Ухвала суду № 70329510, 17.11.2017, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/13131/17

Провадження №2/592/3312/17

УХВАЛА

(про залишення заяви без руху)

17 листопада 2017 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Князєв В.Б., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Управління «Центр надання адміністративних послуг у м.Суми» про визнання договору купівлі – продажу дійсним, зобов’язання внести зміни у державний реєстр речових прав на нерухоме майно, -

Встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Ковпаківського районного суду м.Суми з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі – продажу дійсним, зобов’язання внести зміни у державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Судом встановлено, що позовна заява подана позивачем в порушення вимог ст. 119 ЦПК України, а саме не додана квитанція, що підтверджує сплату судового збору.

Одночасно з позовною заявою, позивач подала клопотання, в якому просить суд звільнити її від сплати судового збору в зв’язку з тим, що вона є одиноким пенсіонером, малозабезпеченою особою, страждає цілим рядом тяжких захворювань, перебуває на «Д» обліку у терапевта та кардіолога, а відтак не має можливості сплатити судовий збір. Крім того, в обґрунтування зазначеного клопотання покликається, зокрема, на положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також рішення Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі".

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в ухвалі від 25 травня 2016 року у справі №6-758ц16,- оскільки першорядним нормативно-правовим актом національного законодавства, який регулює порядок справляння судового збору, є Закон України "Про судовий збір", то саме правові приписи, закріплені в наведеному законі, застосовуються при обчисленні судового збору, його сплаті, а також відстроченні його сплати (звільненні).

Так, дійсно відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Одночасно, у статті 1 цього Закону зазначено, що поняття "рішення" за вказаним законом означає: а) остаточне рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; б) остаточне рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України; в) рішення Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України; г) рішення Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України.

А згідно з частиною першою статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.

У наведеній вище справі Україна не була стороною, тому положення вказаного рішення Суду не має прецедентний характер у даній справі та не можуть бути застосоване до правовідносин щодо обчислення судового збору, його сплати, а також відстрочення його сплати, які регулюються національним законодавством України.

Основною умовою, за якою позивач може бути звільнений від сплати судового збору, або надання відстрочки або розстрочки - це його скрутний майновий стан, який повинен бути доведений достовірними доказами.

До поданого клопотання, позивачем було надано довідку про те, що вона є пенсіонером, малозабезпеченою особою та довідки про захворювання.

На думку суду повне звільнення від сплати судового збору можливо за наявністю достовірних та належних доказів того, що позивач взагалі не спроможна сплатити вказану суму, проте, на підтвердження цього позивачем не надано довідки про доходи, про склад сім’ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім’ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідки податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

У зв’язку з чим суд вважає, що клопотання позивача про звільнення її від сплати судового збору є таким, яке задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір»,- за подання позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 640 грн.

Згідно п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою, судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 640 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (8000 грн.).

У п.п. 12, 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 р. роз’яснено, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру, судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» підлягає сплаті, як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Як вбачається з позовної заяви позивач ОСОБА_1 фактично заявляє вимогу майнового характеру, а саме: просить визнати договір купівлі – продажу дійсним, та вимогу немайнового характеру: зобов’язати Управління «ЦНАП у м.Суми» внести зміни у державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України,- ціна позову у позовах про визнання права власності на майно визначається дійсною вартістю майна.

Згідно вимог п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України,- у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, яка визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а на нерухоме майно, що належить юридичним особам - не нижче його балансової вартості.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»,- звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Таким чином, позивачеві необхідно подати звіт про оцінку вартості спірного майна, а саме квартири, розташованої за адресою: м.Суми, вул. Червоногвардійська (Іллінська), 52/2, кв.114 та сплатити судовий збір згідно вартості спірного майна, а саме за вимогу майнового характеру та за вимогу немайнового характеру.

Крім того, оскільки в одній із позовних вимог позивач просить суд зобов’язати Управління "ЦНАП у м.Суми" внести зміни у державний реєстр речових прав на нерухоме майно, то в такому разі Управління "ЦНАП у м.Суми" необхідно зазначити, як відповідача, а не як третю особу.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України,- суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119, 120 ЦПК України залишає позовну заяву без руху для усунення позивачем недоліків позовної заяви.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 118, 119, 121 ЦПК України, ст.4-6 Закону України «Про судовий збір», суд, -

Постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху, надавши позивачеві строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання заявником ухвали, усунути вказані недоліки і роз’яснити, що в іншому випадку заява буде вважатися неподаною.

Про прийняте рішення повідомити заявника, виславши їй копію ухвали для відома і виконання.

Суддя В.Б. Князєв