Постанова № 70331723, 20.11.2017, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/3005/17

Провадження №2-а/157/2712/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Гордійчука В.М.

за участю секретаря Фесь Т.І.

представника Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного

фонду України Волинської області Тадайчук Аліни Вікторівни,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському справу за адміністративним позовом Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області до управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,

встановив:

12 жовтня 2017 року Камінь-Каширське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області звернулося до суду з даним адміністративним позовом в якому зазначає, що 26 вересня 2017 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинській області) Самчуком О.П. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 54779986 по виконанню виконавчого листа № 2-а-5625/11 виданого 05 вересня 2017 року Камінь-Каширським районним судом про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області провести нарахування та виплату ОСОБА_2 державну пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 17 листопада 2010 року до виникнення обставин, з яким закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин, з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

Вищевказану постанову державного виконавця вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки її винесено в порушення Законам України «Про виконавче провадження», «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року, так як цими нормативно-правовими актами встановлено чіткий механізм виконання відповідних судових рішень, який не дотримано відповідачем.

Також зазначив, що коштів на сплату виконавчого збору в розмірі 12800 грн. в кошторисі витрат Камінь-Каширське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області не передбачено.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Враховуючи вищевикладене, посилаючись на окремі норми законодавства, просить суд визнати дії заступника начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинській області Самчука О.П. щодо винесення постанови ВП №54779986 від 26 вересня 2017 року про відкриття виконавчого провадження неправомірними та скасувати вказану постанову.

Представником відповідача подано заперечення на даний адміністративний позов, де він зазначає, що посилання позивача на те, що державним виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови не враховано положення ПУНКТУ 3 частини 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якого виконавчий збір не стягується, якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» за особливою процедурою - у Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440, не заслуговує на увагу з огляду на наступнне.

Оскільки, дане твердження стосується лише виконавчих документів майнового характеру (стягнення коштів), а виконавчі документи немайнового характеру (зобов'язання вчинити) не можуть бути виконані відповідно до вищезазначеного закону, оскільки виконання рішень немайнового характеру даним законом не передбачено.

Твердження у позові, що порушено вимоги законодавства України, а тому вказана постанова підлягає скасуванню, не відповідає дійсності, оскільки державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі заяви стягувана, а також якщо виконавчий документ відповідає вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», крім того перевіряти виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження не передбачено вказаним Законом.

Однак, у відповідності до ч. 4 ст. 19 Законом України "Про виконавче провадження" на сторін виконавчого провадження покладено обов'язок невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.

Частиною 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначено у яких випадках державний виконавець повертає виконавчий документ стягувану без прийняття до виконання.

Підстави для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання у зв'язку з тим, що рішення суду виконано до пред'явлення виконавчого документу до виконання відсутні.

Оскільки, виконавчий документ відповідає вимогам ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", тому на підставі заяви стягувача державний виконавець зобов'язаний був винести постанову про відкриття виконавчого провадження по вищезазначеному виконавчому документі.

Таким чином державним виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови не було порушено жодних норм закону, що підтверджується самим позовом, оскільки жодних посилань на порушення державним виконавцем будь-яких норм закону він не містить.

У зв'язку з викладеним, просить в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Представник позивача при розгляд справи позовні вимоги підтримала повністю з підстав, зазначених в позовній заяві, просить позов задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час і місце слухання, на розгляд справи не з'явився, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, заперечила проти позову.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що підстав для задоволення позову немає.

Судом установлено, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року, якою скасовано постанову Камінь-Каширського районного суду від 07 червня 2011 року у справі № 2-а-5625/11 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області про зобов'язання відповідача провести перерахунок і виплату державної та додаткової пенсій відповідно до вимог ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», вказаний позов задоволено частково.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 17 листопада 2010 року до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин, з врахуванням ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум.

05 вересня 2017 року Камінь-Каширським районним судом видано виконавчий лист у справі № 2-а-5625/11, та на підставі заяви ОСОБА_2 від 14 вересня 2017 року, яка надійшла до ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинській області 25 вересня 2017 року, 26 вересня 2017 року заступником начальника вказаного відділу Самчуком О.П. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 54779986 щодо виконання вказаного виконавчого листа.

Вказаною постановою заступника начальника відділу боржнику надано строк 10 робочих днів для добровільного виконання рішення суду. Разом з тим, у цій же постанові постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 12800 грн.

Згідно з ст. 5 ч. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року N 1404-VIII (далі Закону N 1404-VIII), примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

У ст. 3 ч. 1 Закону N 1404-VIII визначено перелік документів на підставі яких підлягають примусовому виконанню рішення, до яких належать і виконавчі листи, що видаються судами.

Відповідно до ст. 18 ч. 1, ч. 2 п. 1 Закону N 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ст. 26 ч. 1 п. 1 Закону N 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

В силу ч. 5 вказаної статті виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід'ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового розгляду. Згідно ст. 14 ч. ч. 2, 3 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. ст. 2, 3, 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2 - 4, 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

На виконання приписів вищенаведеного Закону постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, в п.2 якого роз'яснено, що боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства; виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

А згідно п.3 Порядку, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

У разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження (п.7 Порядку).

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України № 440 від 03.09.2014 року затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, в якому передбачено, зокрема, що рішення - це виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» суб'єкти, які видані або ухвалені до 1 січня 2013 року.

Відповідно до п.3 цього Порядку, рішення подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості.

Цим Порядком визначено перелік документів, які заявник подає до органу державної виконавчої служби, в т.ч. оригінал (дублікат) виконавчого документа або рішення суду (належним чином завірену його копію); у разі зміни способу і порядку виконання рішення до виконавчого документа або рішення суду заявник додає відповідну ухвалу суду про зміну способу і порядку виконання рішення; передбачено, яким чином ведеться облік таких рішень в органах державної виконавчої служби.

Згідно п.13 Порядку передача рішень до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється окремо щодо кожної черги щокварталу до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом.

Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік /п.19 Порядку/.

Погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. N 845 (п.20 Порядку).

Отже, чинним законодавством України встановлено механізм виконання відповідних судових рішень, визначено порядок дій органів державної виконавчої служби при надходженні до них відповідних судових рішень, боржниками за якими є органи, визначені в Законі України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Однак, відповідно до вищенаведених правових норм, виконання судових рішень зобов'язального характеру можливе за умови, якщо за ними проведено нарахування відповідних виплат, та нараховані кошти не виплачено.

В даному випадку, як встановлено судом, позивачем проведено нарахування ОСОБА_2 державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 17 листопада 2010 року до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин, з врахуванням ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум на підставі виконавчого документу в межах виконавчого провадження ВП № 54779986, тобто, оскаржувана позивачем постанова, як боржником у виконавчому провадженні, виконана в частині проведення перерахунку пенсії стягувачу.

Таким чином, вимоги позивача щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, яку боржник почав виконувати, є необґрунтованими.

Слід зазначити, що Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не тлумачить і ніяким чином не скасовує порядок виконання рішень суду, передбачений Законом України «Про виконавче провадження».

Судом враховуються ті обставини, що в зв'язку з прийняттям вказаних вище в рішенні нормативно-правових актів, якими встановлено механізм виконання відповідних судових рішень, зміни до Закону України «Про виконавче провадження» не вносилися.

Таким чином, дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа у справі № 2-а-5625/11 правомірні, заступник начальника відділу діяв в спосіб і в межах своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», а тому підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.09.2017 року суд не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 7-13, 94, 162, 159-163 КАС України, Законами України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року N 1404-VIII, «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року, Порядком погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 440 від 03.09.2014 року, суд,-

постановив:

У задоволенні адміністративного позову Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області до управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Особи, які не брали участь у справі і не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання її копії.