Ухвала суду № 70325414, 03.11.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"03" листопада 2017 р. м. Київ К/800/36229/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області , третя особа - Дочірнє підприємство "Донецький облавтодор" про визнання дій протиправними, скасування розрахунку ,

в с т а н о в и в:

Касаційна скарга на зазначені судові рішення підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана після закінчення строку, встановленого статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України і підстави, вказані скаржником у заяві, не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.

За приписами частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

В свою чергу, за змістом частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Особливості обчислення процесуального строку визначені статтею 103 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом якої перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Стаття 212 Кодексу адміністративного судочинства України пов'язує початок перебігу процесуального строку касаційного оскарження з моментом набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції або з днем складення такого в повному обсязі.

Про цьому, зазначаючи причини пропуску строку касаційного оскарження, які на думку заявника є поважними, останній повинен врахувати, що такі мають бути пов'язані з непереборними та об'єктивними обставинами незалежними від волі особи за наявності яких у останнього була відсутня реальна фізична можливість вчасно, тобто у встановлений процесуальним законом строк, звернутись до суду із відповідною заявою чи скаргою.

Також, для надання судом належної оцінки доводам, вказаним скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку касаційного оскарження і їх перевірки, такі повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

У даному випадку, оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене у відкритому судовому засіданні та виготовлено у повному обсязі 3 жовтня 2017 року, тобто, враховуючи положення вищевказаних норм процесуального права, останнім днем строку касаційного оскарження уданому випадку є понеділок 23 жовтня цього ж року.

Однак, дана касаційна скарга подана лише 31 жовтня 2017 року згідно з датою, вказаною на експрес накладній, тобто з пропуском строку касаційного оскарження.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку касаційного оскарження позивач вказує на те, що оскаржуване рішення апеляційного суду одержано ним лише 13 жовтня 2017 року, а тому 20-ти денний строк касаційного оскарження необхідно обчислювати виходячи саме з цієї дати.

Однак, такі твердження скаржника є помилковими, оскільки вищезазначений строк не встановлений законодавцем виключно для підготовки і подачі касаційної скарги, а включає у себе і час, необхідний для виготовлення копії рішення суду на паперовому носії, його направлення особам, які беруть участь у справі, час поштового обігу, тощо.

Відтак, наведені скаржником доводи не свідчать про наявність підстав для поновлення строку касаційного оскарження, оскільки у заяві не вказано обставин, які б існували у період з дня одержання ним копії оскаржуваного судового рішення апеляційного суду до закінчення строку, встановленого процесуальним законодавством, відповідали вищенаведеним критеріям та об'єктивно унеможливили подачу скарги у межах цього строку.

Ураховуючи наведене, вказані скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження не можна визнати поважними, а тому цей строк, на даний час, поновленню не підлягає.

За приписами абзацу 1 частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин, скаржнику необхідно вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, скарга не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржником всупереч вимог частини 5 цієї статті не додано документ про сплату судового збору.

Визначаючи розмір ставки судового збору за подачу цієї касаційної скарги скаржникові необхідно врахувати наступне.

У відповідності з приписами частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За правилами підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюються у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

За змістом частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI (в редакції, яка діяла на момент звернення до адміністративного суду з даним позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У даному випадку, позивач - фізична особа звернулася до суду з цим адміністративним позовом у 2017 році, а станом на 1 січня цього року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав 1600 гривень.

В свою чергу, ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, станом на момент звернення з цим позовом до суду першої інстанції, становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 640 гривень.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 Закон № 3674-VI передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного судового рішення, позовна заява містила 2 вимоги немайнового характеру, а відтак судовий збір належало сплачувати за кожну з них, загалом у розмірі 1280 гривень.

Таким чином, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону № 3674-VI і змісту вимог позовної заяви, розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду цієї касаційної скарги становить 1536 гривень.

Враховуючи викладене, скаржнику необхідно оплатити судовий збір у вищевказаному розмірі та надати до суду документ про сплату такого.

Одночасно, надаємо реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УДКCУ у Печерському р-ні, рахунок отримувача: 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)", призначення платежу - 101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), - Вищий адміністративний суд України.

Ураховуючи наведене та виходячи з вимог статей 108, 212, 213, частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу слід залишити без руху, надати строк для усунення зазначених недоліків та роз'яснити, що у випадку, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Також, роз'яснити скаржнику, що у разі не виконання ним вимог статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України в такий самий строк, касаційна скарга буде йому повернута.

Керуючись статтями 108, 212, 213, частинами 3, 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу залишити без руху.

Скаржнику надати тридцять днів з моменту отримання даної ухвали для усунення зазначених недоліків та роз'яснити, що у випадку їх невиконання у відкритті касаційного провадження буде відмолено та/або повернуто касаційну скаргу.

Копію цієї ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного суду України М.І. Мойсюк