Справа № 752/23731/17
Провадження № 2-з/752/216/17
У Х В А Л А
17.11.2017 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Шкірай М.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд -
Встановив
В провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технодрім» про захист прав споживача стягнення коштів.
Заявник звернувся до суду із вказаною заявою в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми позовних вимог в розмірі 33 000 грн., що належать Товариства з обмеженою відповідальністю «Технодрім» код ЄДРПОУ 40997531, МФО 325365, рахунок № 26005011027010 в ПАТ «КРЕДОБАНК», до прийняття рішення.
Заява мотивована тим, що відповідач не виходить на зв'язок з позивачем, уникає телефонних дзвінків останнього, між сторонами відсутня домовленість про добровільне повернення коштів та відповідач не виконує попередніх домовленостей, а тому діями відповідача може бути утруднено виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Вивчивши матеріали справи щодо, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
З роз'яснень Пленуму Верховного суду України викладених в п. 4 постанові № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.
У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, в порушення вимог ч. 3 ст. 151 ЦПК України та з огляду на зазначені положення постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року, в заяві про забезпечення позову, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, не наведено всіх необхідним відомостей, потрібних для забезпечення позову, а саме не наведено обґрунтування існування високої ймовірності утруднення чи неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову, про що йдеться в заяві про забезпечення позову.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 151, 153, 208-210 ЦПК України, -
Ухвалив
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.
Суддя
Судове рішення № 70336231, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 17.11.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 752/23731/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: