Рішення № 70338185, 31.10.2017, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6721/17

Категорія 49

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

31 жовтня 2017 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі Калашніковій Л.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дітей, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дітей,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 25% від доходу відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з моменту звернення до суду з позовом до досягнення дитиною повноліття. Позов мотивований тим, що він з відповідачкою перебував у шлюбі з 29.07.2006 р., який було розірвано рішенням Подільського районного суду м. Києва від 11.12.2013 р. Від даного шлюбу сторони мають трьох дітей - неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, малолітню дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4. Після розірвання шлюбу з відповідачкою дочки - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 почали проживати разом з позивачем та перебувати на його утриманні. Відповідачка не приймає участі в утриманні дітей, а досягнути з нею домовленості з цього приводу не вбачається можливим.

До початку судового засідання від позивача надійшла заява, в якій він просив розглядати справу за його відсутності та задовольнити позовні вимоги, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, будучи повідомленоюм про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, до судового засідання повторно не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила. У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, або якщо повідомлені ним причини неявки визнанні судом неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України). Тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, з ухваленням заочного рішення.

Ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 31.10.2017 р. позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дітей і зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дітей залишені без розгляду.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що з 29.07.2006 року сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Подільського районного суду м. Києва від 11 грудня 2013 року.

Позивач та відповідач є батьками трьох дітей - неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, малолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, та малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджено свідоцтвами про народження.

На момент розгляду справи неповнолітня дочка сторін у справі - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 проживає разом з батьком - позивачем у справі за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується актами обстеження житлово-побутових умов проживання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Сімейного кодексу України.

Згідно ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 51 ч. 2 Конституції України, ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 17 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ст.181 ч.3 Сімейного кодексу України аліменти на утримання дитини можуть присуджуватися в долі від доходу батька.

Відповідно до ч.1 ст.183 Сімейного Кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Приписами ст.182 ч.2 СК України (в редакції, яка діє з 08.07.2017 р.) встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, є людиною працездатного віку, мешкає окремо від позивача та дочки ОСОБА_3, здорова за станом здоров'я.

Законом України «Про державний бюджет на 2017 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років, до вікової категорії якої належать діти сторін у справі, становить: з 1 січня 2017 року - 1689 гривень, з 1 травня - 1777 гривня, з 1 грудня - 1860 гривень.

Відповідно до ст. 11 ч. 1 ЦПК України суд діє в межах заявлених позивачем вимог.

Відповідач, знаючи про час та місце розгляду справи, на спростування доказів та доводів позивача суду не надала жодного доказу.

Визначаючи розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує обставини, передбачені ст.182 СК України, а також те, що розмір прожиткового мінімуму на дитину вищевказаного віку на час розгляду становить 1 777,0 грн.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просив стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 25% від доходу відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з моменту звернення до суду з позовом до досягнення дитиною повноліття. Вказаний розмір згідно Закону становить 1/4 частку на одну дитину.

Вказані обставини дають суду підстави зробити висновок, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання спільної неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісяця. Вказаний розмір аліментів є доцільним, відповідає інтересам обох сторін та інтересам дитиний, а також чинному законодавству. В зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

На підставі ст. 192 ч. 1 СК України розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом збільшено або зменшено за рішенням судом за позовом одержувача аліментів або платника аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно зі ст.191 СК України аліменти підлягають присудженню з дня подачі позову, тобто з 22 травня 2017 року.

Також з відповідача згідно ст.88 ч. 3 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в дохід держави у розмірі 640,0 грн.

На підставі ст. 367 п. 1 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі ст.51 Конституції України, ст.ст. 141, 180-184, 191 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 212, 213, 214-215, 224, 367 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менш 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 травня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) в дохід бюджету судовий збір в розмірі 640,0 грн. (шістсот сорок грн. 00 коп.).

Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуто Подільським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до районного суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду міста Києва через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та заяви про перегляд заочного рішення, якщо їх не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.