Рішення № 70332212, 16.11.2017, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/729/17

Номер рядка звіту 26

номер провадження 2/279/959/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2017 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Невмержицької О.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товарства комерційний банк "ПриватБанк" (далі ПАТ КБ "ПриватБанк") до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даним позовом, який в подальшому уточнив, зазначивши, що 26.08.2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ZRFWGA0000000506, відповідно до якого Банк надав останньому кредитні кошти в іноземній валюті в розмірі 26889,74 доларів США на термін до 26.08.2013 року. Відповідач зобов`язався повернути Банку кредитні кошти та сплатити відсотки за користування кредитом в строки та порядку, встановленому кредитним договором, однак, відповідач порушив умови договору та станом на 14.07.2017 року має заборгованість за кредитним договором в розмірі 151753,49 доларів США, яка складається з: заборгованість за кредитом (тіло кредиту) - 20813,38 доларів США; заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 10130,23 доларів США; заборгованість по комісії за користування кредитом - 2695,77 доларів США; пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором - 118114,11 доларів США. Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом (тіло кредиту) в розмірі 20813,38 доларів США за курсом 25,96 відповідно до службового розпорядження НБУ від 14.07.2017 року, що становить 540315,34 гривень, понесені судові витрати та повернути надмірно сплачений судовий збір в розмірі 134,19 гривни.

Сторони до суду не з’явились, представник позивача просив розгляд справи проводити за його відсутності, уточнений позов підтримав про, що вказав в заяві до суду. Представник відповідача за дорученням, ОСОБА_2 клопотав про застосування строків позовної давності та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми заборгованості за період з дати укладення договору по березень 2012 року з підстав пропущення строків позовної давності.

За таких обставин справу розглянуто без фіксації технічними засобами, відповідно до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що 26.08.2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ZRFWGA0000000506, відповідно до якого Банк надав останньому кредитні кошти в іноземній валюті в розмірі 26889,74 доларів США на термін до 26.08.2013 року. Відповідач зобов`язався повернути Банку кредитні кошти та сплатити відсотки за користування кредитом в строки та порядку, встановленому кредитним договором.

Відповідно умов договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. Згідно договору, у випадку порушення зобов’язань за кредитним договором, відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Оскільки, відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов`язання, станом на 14.07.2017 року має заборгованість за кредитним договором в розмірі - 151753,49 доларів США, яка складається з:

- заборгованості за кредитом (тіло кредиту) - 20813,38 доларів США;

- заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 10130,23 доларів США;

- заборгованості по комісії за користування кредитом - 2695,77 доларів США;

- пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором - 118114,11 доларів США, що стверджується розрахунком заборгованості (а.с.51-52).

Вказана сума заборгованості ніким та нічим не була спростована при розгляді справи, оскільки належних доказів, які б спростовували розмір нарахувань по кредитному договору відповідачем суду подано не було, однак позовні вимоги ним визнано частково та заявлено клопотання про застосування позовної давності.

Згідно із ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, о були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст.525,526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до змісту ст.ст.610,612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов’язання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Факт отримання кредитних коштів, Умов та правил укладеного договору відповідач не оспорює.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України). Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (частина перша статті 259 ЦК України). Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст.252—255 ЦК України. При цьому початок перебігу позовної давності пов’язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.261 ЦК). За змістом цієї норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно з п.5.5 укладеного кредитного договору № ZRFWGA0000000506 від 26.08.2008 року,сторонами було погоджено терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, комісією та штрафів тривалістю - 5 років.

Водночас, згідно вимог п.8.1 сторонами погоджено термін повернення кредитних коштів за договором до 26.08.2013 року (а.с.8-10).

Згідно даних проведеного позивачем розрахунку заборгованості за договором, відповідач періодично здійснював погашення заборгованості, останній платіж ним було здійснено 10.03.2009 року, в межах строку дії договору.

Позовна заява до суду подана 22.02.2017 року, тобто позивачем строк звернення до суду не пропущено.

Відповідно до ст.ст.10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення судових витрат, то вони підлягають стягненню з відповідача у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України.

При цьому, зайво внесена сума судового збору в розмірі 134,19 гривни згідно платіжного доручення № ВО902В17АW від 02.02.2017 року, за правилами п.1 ч.1 ст.7 ЗУ «Про судовий збір» підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 10,60,88,197,213–215,218 ЦПК України, ст.ст. 525,526,530,610-612, 629,1048-1049,1054 ЦК України, Законом України "Про судовий збір", суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № ZRFWGA0000000506 від 26.08.2008 року станом на 14.07.2017 року в розмірі 20813 (двадцять тисяч вісімсот тринадцять) доларів США 38 центів (за курсом 25,96 відповідно до службового розпорядження НБУ від 14.07.2017 року, що в гривневому еквіваленті становить 540315 (п`ятсот сорок тисяч триста п`ятнадцять) гривень 34 копійки) та понесені судові витрати в розмірі 8104 (вісім тисяч сто чотири) гривни 73 копійки.

ПовернутиПублічному акціонерному товариству комерційний банк "ПриватБанк" зайве сплачений судовий збір в розмірі 134 (сто тридцять чотири) гривни 19 копійок, згідно платіжного доручення № ВО902В17АW від 02.02.2017 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Коростенський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Невмержицька О.А.