Постанова № 70329418, 20.11.2017, Зарічний районний суд м. Суми

Провадження № 2-а/591/616/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2017 року суддя Зарічного районного суду м. Суми Кривцова Г.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання рішення протиправним та зобов’язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

19 жовтня 2017 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, в якому позивач просить визнати рішення СОУПФ України Сумської області протиправним, мотивуючи свої вимоги наступним.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та є інвалідом 2 групи від захворювання, пов’язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи.

У період часу з 17 червня 1986 року по 25 червня 1986 року приймала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, куди була направлена за місцем роботи підприємства СМВЕ «Сумиміськтелеком» та на підставі ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» їй призначена та виплачується пенсія.

Вказує в позові, що на виконання рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21.10.1997 року та для призначення пенсії підприємство Сумський міський вузол електрозв’язку «Сумиміськтелеком» видало довідку про зміну отриманої заробітної плати за роботу в зоні відчуження від 27 січня 1998 року № 12/03-30.

У вказаній довідці зазначений заробіток за роботу в Чорнобильській зоні за період з 18.06.1986 року по 25.06.1986 року, що складає 314,89 крб., в тому числі сума заробітної плати 313,63 крб., оплата проїзду 1,26 крб.

Позивач ОСОБА_1 зазначає, що на підставі цієї довідки відповідач виплачував їй пенсію як інваліду 2 групи від захворювання пов’язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи до 01.1.2012 року.

На письмові звернення ОСОБА_1 пенсійний орган повідомляв, що для обчислення пенсії врахована заробітна плата за фактично відпрацьовані 5 днів червня 1986 року – 0,00270 грн., та розрахунок заробітної плати проведено відповідно до довідки виданої на підставі судового рішення за період роботи з 18.06.1986 року по 22.06.1986 року із вказівкою заробітку, що склав 0,00277 грн., та 0,00292 грн. (повідомлення від 10.01.2017 року та 15.02.2017 року).

12 вересня 2017 року позивач звернулася до відповідача з письмовою заявою, в якій просила провести перерахунок її пенсії виходячи з розміру зазначеного в довідці про зміну отриманої заробітної плати за роботу в зоні відчуження від 27 січня 1998 року № 12/03-30 за період з 18.06.2017 року по 25.06.2017 року посилаючись на те, що відповідач застосовував різні показники розміру її заробітної плати.

Рішенням від 20 вересня 2017 року № 143518 позивачу було відмовлено у здійсненні перерахунку на тій підставі, що Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не передбачено включення оплати проїзду до розрахунку умовного заробітку; дні виїзду до зони складають 5 днів, а не 8 днів як зазначено у довідці, тому до розрахунку збереження заробітку включається сума у розмірі 35,70 крб. (7,14*5 днів), замість 57,12 крб.

Посилаючись на ст. ст. 19, 129-1 Конституції України, позивач ОСОБА_2 просить визнати рішення відповідача протиправним та зобов’язати здійснити перерахунок та виплатити пенсію як інваліду 2 групи від захворювання пов’язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження за період з 18.06.1986 року по 25.06.1986 року, що складає 314,89 крб. відповідно до довідки про зміну отриманої заробітної плати за роботу в зоні відчуження від 27 січня 1998 року № 12/03-30, виданої підприємством Сумський міський вузол електрозв’язку «Сумиміськтелеком».

Відповідач надав письмові заперечення, в яких позов не визнав та пояснює, що відповідно до вимог ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на території радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач звертає увагу суду на те, що рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 жовтня 1997 року посадових осіб підприємства Сумський міський вузол електрозв’язку «Сумиміськтелеком» зобов’язано усунути недоліки у довідці від 02.07.1996 року про розмір заробітної плати ОСОБА_1, що пов’язана з її роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, зазначивши розмір її заробітної плати 314,89 крб.

Відповідач в своїх запереченнях наголошує, що дане рішення носить казуальний характер і не розповсюджується на правовідносини, що виникли між ОСОБА_1 та Управлінням ПФУ, що склалися з приводу нарахування пенсії, бо пенсія нараховується виключно на підставі документально підтверджених відомостей.

Відповідач вказує, що на виконання рішення Ковпаківського районного суду м. Суми підприємство Сумський міський вузол електрозв’язку «Сумиміськтелеком» видав уточнену довідку за період роботи ОСОБА_1 у зоні відчуження з 18.06.1986 року по 25.06.1986 року з якої вбачається, що позивач пропрацювала 5 днів, а не 8. Вказує, що з цієї причини до розрахунку збереженого заробітку включена сума 35,70 крб., а не 57,12 крб.

На цій підставі відповідач вказує, що відсутні правові підстави для проведення перерахунку пенсії позивача із включенням показників заробітної плати, що не передбачені чинним законодавством.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 1 ст. 71 КАС передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

У відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 відповідно до посвідчення 1А №416744 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) (а.с.15).

Судом встановлено, що позивачу на підставі ст. 54 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначено пенсію по інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов’язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 жовтня 1997 року було зобов’язано підприємство Сумський міський вузол електрозв’язку «Сумиміськтелеком» усунути допущені неточності в відомостях, довідці від 11.07.1996 року про розмір заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи з 18.06.1986 року по 25.06.1986 року пов’язаної з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, вказавши розмір 314 грн. 89 коп. (а.с.4-5).

