Ухвала суду № 70337874, 11.09.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/30993/17

Провадження № 1-кс/761/19677/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., за участі секретаря Філь В.В. О.М., прокурора Раюшкіна Ю.В., підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 171 001 000 067 73, у якому

гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, українець, громадянин України, з неповною вищою освітою, який у шлюбі не перебуває, непрацездатних утриманців не має, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, судимий:

-20.04.2015 Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,

підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1,2 ст. 199, ч. 3 ст. 190 КК України,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 Тонканцовим С.О. клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві Кудрі В.І. про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На обґрунтування клопотання зазначено, що 31.08.2017 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1,2 ст. 199, ч. 3 ст. 190 КК України, що скоєні за таких обставин.

ОСОБА_1 протягом квітня - серпня 2017 року, використовуючи підроблену іноземну валюту у вигляді банкнот номіналом 100 доларів США, неодноразово за допомогою терміналів самообслуговування ПАТ «КБ «Приват Банк» із функцією обміну валют, здійснював валюто - обмінні операції з підробленими купюрами, зараховуючи кошти від таких операцій у гривні на банківські картки.

Слідчий вважає, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків та іншого учасника кримінальних правопорушень, вчинити інший злочин.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені, додав, що також існує ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

Підозрюваний покладався на рішення суду.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши надані суду матеріали, дійшов висновку про таке.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:

-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_1 ознак інкримінованого злочину.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги таке.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що з огляду га суворість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, останній з метою його уникнення, може вчинити дії, спрямовані на ухилення від органу досудового розслідування та суду

Слідчий суддя також приймає до уваги, що на користь існування наведеного ризику свідчить те, що ОСОБА_1 не має міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи, сім'ї та утриманців, тобто тих вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрюваного від вчинення дій з метою переховування.

Крім того, характер інкримінованих підозрюваному злочинів, які мають корисливу спрямованість, також свідчить про наявність достатніх підстав для негативної оцінки моральних якостей ОСОБА_1, що підтверджує ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останнього.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 раніше засуджений за вчинення корисливого злочину, інкриміноване йому діяння вчинив під час іспитового строку, у сукупності з тим, що ОСОБА_1 не має офіційного та стабільного джерела доходів, тобто не виключено, що здійснення злочинної діяльності є єдиним способом заробітку підозрюваного, останній може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Водночас, слідчий суддя вважає, що вказаний стороною обвинувачення ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків та іншого підозрюваного матеріалами клопотання не доведений.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених сторонами кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.

Відповідно до ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до раніше судимої особи, може бути заснований, якщо остання підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Інкримінований підозрюваному злочин за ч. 2 ст. 199 КПК України передбачає застосування покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.

Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, існуючі ризики, пов'язані з перешкоджанням кримінальному провадженню, приводять слідчого суддю до переконання, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя, приймаючи до уваги обставини вчинення злочину, вважає, що застава у межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст.182 КПК, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 193, 194 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

Клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві Кудрі В.І. задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком по 29 жовтня 2017 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у сумі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 480 000 (чотириста вісімдесят тисяч) грн.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, Банк-одержувач - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, розрахунковий рахунок № 37318005112089, призначення - застава для Шевченківського районного суду м. Києва).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві,прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця перебування.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.

На ухвалу слідчого судді до Апеляційного суду м. Києва прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя В.М. Циктіч