Постанова № 70335736, 14.11.2017, Придніпровський районний суд м. Черкас

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №711/7609/17

Номер провадження 2-а/711/257/17

14 листопада 2017 року

Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючий суддя - Дунаєв С.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду 14.09.2017р. з позовом, в якому просив визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Черкаській області щодо відмови у проведенні перерахунку його пенсії та зобов'язати відповідача провести перерахунок його пенсії з дати її призначення та здійснити відповідні виплати з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням, а саме матеріальної допомоги в сумі 27771,93грн, грошової винагороди - 17100грн, надбавки за виконання особливих завдань - 23088грн, премії - 93651,11грн, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень - 4860грн., вихідної допомоги - 88557,20грн.

В обґрунтування позову зазначено, що при обчисленні розміру пенсії позивача відповідачем не були враховані всі додаткові види його грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням.

Відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити у позові. В обґрунтування своєї позиції відповідачем надано суду заперечення, в яких зазначено, що призначення пенсії позивачу та обчислення її розміру здійснювалось на підставі грошового атестату від 20.06.2012р. №59 та довідки УМВС в Черкаській області від 20.06.2012р., які не містили відомостей про такі види грошового забезпечення позивача як грошова винагорода, матеріальна допомога, одноразова вихідна допомога при звільненні на пенсію. Натомість такі види грошового забезпечення не є обов'язковими щомісячними виплатами та не мають постійного характеру, оскільки є одноразовими платежами, а тому вони не повинні включатись у довідку про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії. Крім того, відповідач посилався на пропуск позивачем строку звернення до суду.

Позивач в судове засідання не з'явився, проте його представник надав заяву, в якій зазначив, що підтримує позовні вимоги та просить провести судове засідання без участі сторони позивача.

На підставі ч.6 ст.128 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами письмові докази судом встановлено наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивач є інвалідом 2 групи внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ і з 20.06.2012р. перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Черкаській області та отримує пенсію.

Для обчислення розміру пенсії відповідачем застосований розмір грошового забезпечення позивача без врахування таких додаткових видів грошового забезпечення як - матеріальна допомога, одноразова вихідна допомога при звільненні на пенсію та грошова винагорода. При цьому відповідач керувався даними, наявними в грошовому атестаті №59 від 20.06.2012р. /а.с.35/ та довідці про додаткові види грошового забезпечення №314 від 20.06.2012р. /а.с.36/, що видані УМВС України в Черкаській області.

13.04.2017р. позивач звернувся до ГУ ПФУ в Черкаській області з заявою /а.с.9/, в якій просив провести перерахунок його пенсії з дати її призначення відповідно до розміру його грошового забезпечення, відображеного в довідці УМВС України в Черкаській області. До заяви позивачем було додано довідку №104 від 07.04.2017р., видану ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області, відповідно до якої за останні 24 місяці роботи перед виходом на пенсію позивач отримував такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за виконання особливих завдань - 23088грн, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень - 4860грн, премія - 93651,11грн, індексація - 488,77грн, грошова винагорода - 17100грн, матеріальна допомога - 27771,93грн, вихідна допомога - 88557,20грн /а.с.32/.

Листом від 26.04.2017р. відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для здійснення перерахунку розміру пенсії, оскільки такі види грошового забезпечення як матеріальна допомога, одноразова вихідна допомога при звільненні на пенсію, грошова винагорода та індексація не підлягають врахуванню при обчисленні розміру пенсії /а.с.12/.

Не погоджуючись із діями відповідача позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Тож між сторонами існує спір з приводу порядку розрахунку грошового забезпечення для обчислення розміру пенсії осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, який регулюється, зокрема, положеннями Законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-ХІІ (Закон - №2011-ХІІ), постановами Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17.07.1992р. №393 (далі - Постанова №393), «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007р. №1294 (далі - Постанова №1294) та іншими нормативно-правовими актами.

Аналіз змісту позовної заяви свідчить, що позивач оскаржує дії відповідача з відмови у здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку з поданням пенсіонером додаткових документів для обчислення її розміру.

Визначаючи момент виникнення спору суд виходить з того, що він виник після звернення позивача до ГУ ПФУ в Черкаській області із заявою про проведення перерахунку пенсії та отримання відповіді. Отже про невизнання відповідачем права позивача на обчислення пенсії з усіх видів додаткового грошового забезпечення позивач довідався з листа відповідача від 26.04.2017р.. З позовом до суду позивач звернувся 14.09.2017р., тобто в межах шестимісячного строку, передбаченого ч.2 ст.99 КАС України, а отже доводи відповідача про необхідність залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду є помилковими.

Щодо матеріально-правового аспекту вирішення спірних правовідносин, то суд виходить з наступного.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ регулюються Законом №2262-ХІІ.

