Ухвала суду № 70332177, 07.11.2017, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/10692/14-ц

2-зз/296/42/17

УХВАЛА

"07" листопада 2017 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Бондарчука В.В.,

секретаря Тузенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про зняття арешту з автомобіля, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про зняття арешту з автомобіля марки «BMW», модель «Х3», 2007 року випуску, кузов №WBXPC93497WF15813, державний номерний знак НОМЕР_1.

В обґрунтування своєї заяви зазначає, що відповідно до рішення Апеляційного суду Житомирської області від 09.08.2017 року по справі №296/10692/14-ц Корольовським судом м.Житомира було видано виконавчий лист від 13.09.2017 року. Відповідачем ОСОБА_1 22.09.2017 року було виконано добровільно даний виконавчий лист, про, що свідчить розписка ОСОБА_3 про отримання всієї присудженої суми.

У судове засідання представник заявника та заявник не з’явилися, згідно поданої заяви просять розглядати справу у їх відсутність. Інші сторони не з"явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Їх неявка не є перешкодою для розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 02.03.2017 року від по справі № 296/10692/14-ц з метою забезпечення позову ОСОБА_3 було накладено арешт на рухоме майно, належне на праві власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, 20, кв. 19, а саме на: автомобіль марки «PORSCHE», модель «CAYENNE», 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_3 автомобіль марки «BMW», модель «Х3», 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_4, номерний знак НОМЕР_1. Зобов’язано ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_5), зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, 20, кв. 19, не вчиняти будь-які дії щодо відчуження вказаних автомобілів.

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 09.08.2017 р. позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 188 470,98 грн. заподіяної майнової шкоди, 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 1450 грн. вартості понесених витрат на проведення експертиз, 3071,85 грн. сплаченого судового збору. В решті вимог відмовити. Зобов’язано ОСОБА_3 передати ОСОБА_1 залишки автомобіля Ford Focus C307, реєстраційний номер НОМЕР_6 після повного відшкодування збитків. В задоволенні вимог ОСОБА_3 до Приватного акціонерного

товариства "Українська транспортна страхова компанія" відмовити за безпідставністю.

13.09.2017 р. ОСОБА_3 було видано виконавчий лист.

Згідно ч. 3 ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Відповідно до ч. 4 ст. 154 ЦПК України особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду заяву про їх скасування, яка розглядається судом протягом двох днів.

На підставі ч. 5 ст. 154 ЦПК України питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, неявка цих осіб, не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову, а тому з урахувань зазначеного суд вважає можливим розглядати питання про скасування заходів забезпечення позову за відсутності цих осіб.

Відповідно до ч. 6 ст. 154 ЦПК України, якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

На даний час вказане рішення Апеляційного суду Житомирської області від 09.08.2017 року у встановленому законом порядку набрало законної сили, тобто з урахуванням зазначеного існує обов’язок боржника, так як він не був припиненим, також слід зазначити, що зазначені заходи забезпечення позову були вжиті саме з метою виконання цього рішення суду, однак у заяві не було зазначено та на підтвердження не надано відповідних належних доказів, що заборгованість відповідача перед позивачем на час подання цієї заяви відсутня, тобто рішення виконано повністю, а тому враховуючи вищевикладене не може суд прийняти до уваги можливі наполягання заявника на його заяві, оскільки суду не надано відповідних доказів чи відкривалось виконавче провадження чи закінчено воно у зв’язку з повним виконанням рішення суду, у зв’язку з чим відсутні передбачені законом підстави для скасування заходів забезпечення позову.

За таких обставин та з урахуванням всебічного дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, суд приходить до висновку, що заява не обґрунтована, не підтверджена, безпідставна і не ґрунтується на вимогах закону, передбачених законом підстав для задоволення заяви немає, а тому суд вважає за необхідне в її задоволенні відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 154, 293 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про зняття арешту з автомобіля - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В. В. Бондарчук