Ухвала суду № 70325518, 03.11.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"03" листопада 2017 р. м. Київ К/800/36190/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України третя особа - Чернігівський обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,

в с т а н о в и в:

Касаційна скарга на зазначені судові рішення не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає залишенню без руху, оскільки скаржником, всупереч вимог частини 5 цієї статті не додано документ про сплату судового збору.

Також, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, вирішуючи яке, необхідно виходити з наступного.

Згідно з приписами частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічні за змістом приписи місяться і у статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).

Аналіз такого врегулювання дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

При цьому, особа, яка звертається до суду з таким клопотанням, має враховувати, що обставини, які вона вказує в обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору повинні носити тимчасовий характер, а у клопотанні необхідно зазначити про точний або орієнтовний час, коли такі перешкоди відпадуть з наданням відповідних доказів і вказівкою на термін, у який скаржник зможе здійснити оплату судового збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Що ж стосується суб'єктів владних повноважень, то такі у більшості випадків фінансуються з державного бюджету України, в тому числі в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава, з метою забезпечення можливості здійснення якісного, ефективного та своєчасного захисту своїх прав та інтересів повинна створити належні фінансові можливості і передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

У касаційній скарзі відповідач просив про відстрочення сплати судового збору на розумний строк у зв'язку з тривалою процедурою здійснення платежу через органи Державної казначейської служби в межах відкритих асигнувань, однак, з огляду на вищевказані положення законодавства, обставини справи та додані заявником докази, таке клопотання задоволенню не підлягає.

Визначаючи розмір ставки судового збору за подачу до адміністративного суду цієї касаційної скарги скаржникові необхідно звернути свою увагу на таке.

Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За правилами підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюються у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

За змістом частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI (в редакції, чинній станом на день звернення до суду з даним адміністративним позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У даному випадку, позивач - фізична особа звернулася до суду з цим адміністративним позовом немайнового характеру в 2017 році, станом на 1 січня якого розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав 1600 гривень.

В свою чергу, ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, станом на момент звернення з цим позовом до суду першої інстанції, становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 640 гривень.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 Закон № 3674-VI передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного судового рішення, позовна заява містила 2 вимоги немайнового характеру, а відтак судовий збір належало сплачувати за кожну з них, загалом у розмірі 1280 гривень.

Таким чином, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону № 3674-VI і змісту вимог позовної заяви, розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду цієї касаційної скарги становить 1536 гривень.

Враховуючи викладене, скаржнику необхідно оплатити судовий збір у вищевказаному розмірі та надати до суду документ про сплату такого.

Одночасно, надаємо реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УДКCУ у Печерському р-ні, рахунок отримувача: 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)", призначення платежу - 101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), - Вищий адміністративний суд України.

Виходячи з вимог статей 108, 213 Кодексу адміністративного судочинства України, скаргу слід залишити без руху, надати строк для усунення вказаних недоліків та роз'яснити наслідки невиконання вимог ухвали.

Керуючись статтями 108, 213 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу залишити без руху

Скаржнику надати строк до 06 грудня 2017 року для усунення зазначених в ухвалі недоліків та роз'яснити, що у випадку їх невиконання касаційна скарга буде повернута.

Копію цієї ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного суду України М.І. Мойсюк