Відповідно до ч.3 ст.43 Закону №2262-XII пенсії особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.7 Постанови №393 пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом №2011-ХІІ. Дія цього Закону розповсюджується і на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення.

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною першою статті 9 Закону №2011-ХІІ установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою №1294 упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (п.3).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (додаток № 26 до Постанови №1294) вона не містить переліку чи різновидів одноразових додаткових видів грошової допомоги.

Натомість до 04.07.2014р. була чинною Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, затверджена наказом МВС України №436 від 15.09.2010р. (далі - Інструкція). Даним нормативно-правовим актом визначено конкретний перелік щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців внутрішніх військ МВС України.

Відповідно до розділу IV Інструкції до одноразових додаткових видів грошового забезпечення відносяться одноразова допомога на початкове обзаведення, винагорода за тривалість безперервної військової служби та винагорода за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів.

Аналіз змісту положень Постанови №1294 та Інструкції свідчить, що до одноразових додаткових видів грошового забезпечення відносяться ті, які виплачуються військовослужбовцям одноразово і обумовлені настанням конкретної події (прийняття на військову службу, безперервність стажу військової служби, знешкодження вибухових предметів). Інші види грошового забезпечення, зокрема, матеріальна допомога на вирішення соціально побутових питань та на оздоровлення, додаткова грошова винагорода пов'язана із виконанням службових обов'язків є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення.

Таким чином суми матеріальної допомоги, грошової винагороди, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Подібна правова позиція викладена і в постанові Верховного суду України від 10.03.2015 року № 21-70а15, яка є обов'язковою при вирішенні питань застосування положень ст.43 Закону №2262-ХІІ.

Таким чином, вимоги позивача про необхідність при обчисленні розміру його пенсії враховувати такі види його додаткового грошового забезпечення, як надбавка за виконання особливих завдань - 23088грн, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень - 4860грн, премія - 93651,11грн, грошова винагорода - 17100грн та матеріальна допомога - 27771,93грн, - є правомірними.

Стосовно доводів позивача про врахування одноразової вихідної допомоги при звільненні, то варто звернути увагу, що аналіз змісту ст.43 Закону №2262-XII свідчить, що обов'язковою властивістю щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються при обчисленні пенсії, є їх включення до переліку видів доходів, які є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що у свою чергу обумовлено особливостями формування коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до ч.7 ст.7 Закону України від 08.07.2010р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», п.2 розділу І Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010р. №1170, одноразова грошова допомога військовослужбовцям, які виходять на пенсію при звільненні з військової служби, не є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а відтак зазначений вид грошового забезпечення не має враховуватись до складу грошового забезпечення при обчисленні пенсії позивачу.

Стосовно періоду здійснення перерахунку пенсії позивача, то суд зауважує, що призначення пенсії позивачу здійснювалось у відповідності до вимог, передбачених Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, затвердженого постановою КМУ від 13.02.2008р. №45, та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007р. № 3-1. За змістом зазначених документів відомості про розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія особам начальницького складу органів внутрішніх справ, подаються відповідним управлінням МВС в АР Крим, областях, містах Києві чи Севастополі за останнім місцем роботи пенсіонера.

Розрахунок розміру пенсії позивача здійснювався на підставі грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення, виданими УМВС в Черкаській області 20.06.2012р., які не містили сум додаткових видів грошового забезпечення, як грошова винагорода та матеріальна допомога. Отже, позовна вимога про здійснення перерахунку пенсії фактично обумовлена неповнотою наданих ГУ ПФУ в Черкаській області даних при призначенні пенсії. Повні дані про розміри додаткових видів грошового забезпечення, викладені в довідці №104 від 07.04.2017р., яку позивач надав відповідачу разом із заявою про перерахунок пенсії 13.04.2017р.. Таким чином, відповідно до положень ч.1 ст.51 Закону №2262-ХІІ та ч.4 ст.45 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок пенсії позивача має бути здійснений з 01.04.2017р..

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати по справі складаються із судового збору, який підлягає сплаті при зверненні до суду з позовною заявою. Натомість, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, то підстави для вирішення питання про відшкодування судових витрат відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 17, 18, 71, 87, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії ГУ ПФУ в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_2 у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі його заяви від 13.04.2017р..

Зобов'язати ГУ ПФУ в Черкаській області здійснити з 01 квітня 2017р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2, для обчислення розміру якої враховувати додаткові види грошового забезпечення, що зазначені в довідці №104 від 07.04.2017р., виданої ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області, а саме: надбавка за виконання особливих завдань - 23088грн, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень - 4860грн, премія - 93651,11грн, грошова винагорода - 17100грн та матеріальна допомога - 27771,93грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Придніпровський районний суд міста Черкаси. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.