Рішення № 70326830, 13.11.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/15873/17

Провадження № 2/127/4768/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2017 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

при секретарі Конецул О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання права власності на будинок в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до Вінницької міської ради про визнання права власності на будинок в порядку спадкування, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_7 року помер дід ОСОБА_1 ОСОБА_2.

За життя її дідові наділялась земельна ділянка по АДРЕСА_1 згідно рішення № 409 від 26.06.1971 року.

Згідно даних технічного паспорту станом на 30.08.1989 року на подвір'ї домоволодіння АДРЕСА_1 таке нерухоме майно:будинок «А» 1965 року забудови; сіни «а» з крильцем; погріб «П» 1956 року забудови; сарай «Б» 1955 року забудови; сарай «б» 1985 року забудови; сарай «В» 1985 року забудови; уборна «Г»; № 1 забор.

Відповідно до п. 1.28 Рішення № 100 від 14.03.1990 року Виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів прийнято до експлуатації самовільно споруджені прибудови, а саме, «ОСОБА_3, проживає АДРЕСА_1. Сім'я складається з 2х осіб, в тому числі дружина. Згідно свідоцтва особистої власності йому належить житловий будинок. Він самовільно спорудив прибудову розмірами 3,2х6,0м, де обладнав прихожу /І-6/ - 7,5 кв.м., кухню /ІІІ-7/ - 7,6 кв.м., а також дообладнав житлову кімнату /І-2/ - 10,9 кв.м. з прибудовою і переобладнанням житлова площа становить 58,2 кв.м., а загальна 80,0кв.м.. Крім того, споруджено сарай /В/ - 2,9х6,5 м, сарай /б/ - 4,0х3,5 м, туалет».

Ще за життя діда на подвір'ї добудовувались інші об'єкти нерухомого майна, а саме: прибудова «А1» 1991 року забудови, гараж «Д» з оглядовою ямою 1990 року забудови, сарай «Д» 1990 року забудови, перероблено погріб «п/Д» 1990 року забудови вбиральню «Е» 1991 року забудови.

Коли дід помер, то усією родиною було вирішено, щоб ОСОБА_1 - його онука, успадкувала так як від народження вона була зареєстрована в спадковому будинку та проживає досі. Окрім того в цьому будинку остання створила свою сім'ю, народились її діти.

На запит Першої вінницької державної нотаріальної контори від 18.01.2017 року № 124/02-14 КП ВМ БТІ листом № 882 від 23.02.2017 року повідомило, що згідно матеріалів інвентаризаційної справи № 18323 на житловий будинок АДРЕСА_1 станом на 29.12.2011 року реєстрація права приватної власності не проводилась.

Вищезазначені підставі стали перешкодою для ОСОБА_1 в оформлені спадщини, про що свідчить постанова про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом № 60/02-31 від 03.03.2017 року.

Окрім того, відсутність правовстановлюючого на спадщину стало перешкодою у реєстрації права власності у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, що засвідчується рішенням реєстратора.

У зв'язку з вищевикладеним позивач звернулася до суду та згідно уточнених позовних вимог просила визнати право власності за ОСОБА_1 на будинковолодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті - ОСОБА_2, а саме на: житловий будинок літера «А» площею 90,4 кв.м, прибудова «а» площею 19,8 кв.м., прибудова «А1» площею 33,7 кв.м., літня кухня «Б», сарай «Б1», гараж «Д», огля дова яма «о/я», сарай «Д1», погріб «п/Д1», убиральня «Е», огорожа № 1, колодязь № 2.

В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала, просила суд задоволити позов.

Представник Вінницької міської ради ОСОБА_5 в судовому засіданні при вирішенні спору поклався на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають до задоволення з наступних підстав.

За змістом ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 року помер ОСОБА_2 - дід позивача - ОСОБА_1, про що 06 жовтня 2016 року відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області складено відповідний актовий запис за № 2861.

Постановою приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Лукашенка В.Б. відмовлено у видачі свідоцтва про права на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на будинок.

Рішенням № 35024224 від 03.05.2017 року державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Вінницької міської ради відмовлено у здійсненні реєстрації права власності за ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа.