Рішення набрало законної сили та в силу ст. 129-1 Конституції України є обов’язковим до виконання.

Із копії довідки, наданої позивачем суду, вбачається, що на виконання рішення суду 25 червня 1998 року ОСОБА_1 видано довідку про те, що в період часу з 18.06.1986 року по 25.06.1986 року вона працювала телефоністкою в зоні Чорнобильської катастрофи 60 годин та отримала заробітну плату в розмірі 314,89 (а.с.6).

Судом встановлено, що позивач неодноразово зверталася до відповідача з проханням здійснити перерахунок пенсії, однак отримувала відповіді (20.06.2013 року, 10.01.2017 року та 15.02.2017 року) про те, що розрахунок проводився згідно з даними довідки про заробітну плату від 27.01.1998 року №12/03-30 виданий підприємством Сумський міський вузол електрозв’язку «Сумиміськтелеком» та приведена до гривні відповідно Постанови КМУ № 1002 від 22.06.1996 року (а.с.7-10).

29 вересня 2017 року СОУПФУ Сумської області повідомляє ОСОБА_1, що рішенням від 20 вересня 2017 року №143518 проведення перерахунку пенсії відповідно до її заяви від 12 вересня 2017 року є неможливим, оскільки для розрахунку заробітної плати, з якої обчислено розмір пенсії, неможливо взяти суму у розмірі 314,89 карб. із наступних підстав:

відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» включення оплати проїзду до розрахунку умовного заробітку не передбачено, тому не враховано сума заробітної плати в розмірі 1,26;

у вищезазначеній довідці збережений заробіток за роботу в зоні відчуження вказаний за 8 днів, а дні виїзду складають 5 днів, тому до розрахунку збереженого заробітку включено суму у розмірі 35,70 (7,14*5 днів), замість 57,12 (а.с.13).

Однак суд зауважує, що стю 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв’язання пов’язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв’язання пов’язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується на принципах соціального захисту людей та повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Як визначено ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Постановою КМ України № 1210 від 23 листопада 2011 року затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що додається. Вказана постанова набрала законної сили з 01.01.2012 року.

Цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Таким чином, правовідносини, що виникають з приводу призначення, обчислення, виплати пенсій особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи регулюється Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та актами Кабінету Міністрів України, в тому числі Постановою КМУ № 1210 від 23 листопада 2011 року.

Однак, відповідач, приймаючи рішення за заявою ОСОБА_1 від 12.09.2017 року щодо перерахунку пенсії відповідно до наданої довідки, в своєму рішенні послався на загальні норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо неврахування до суми заробітної плати проїзду у розмірі 1,26 крб.; відмовляючи у включенні до заробітку суми у розмірі 57,12 крб. (за 8 днів роботи в зоні відчуження) не навів жодних мотивів відмови, та не послався на конкретну норму Закону, підзаконного акту, яка дає йому право вирішити питання саме таким чином.

Слід зазначити, що відповідач – суб’єкт владних повноважень, надаючи письмові відповіді ОСОБА_1 щодо перерахунку пенсії 20.06.2013 року, 20.01.2017 року, 15.02.2017 року жодного разу не послався на конкретну норму Закону, чи підзаконного акту, що регулює дані правовідносини, що є недопустимим.

Таким чином, відповідач, приймаючи 20 вересня 2017 року рішення №143518 щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1, повинен був діяти у спосіб визначений ст. 19 Конституції України, а саме: на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та актів Кабінету Міністрів України з відповідного питання, що в свою чергу суб’єктом владних повноважень зроблено не було.

Суд вважає, що відповідач не надав достатніх та беззаперечних доказів в підтвердження правомірності своїх дій.

Враховуючи, що пенсія по інвалідності - є виплатою довічною та постійною, а також встановлені судом протиправні дії при ухваленні рішення про перерахунок пенсії, суд вважає, що наявні підстави для застосування положення ч. 2 ст. 11 КАС України шляхом визнання протиправними дій та зобов’язання Сумського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області повторно переглянути заяву ОСОБА_3 від 12 вересня 2017 року про здійснення перерахунку пенсії та прийняти мотивоване рішення у відповідності до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та відповідних актів Кабінету Міністрів України з цього питання, для захисту передбачених Конституцією України гарантій, в тому числі гарантій, передбачених ст. 43, 46 Конституції України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 19, 22, 43, 46, 64 Конституції України, ст.ст. 69, 71, 76, 86, 99, 102, 158-163, 167, 183-2, 186 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання рішення протиправним та зобов’язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Сумського об’єднаного пенсійного фонду України Сумської області № 143518 від 20 вересня 2017 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до поданої заяви від 12 вересня 2017 року.

Зобов’язати Сумське об’єднане управління пенсійного фонду України Сумської області повторно переглянути заяву ОСОБА_3 від 12 вересня 2017 року про здійснення перерахунку пенсії та прийняти мотивоване рішення у відповідності до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та відповідних актів Кабінету Міністрів України з цього питання.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Г.В.Кривцова