Постанова № 70337192, 20.11.2017, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/13934/17

Категорія 83

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2017 року cуддя Подільський районний суд міста Києва Васильченко О. В. , розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Вимоги позовної заяви обґрунтував тим, що з 2002 року отримав право на отримання пенсії за вислугою років. Восени 2014 року у зв'язку з проведенням антитерористичної операції був змушений покинути місце свого постійного проживання в м. Кіровське Донецької області та з жовтня 2014 року тимчасово проживав в м. Запоріжжя.

Зазначив, що з липня 2014 року перебував на обліку як внутрішньо переміщена особа та отримував належну йому пенсію. Разом з тим, 11.04.2017 був знятий з реєстрації за адресою в м. Кіровське Донецької області та зареєструвався в м.Київ за адресою: АДРЕСА_1.

Після зміни місця реєстрації, звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявами про призначення йому пенсії на загальних підставах за місцем проживання, однак такі заяви були залишені відповідачем без реагування.

Вказує, що на звернення його представника, відповідач надіслав листа, в якому повідомив, що виплата пенсії ОСОБА_2 можлива лише у разі надання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Посилаючись на те, що статус внутрішньо переміщеної особи обмежує права пенсіонерів на отримання пенсії, а також зважаючи на те, що зареєструвавши своє місце проживання у м. Києві ОСОБА_2 набув права отримувати пенсію на загальних підставах, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд визнати протиправною бездіяльність Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у прийнятті на облік ОСОБА_2 за місцем реєстрації, зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити виплату пенсії ОСОБА_2 на загальних підставах за місцем реєстрації без застосування до нього законодавства в сфері внутрішньо переміщених осіб з моменту її припинення.

Ухвалою від 26.10.2017 у даній справі було відкрите скорочене провадження.

10.11.2017 до суду надійшли письмові заперечення на позовні вимоги, в яких відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що на даний час відповідач не має правових підстав для виплати пенсії ОСОБА_2, оскільки такий не має статусу внутрішньо переміщеної особи. В запереченнях висловили пропозицію ОСОБА_2 особисто з'явитися до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та подати заяву на запит пенсійної справи, а також надати довідку внутрішньо переміщеної особи чи довідку про відмову взяти на облік як внутрішньо переміщену особу.

Дослідивши матеріали справи, прихожу до висновку про достатність повідомлених позивачем та відповідачем обставин справи для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

З матеріалів справи вбачається, що з листопада 2008 року позивач перебуває на пенсійному обліку, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1 (а.с. 9).

Позивач перемістився з тимчасово окупованої території (району проведення антитерористичної операції) в м. Запоріжжя та був взятий на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, що підтверджується листом Управління праці та соціального захисту населення по Дніпровському району м Запоріжжя.

На обліку як внутрішньо переміщена особа ОСОБА_2 перебував до 26.04.2017 (а.с.23).

З відомостей, що містяться в паспорті громадянина України ОСОБА_2 вбачається, що з 11.04.2017 року зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивача є адреса: АДРЕСА_2 (а.с. 7-8).

21.04.2017 року ОСОБА_2 через уповноваженого представника звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою щодо підстав припинення виплати пенсії (а.с. 10-13).

29.05.2017 року ОСОБА_2 через уповноваженого представника звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про витребування пенсійної справи з Правобережного об'єднаного УПФУ в м. Запоріжжя та вчинення інших дій, необхідних для відновлення виплати пенсії (а.с. 14-16).

Листами Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 18.05.2017 та від 25.07.2017 позивачу повідомлено про необхідність особисто з'явитися до ЦО УПФ України в м. Києві та подати заяву на запит пенсійної справи, а також надати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с.18, 20).

Листом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 20.06.2017 позивачу повідомлено про необхідність надання довідки або письмової відмови з відповідного структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у взятті на облік внутрішньо переміщеної особи в порядку, встановленому Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого Постановою КМУ №509 (а.с. 19).

Не погоджуючись з фактичною відмовою взяти на облік за новим місцем проживання та призначити пенсію на загальних підставах, позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом та його права підлягають захисту даним судовим рішенням.

Згідно ст. 47 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України м. Кіровське Донецької області та отримував пенсію. Наказом Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» визначено, що Донецька область з 07.10.2014 року є районом проведення антитерористичної операції.

Постановою КМУ «Про деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства» №595 від 07.11.2014 року затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства, відповідно до якого у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.

Позивач перемістився до м. Запоріжжя як внутрішньо переміщена особа відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та Постанови КМУ від 01.10.2014 № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» та отримала довідку про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Статтею 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

На виконання вимог ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», якою передбачено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Згідно зі ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Статтею 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Позивач зареєстрував своє постійне місце проживання в м. Києві 11 квітня 2017 року, в результаті чого його статус як переміщеної особи припинився, і з цього часу ОСОБА_2 здобув право на отримання пенсії на загальних підстав.

Враховуючи зазначене вище, відповідач неправомірно не виплачує позивачу пенсію, посилаючись на нормативно-правові акти, що регулюють порядок виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам, оскільки позивач такий статус втратив з моменту реєстрації його місця проживання в м.Києві.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів про те, що відповідач діяв правомірно, відмовляючись розглянути питання про взяття на облік ОСОБА_2 для виплати йому пенсії на загальних підставах, а не в порядку забезпечення внутрішньо переміщених осіб, відповідач не навів.

Отже, суд приходить до висновку про визнання протиправними дій відповідача, а відтак, і про задоволення позову в повному обсязі. Таким чином, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві необхідно зобов'язати поновити виплату пенсії ОСОБА_2 на загальних підставах, не пов'язаних зі статусом внутрішньо переміщеної особи, починаючи з 27.04.2017 року, тобто з наступного дня, коли було припинено його статус внутрішньо переміщеної особи.

На підставі ст. 47 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», ст.ст. 2, 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 44, 46, 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 6-9, 11, 69, 71, 159, 161-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови прийняти ОСОБА_2 на облік для виплати пенсії на загальних підставах.

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити виплату пенсії ОСОБА_2 на загальних підставах, не пов'язаних зі статусом внутрішньо переміщеної особи, починаючи з 27.04.2017 року.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання її копії.

.

Суддя О. В. Васильченко