Родинні стосунки позивача з дідом підтверджується наступними доказами: померлий був батьком ОСОБА_7 згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1; згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 при реєстрації шлюбу ОСОБА_7 змінила прізвище «ОСОБА_7» на «ОСОБА_7»; відповідно до свідоцтва НОМЕР_3 ОСОБА_8 є матір'ю позивачки; своє дівоче прізвище «ОСОБА_7» позивачка при реєстрації шлюбу змінила на прізвище «ОСОБА_7», що засвідчується свідоцтвом про одруження НОМЕР_4

Матеріалами спадкової справи № 14/2017 до майна померлого ОСОБА_2, приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу - Лукашенком В.Б., встановлено коло осіб - спадкоємців, які бажають прийняти спадщину. Так згідно спадкової справи № 14/2017 заяву про прийняття спадщини подала позивачка по справі, інші спадкоємці ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 відмовились від прийняття спадщини, що засвідчується відповідними заявами, наявними в матеріалах спадкової справи.

З по господарських книг Пироговської сільської ради Вінницької області за 1955 - 1957 роки за особовим рахунком НОМЕР_5, за 1961 - 1963 року за особовим рахунком НОМЕР_6, за 1971 - 1973 роки за особовим рахунком НОМЕР_7 рахується домогосподарство голови сім'ї ОСОБА_2, де склад його сім'ї: дружина ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, син ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, дочка ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4, син ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5, дочка ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_6.

За життя її дідові наділялась земельна ділянка по АДРЕСА_1 згідно рішення № 409 від 26.06.1971 року.

Згідно даних технічного паспорту станом на 30.08.1989 року на подвір'ї домоволодіння АДРЕСА_1 таке нерухоме майно:будинок «А» 1965 року забудови; сіни «а» з крильцем; погріб «П» 1956 року забудови; сарай «Б» 1955 року забудови; сарай «б» 1985 року забудови; сарай «В» 1985 року забудови; уборна «Г»; № 1 забор.

Відповідно до п. 1.28 Рішення № 100 від 14.03.1990 року Виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів прийнято до експлуатації самовільно споруджені прибудови, а саме, «ОСОБА_3, проживає АДРЕСА_1. Сім'я складається з 2х осіб, в тому числі дружина. Згідно свідоцтва особистої власності йому належить житловий будинок. Він самовільно спорудив прибудову розмірами 3,2х6,0м, де обладнав прихожу /І-6/ - 7,5 кв.м., кухню /ІІІ-7/ - 7,6 кв.м., а також дообладнав житлову кімнату /І-2/ - 10,9 кв.м. з прибудовою і переобладнанням житлова площа становить 58,2 кв.м., а загальна 80,0кв.м.. Крім того, споруджено сарай /В/ - 2,9х6,5 м, сарай /б/ - 4,0х3,5 м, туалет».

Ще за життя діда на подвір'ї добудовувались інші об'єкти нерухомого майна, а саме: прибудова «А1» 1991 року забудови, гараж «Д» з оглядовою ямою 1990 року забудови, сарай «Д» 1990 року забудови, перероблено погріб «п/Д» 1990 року забудови вбиральню «Е» 1991 року забудови.

Право власності на придбане до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його придбання, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Аналогічну правову позицію було висловлено ВСУ у постанові від 13 червня 2012 р. у справі № 6-54цс12, яка є обов'язковою для врахування судами України.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 376 ЦК України та п. 3.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності на об'єкти самочинного будівництва може бути визнано за спадкоємцем, якщо має право вимагати визнання такого права, виключно за умови наявності документів про право власності на землю або про право користування земельною ділянкою, що видані на ім'я спадкодавця або спадкоємця, та актів введення будівлі в експлуатацію, якщо їх наявність необхідна до вимог законодавства, чинного на час завершення будівництва.

Відповідно до листа ВССУ від 16.05.2013 року за № 24-753/0/4-13Порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН А.3.1-3-94 "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року № 12/5-126, в якому, зокрема, роз'яснюється: оформлення свідоцтва на право власності на об'єкти, які були закінчені будівництвом після 5 серпня 1992 року і на цей час не прийняті в експлуатацію, проводиться тільки за наявності актів прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями - державними приймальними або державними технічними; по об'єктах, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 5 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.

Виходячи зі змісту наведених норм актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 5 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 5 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Норма ст. 392 ЦК України вказує на те, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обовязків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.

З огляду на ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими, враховуючи, що ОСОБА_1 має право на спадкування за законом, своєчасно звернулася до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, крім того доведено, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання права власності підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 328, 392, 1216, 1268, 1269 ЦК України, ст.ст.10, 60, 61, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати право власності за ОСОБА_1 на будинковолодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, а саме на: житловий будинок літера «А» площею 90,4 кв.м, прибудова «а» площею 19,8 кв.м., прибудова «А1» площею 33,7 кв.м., літня кухня «Б», сарай «Б1», гараж «Д», оглядова яма «о/я», сарай «Д1», погріб «п/Д1», убиральня «Е», огорожа № 1, колодязь № 2.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: