Ухвала суду № 70329331, 15.11.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/8043/17

Номер справи місцевого суду: 520/11049/17

Головуючий у першій інстанції Куриленко О.М.

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді - Кравця Ю.І.,

суддів - Журавльова О.Г., Комлевої О.С.,

за участю секретаря судового засідання - Ліснік Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одеса апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Транс-Груп» - Даценка Олександра Івановича на ухвалу судді Київського районного суду м. Одеси від 19.09.2017 року про відкриття провадження по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Транс-Груп» про стягнення заборгованості,

встановила:

18.09.2017 року ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» звернулось до суду загальної юрисдикції з позовом до ТОВ «Орлан-Транс-Груп», зареєстрованого у м. Київ, ОСОБА_3, проживаючого в м. Київ та ОСОБА_4, місце проживання якого зазначено в Одесі.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 28.02.2014 року між юридичними особами ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» та ТОВ «Орлан-Транс-Груп» укладений договір №СК 160 купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням смарт-карт на АЗС (а.с. 9-17).

Відповідач ТОВ «Орлан-Транс-Груп» свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, заборгованість станом на 03.07.2017 року склала 14 332 094, 63 грн.

Відповідач ОСОБА_3 надав позивачу ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» розписку без дати (а.с.36), за якою на нього до кінця 2016 року покладено зобов'язання забезпечити сплату у погашення боргу ТОВ «Орлан-Транс-Груп» у розмірі 10 000 000 грн. та відшкодувати збитки від падіння курсу національної валюти до долара. Тому відповідач ОСОБА_3 зобов'язаний сплатити на користь позивача 10 197 738, 50 грн.

03.07.2017 року ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» уклало з відповідачем ОСОБА_4 договір поруки, згідно якому він поручився перед ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» за виконання відповідачем ОСОБА_3 зобов'язань за розпискою без дати про погашення заборгованості ТОВ «Орлан-Транс-Груп» в обсязі, що не перевищує 10 000 грн.(а.с.36).

Посилаючись на ці обставини представник ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» просив суд :

- стягнути солідарно з ТОВ «Орлан-Транс-Груп» (03148,м. Київ, вул. Жмеринська, 30; код ЄДРПОУ 30221264) та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: 01034, АДРЕСА_1) на користь ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» (43010, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, ЄДРПОУ 37821544) заборгованість у розмірі 10 187 738, 50 грн.,

- стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: 01034, АДРЕСА_1) та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2) на користь ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» (43010, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 37821544) заборгованість у розмірі 10 000, 00 грн.

19.09.2017 року суддя Київського районного суду м. Одеса постановив ухвалу про відкриття провадження у справі та призначив її до судового розгляду, зазначивши в ухвалі, що один із відповідачів, а саме - ОСОБА_4 зареєстрований в Київському районі, тому справа підсудна Київському районному суду м. Одеса (а.с.59).

В апеляційній скарзі ТОВ «Орлан-Транс-Груп» просить ухвалу судді Київського районного суду м. Одеса від 19.09.2017 року про відкриття провадження та призначення справи до розгляду скасувати, мотивуючи тим, що предметом позову є стягнення заборгованості, яка виникла в процесі господарської діяльності юридичних осіб - сторін у справі, за договором №СК 160 купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням смарт-карт на АЗС від 28.02.2014 року та порушення суддею, правил територіальної підсудності.

До суду апеляційної інстанції апелянт надав довідку Київського ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області від 31.10.2017 року за зверненням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонера інваліда 2 групи, дитини війни, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2. В цій довідці зазначено, що ОСОБА_4 у присутності дружини ОСОБА_6 та адвоката пояснив, що він договір поруки від 03.07.2017 року не укладав, з представниками ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» не зустрічався, про документ - «розписку» йому не відомо та ОСОБА_3 він не знає.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність ухвали в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Щодо відкриття провадження у справі судом апеляційної інстанції з приводу оскарження юрисдикції, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Європейського суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово, в тому числі у справах проти України, підкреслював, що держава, що створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах. Суд також неодноразово повторював, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення суду у справах «Пелевін проти України», №24402/02, пункт 27, від 20.05.2010 року; «Мельник проти України», №23436/03, пункти 22-23, від 28.03.2006 року; «Мушта проти України», № 8863/06, пункти 37-38, від 18.11.2010 року).

В даному же випадку жорсткість процесуальної норми національного законодавства, яка не передбачає права оскарження процесуального документу щодо відкриття провадження у справі з приводу недотримання правил юрисдикції (ст. 293 ЦПК України), в той же час законодавець допускає скасування вирішеної судом справи по суті та закриття провадження з підстав неправильного визначення юрисдикції, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (ст.ст.310 ч.1, 205 ч.1 п.1 ЦПК України). Ці суперечні норми національного закону не лише підривають саму суть права на апеляцію, а й порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між законним прагненням дотримання формальної процедури подання скарги до апеляційного суду та правом доступу до суду.

Оскільки таке обмеження зашкоджує самій суті права доступу до суду, колегія суддів, вважаючи, що доступ до суду є складовою частиною принципу верховенства права, який визнаний і діє в Україні - ст. 8 Конституції України, дійшла висновку про відкриття апеляційного провадження у справі з метою перевірки законності постановленої судом ухвали.

Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції - ст. 15 ЦПК України.

Частинами першою і другою статті 15 ЦПК України визначено, що у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також щодо інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до статей 1, 12 ГПК України господарському суду підвідомчі справи між юридичними особами у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

Критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб'єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Згідно зі статтею 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, розгляд яких проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Розгляд справ між юридичними особами віднесено до компетенції господарського суду.

На зазначене неодноразово звертав увагу Верховний Суд України у своїх постановах від 23.11.2016 року у справі № 6-1472цс16, від 23.11.2016 року у справі №6-1870цс16, від 14.06.2017 року у справі №6-2563цс16, в яких містяться правові висновки, обов'язкові для судів загальної, господарської та адміністративної юрисдикцій.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12.10.1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Тому суд, який не маючи юрисдикції, у порушення ст.16 ЦПК України допустив об'єднання в одне провадження вимог, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, у даному випадку - господарського і цивільного, та, ігноруючи правові висновки, які містяться в постановах Верховного Суду України з цього питання, не може вважатися «судом, встановленим законом» в контексті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суд з прав людини, які є джерелом права в Україні.

Колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції ретельно не перевірив при відкритті провадження у справі, чи не зловживає сторона своїми процесуальними правами та обов'язками з метою штучного, завуальованого вирішення господарського спору судом цивільної юрисдикції, до якої він не відноситься, що є неприпустимим.

З урахуванням викладеного ухвала судді Київського районного суду м.Одеса від 19.09.2017 року про відкриття провадження та призначення справи до розгляду підлягає скасуванню з переданням питання про відкриття провадження на новий розгляд до суду першої інстанції іншим суддею, оскільки суд в цій ухвалі висловив свою думку стосовно юрисдикції.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 312, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Транс-Груп» - Даценка Олександра Івановича - задовольнити частково.

Ухвалу судді Київського районного суду м. Одеси від 19.09.2017 року - скасувати та передати питання про відкриття провадження на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Ю.І.Кравець

Судді: О.Г.Журавльов

О.С.Комлева