Ухвала суду № 70325275, 16.11.2017, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 листопада 2017 р. м. Чернівці справа № 824/857/17-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 (далі - позивачка) із вказаним позовом, в якому просить:

- визнати відмову управління міграційної служби України в Чернівецькій області від 03.03.2017 р. у видачі ОСОБА_2 паспорту України протиправною;

- зобов`язати управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області видати ОСОБА_2 паспорт України у вигляді паспортної книжечки за Єдиним зразком, встановленим ст. 5 постанови Верховної Ради України №2503-ХІІ від 26.06.1992 р. "Про затвердження положень про паспорт громадянина України для виїзду за кордон" з наступними змінами та доповненнями, а саме - паспортну книжечку, яка являє собою зшиту в накидку нитками обрізану книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок.

Перевіривши позовну заяву на предмет дотримання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, суд залишає її без руху з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно зі ст. 105 КАС України позов пред'являється до адміністративного суду у формі позовної заяви, яка має відповідати вимогам, встановленим ст. 106 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.

Як вбачається із позовної заяви, позивачка в додатках до неї зазначила: копії адміністративних позовів - 2 примірники.

Проте, актом про нестачу матеріалів або недоліки у формуванні справи від 19.06.2017 р. зафіксовано, що при надходженні позовної заяви від ОСОБА_1 не виявилося вказаних в додатках документів, за саме відсутні: копії адміністративного позову.

Частиною 3 ст. 106 КАС України також визначено, що до позовної заяви додаються документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).

Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону. Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 р." з 1 січня 2017 р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, зміст та характер заявлених вимог немайновий. Оскільки позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру, то судовий збір сплачується за кожну окремо.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачка за подання позовної заяви повинна сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру в сумі 1280,00 грн (640,00 грн. х 2).

Пільги щодо сплати судового збору визначені ст. 5 Закону № 3674-VI. З огляду на п. 14 ст. 5 Закону 3674-VI за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб у разі, якщо представництво їх інтересів у суді відповідно до закону або міжнародного договору, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, здійснюють Міністерство юстиції України, суб'єкти надання безоплатної вторинної правової допомоги та/або органи опіки та піклування або служби у справах дітей.

Згідно ч. 4 ст. 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники чи інші особи, визначені законом.

ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2, що підтверджується наданим позивачкою свідоцтвом про народження, а отже є її законним представником.

Оскільки законних представників малолітніх та неповнолітніх не віднесено до суб`єктів, що звільняються від сплати судового збору, тому позивачка повинна сплатити судовий збір на загальних підставах.

Разом з тим, доказів сплати судового збору позивачкою не надано та не обґрунтовано підстави для звільнення її від сплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами ч. 1 ст. 107 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

В поданому до суду позові, позивачка оскаржує відмову управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області у видачі паспорту від 03.03.2017 р., однак в позовній заяві позивачкою не обґрунтовано звернення до суду із вказаним позовом тільки 13.11.2017 р., тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 106 КАС України.

Частина 1 ст. 108 КАС України передбачає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачеві строк для їх усунення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 105, 106, 160, 165, та ч. 1 ст. 108 КАС України,-

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити п'ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.

3. Копію ухвали невідкладно направити позивачці.

4. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачці.

Ухвала, відповідно до ч. 3 ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.

Суддя В.К. Левицький