомлення-рішення форми "Р" № НОМЕР_1,яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем транспортні засоби (крім мотоциклів та велосипедів) в розмірі 51 086,54 грн., з них за податковими зобов'язаннями на суму 40 869,23 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 10 217,31 грн. (а.с.12), та № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 10 217,34 грн., з них за податковими зобов'язаннями на суму 8 173,87 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2 043,47 грн. (а.с.11).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, регулюються нормами Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (частина 1 статті 50 Митного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 1 статті 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно частини 5 статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 6 статті 265 Митного кодексу України декларування товарів, що належать громадянам, може здійснюватися цими громадянами або іншими громадянами, уповноваженими на це власниками зазначених товарів нотаріально посвідченими дорученнями.

Частиною 1 статті 266 Митного кодексу України передбачено, що декларант зобов'язаний, зокрема, у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього Кодексу (пункт 4); у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів (пункт 5).

Згідно із частиною 1 статті 293 Митного кодексу України особою, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів, є декларант.

Особою, на яку покладається обов'язок із сплати донарахованих митних платежів - податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків (частина 2 статті 293 Митного кодексу України).

Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів (пункт 8 частини 1 статті 336 Митного кодексу України).

Частиною 6 статті 345 Митного кодексу України, передбачено, що результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Згідно частини 2 статті 351 Митного кодексу України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Частиною 1 статті 352 Митного кодексу України передбачено, що посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Так, згідно акту перевірки від 15.09.2017 за № 1016/09-19-13-07-11/НОМЕР_5, контролюючий орган використав під час документальної позапланової невиїзної перевірки такі документи:

-лист Івано-Франківської митниці ДФС від 21.04.2017 №592/7/09-70-19-30, яким надано податкову інформацію стосовно можливого порушення порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товару за митною декларацією № 206020000/2015/400587 від 14.09.2015;

-лист Державної фіскальної служби України від 16.03.2017 №6425/7/99-99-20-02-01-17, яким додатково надано копії матеріалів перевірки, проведеної митними органами Федеративної Республіки Німеччини, стосовно автентичності документів поданих Івано-Франківській митниці ДФС під час оформлення товару - вантажний автомобіль марки "Merсedes-Benz", модель "Sprinter 213", номер кузова НОМЕР_3;

-імпортна декларація № 206020000/2015/400587 від 14.09.2015;

-документи представлені позивачем до оформлення декларації № 206020000/2015/400587 від 14.09.2015.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно приписів пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 180.1. статті 180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є, зокрема, будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України,

Пунктом 190.1. статті 190 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Ставки податку встановлюються від бази оподаткування в розмірі 20 відсотків (пункт 193.1. статті 193 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 206.1. статті 206 Податкового кодексу України, під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.

Відповідно до абзацу 5 пункту 215.1. статті 215 Податкового кодексу України, до підакцизних товарів належать серед іншого і транспортні засоби для перевезення вантажів.

Пунктом 215.2. статті 215 Податкового кодексу України передбачено, що ставки податку встановлюються цією статтею і є єдиними на всій території України.

Згідно положень підпункт 215.3.5-2 пункту 215.3 статті 215 Податкового Кодексу України акцизний податок справляється з таких товарів та обчислюється за такими ставками: моторні транспортні засоби для перевезення вантажів, що використовувалися з кодом товару (продукції) згідно з УКТЗЕД НОМЕР_4 за ставкою податку у твердій сумі з одиниці реалізованого товару (продукції) (специфічні) 0,02 євро за 1 куб.см обєму циліндрів двигуна.

При цьому передбачено, що ставки податку для транспортних засобів, що відповідають коду 8704 згідно з УКТЗЕД, застосовуються для автомобілів, що використовувалися з 5 до 8 років з коефіцієнтом 40 для автомобілів, що використовувалися понад 8 років з коефіцієнтом - 50.

Відповідно до підпункту 14.1.163. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України перша реєстрація транспортного засобу - це реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.

Транспортні засоби, що використовувалися, - це транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби (підпункт 14.1.251. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України).

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 за № 1388.

Якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі.

У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). У разі якщо календарну дату визначити неможливо, то такою датою слід вважати 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Отже, судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Тиса-Захід в особі ОСОБА_4, яке діяло за дорученням ОСОБА_3 ввезено на територію України вантажний автомобіль, бувший у використанні марки "Merсedes-Benz", модель "Sprinter 213", номер кузова НОМЕР_3, обєм циліндрів двигуна 2143 см. куб., та здійснено його митне оформлення у порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно інформації з великого технічного паспорта на автомобіль "Merсedes-Benz", модель "Sprinter 213", номер кузова НОМЕР_3, обєм циліндрів двигуна 2143 см.куб., від 22.09.2015 та малого технічного паспорта на автомобіль від 22.09.2015 (а.с. 13-14, 40-41), виданих уповноваженим органом Федеративної Республіки Німеччини, а також договору купівлі-продажу (а.с. 37), дата першої реєстрації автомобіля 18.11.2010.

Відповідно до висновку спеціаліста від 31.10.2015, за наслідком проведеного дослідження як транспортного засобу, так і реєстраційних документів, (бріф WP851414) встановлено, що підробки ідентифікаційних номерів агрегатів та реєстраційних документів не виявлено (а.с. 39).

Суд зазначає, що реєстраційні документи, згідно яких здійснювалося митне оформлення автомобіля марки "Merсedes-Benz", модель "Sprinter 213", номер кузова НОМЕР_3, обєм циліндрів двигуна 2143 см.куб. та експертний висновок спеціаліста від 31.10.2015 не визнані, в передбаченому законодавством порядку, недійсними.

Натомість, контролюючий орган під час перевірки позивача взяв до уваги лише лист Державної фіскальної служби України від 16.03.2017 № 6425/7/99-99-20-02-01-17, яким додатково надано копії матеріалів перевірки, проведеної митними органами Федеративної Республіки Німеччини, стосовно автентичності документів поданих Івано-Франківській митниці ДФС під час оформлення товару вантажного автомобіля марки "Merсedes-Benz", модель "Sprinter 213", номер кузова НОМЕР_3, обєм циліндрів двигуна 2143 см.куб.

Зокрема, згідно змісту листа митної служби Федеративної Республіки Німеччини від 14.02.2017 № Z4663-2016.UA.800106-DVIII.А.22, можливі невідповідності під час видачі реєстраційних документів транспортних засобів реєстраційно-транспортним відомством Халле (Заале) були предметом перевірки кримінальної поліції землі Саксонія-Анхальт, яка підтвердила підозру про те, що дані про першу реєстрацію транспортних засобів підроблені (а.с. 51-54).

Суд звертає увагу на те, що вказаний лист митної служби Федеративної Республіки Німеччини від 14.02.2017 № Z4663-2016.UA.800106-DVIII.А.22 не містить відомостей про будь-яку причетність позивача до підробки реєстраційних документів вантажного автомобіля марки "Merсedes-Benz", модель "Sprinter 213", номер кузова НОМЕР_3, обєм циліндрів двигуна 2143 см.куб., а лише свідчить про протиправні дії державного реєстраційно-транспортного органу Халле (Заале) Федеративної Республіки Німеччини, за які відповідач безпідставно притягнув ОСОБА_3 до відповідальності у вигляді зобовязання сплатити акцизний збір в розмірі 51 086,54 грн. та податок на додану вартість в розмірі 10 217,34 грн., разом із за штрафними (фінансовими) санкціями.

Окрім того, суд зазначає, що даний лист митної служби Федеративної Республіки Німеччини від 14.02.2017 № Z4663-2016.UA.800106-DVIII.А.22 перекладений на українську мову органом ДФС України, однак даний орган не наділений правом на здійснення перекладів. Як наслідок, вказаний лист не відповідає вимогам належності та самостійно може слугувати тільки підставою для обґрунтування сумніву щодо відомостей зазначених власниками чи користувачами транспортного засобу.

При цьому, акт перевірки від 15.09.2017 за № 1016/09-19-13-07-11/НОМЕР_5 також не містить будь-яких фактів протиправних дій позивача щодо підроблення інформації в реєстраційних документах на вантажний автомобіль марки "Merсedes-Benz", модель "Sprinter 213", номер кузова НОМЕР_3, обєм циліндрів двигуна 2143 см.куб., а лише підтверджує факт подання ОСОБА_3 під час митного оформлення зазначеного транспортного засобу таких документів та їхнє проходження під час митних процедур без будь-яких зауважень зі сторони митних органів.

Суд зазначає, що частинами 1, 2 статті 69 Митного кодексу України встановлено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД.

Як встановлено судом, митне оформлення вказаного транспортного засобу здійснено за кодом УКТЗЕД НОМЕР_4 митною вартістю 60 936,01 грн.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі Митного кодексу України відповідно до заявленого митного режиму.

Наслідком завершення митного оформлення є пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Оформлення митної декларації свідчить про надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів у заявлений митний режим і підтверджує права й обов'язки зазначених у митній декларації осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій.

Виходячи з наведеного, якщо митний орган, приймаючи митну декларацію самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів, то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань, за винятком випадку, коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, або ж встановлено наявність факту підробки документів декларантом, спрямоване на заниження обов'язкових платежів.

З цього приводу суд зазначає, що відповідачем не подано доказів того, що існує вирок з даного питання, винесений в Україні чи Німеччині щодо позивача, і як наслідок, твердження відповідача про помилковість визначення року випуску ввезеного позивачем транспортного засобу на митну територію України під час його митного оформлення свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли.

При вирішенні даного адміністративного спору, суд вважає за необхідне звернути увагу також на практику Європейського Суду з прав людини, яка у відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року є джерелом права.

Зокрема, на думку суду за доцільне зазначити справу Рисовський проти України, заява № 29979/04, при розгляді якої Європейський Суд з прав людини визнав низку порушень, зокрема, пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції.

Виходячи із змісту рішення в даній справі Рисовський проти України, Європейський Суд з прав людини дійшов висновку, що державі необхідно уникати створення ситуацій, за яких помилки державних органів виправлялися б за рахунок осіб, яких вони стосуються, а не самих державних органів, протиправними діями яких завдана шкода не тільки інтересам держави, але й майновим інтересам особи.

При цьому слід зазначити, що ОСОБА_3 не може нести відповідальність за недостовірну інформацію в документах про первинну реєстрацію транспортних засобів Федеративної Республіки Німеччини, оскільки така інформація є наслідком протиправних дій відповідних іноземних органів реєстрації транспортних засобів, про які позивачу не було відомо.

Крім цього, питання фінансових збитків, які завдані державі внаслідок сплати митних платежів не в повному розмірі при митному оформленні вантажного автомобіля марки "Merсedes-Benz", модель "Sprinter 213", номер кузова НОМЕР_3, обєм циліндрів двигуна 2143 см.куб., також вказані митними органами Федеративної Республіки Німеччини в листі від 14.02.2017.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на матеріали даної адміністративної справи, суд вважає, що позивачем доведено його добросовісність під час ввезення транспортного засобу "Merсedes-Benz", модель "Sprinter 213", номер кузова НОМЕР_3, обєм циліндрів двигуна 2143 см.куб., на територію України, а також доведено правильність зазначення року випуску ввезеного ним на митну територію України транспортного засобу належними та допустимими доказами, а саме: оригіналу бріфу (технічного паспорта на автомобіль), договору купівлі-продажу, які були використані під час митного оформлення вказаного транспортного засобу.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у Головного управління ДФС в Івано-Франківській області не було правових підстав для збільшення сум грошових зобов'язань ОСОБА_3 зі сплати акцизного збору на транспортні засоби (крім мотоциклів та велосипедів) та податку на додану вартість за ввезений на митну територію України транспортний засіб, а тому податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 29.09.2017 прийняті відповідачем протиправно і підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд задовольняє позовні вимоги, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 280,00 грн.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 29.09.2017.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код 39394463) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) сплачений судовий збір в розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кафарський В.В.

Постанова складена в повному обсязі 20.11.2017.