Ухвала суду № 70325031, 14.11.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2017 року м. Київ К/800/29772/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Голяшкіна О.В.,

Шведа Е.Ю.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва до Відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2014 року Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва (далі - Управління ПФ) звернулося до суду з позовом до ВАТ «Київхімволокно» (далі - Товариство), у якому просило стягнути з Товариства 454522,09 грн заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за січень-червень 2014 року, призначених за списком № 2 відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1788-ХІІ).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2015 року, позов задоволено.

У поданій касаційній скарзі Товариство із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати зазначені судові рішення та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство зареєстроване в Управлінні ПФ за номером № 01/05-0001 як суб'єкт підприємницької діяльності та є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій відповідач має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період січень-травень 2014 року у сумі 454522,09 грн.

Спірна сума заборгованості сформувалась на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилались Товариству щомісячно.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах за списком № 2 до Управління ПФ у розмірі 454522,09 грн відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, а наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Пунктом другим Розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1058-ІV) передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі Інструкція) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV.

Згідно із підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції для платників (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини другої Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до пункту 6.5 Інструкції розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно пункту 6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Як встановлено судами, відповідно до наявних у матеріалах справи розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ, сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, яка підлягає відшкодуванню ВАТ «Київхімволокно» становить 454522,09 грн, яка складається із 75322,05 грн - за січень 2014 року, 75218,88 грн - за лютий, 76155,91 грн - за березень, 76156,84 грн - за квітень, 75218,58 грн - за травень, 76449,83 грн - за червень.

Відповідно до вимог чинного законодавства, Управлінням ПФ 17 січня 2014 року на адресу Товариства направлено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах з січня по червень 2014 року. Також, відповідачу направлені копії додатків № 6 та 7.

Враховуючи, що сума заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з січня 2014 року по червень 2014 року в розмірі 454522,09 грн відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Крім того, в позасудовому врегулюванні спору Управлінням ПФ проаналізовано низку помилок, які зазначалися відповідачем, перераховано та приведено у відповідність суму до відшкодування.

Так, листом від 27 грудня 2013 року Управлінням ПФ повідомлено Товариство про проведений аналіз зведених розрахунків у додатках № 6 та 7 в частині відшкодування за осіб, яким пенсія призначена з урахування статті 100 Закону № 1788-ХІІ. За результатом проведених дій, у розрахунках за 2012 рік, в яких були зазначені 87 осіб, Управлінням ПФ зменшено розмір боргу на суму 485241,81 грн.

Позивач зазначив, що своїм листом від 02 вересня 2013 року № 2975/04 Товариство повідомлено про можливість початку спільної звірки осіб, які отримують пільгову пенсію. Також, у зазначеному листі повідомлено, що в Управлінні ПФ перебуває необхідний пакет документів, який складається з пільгових довідок та протоколів, які є електронним відображенням пенсійних справ, натомість підприємством (відповідачем) не вжито жодних дій та не запропоновано спільного механізму, який врегулював би спірні питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо наявності обґрунтованих підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно» відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2015 року у справі № 826/15335/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: