
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2017 року м. Київ К/800/22893/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючої:Гончар Л.Я.,Суддів:Черпіцької Л.Т., Єрьоміна А.В.,розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області про скасування постанови, -
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області (далі - Інспекція), в якому просила скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 20 вересня 2013 року № 585.
Зазначала, що оскаржуваною постановою її притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн на підставі частини сьомої статті 96 КУпАП за виконання будівельних робіт без зареєстрованих Інспекцією відповідних документів, що дають право виконувати такі роботи та затвердження проектної документації.
Посилаючись на те, що оскаржувана постанова винесення з порушенням норм чинного законодавства, без встановлення всіх обставин, просила її скасувати.
Постановою Центрального районного суду міста Миколаєва від 1 жовтня 2014 року позов задоволено частково. Змінено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 20 вересня 2013 року № 585. Скасовано застосоване до ОСОБА_4 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, замінивши його усним попередженням.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, а в задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що під час позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Інспекцією встановлено порушення ОСОБА_4 положень статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: самочинна реконструкція житлового будинку по вул. Ворошилова, 3 в м. Миколаєві шляхом будівництва прибудови літ. А1-1 та вимог п. 1.6 ДБН: А 3.1-5:2009 «Організація будівельного виробництва» - підключення цієї прибудови до інженерних мереж. Крім цього, виявлено порушення, що полягає у виконанні ОСОБА_4 робіт з надбудови другого поверху об'єкту нерухомості, розташованого по вул. Ворошилова, 3 в м. Миколаєві, без відповідних дозвільних документів, що є порушенням статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статей 7 та 9 Закону України «Про архітектурну діяльність».
На момент перевірки виконані роботи з мурування стін з газобетону та влаштована покрівля з метало-черепиці. Під час перевірки будівельні роботи не виконувались та незавершені.
За результатами перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 3 вересня 2013 року та протокол про адміністративне правопорушення від 3 вересня 2013 року.
Постановою Інспекції по справі про адміністративне правопорушення від 20 вересня 2013 року № 585 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн на підставі частини сьомої статті 96 КУпАП за виконання будівельних робіт без зареєстрованих Інспекцією відповідних документів, що дають право виконувати такі роботи та затвердження проектної документації
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з малозначності адміністративного проступку, який вчинила ОСОБА_4, а тому вважав за можливе застосувати до спірних правовідносин статтю 22 КУпАП та обмежитись усним попередженням.
Скасувавши рішення суду першої інстанції та відмовивши в задоволенні позову, апеляційний суд дійшов висновку, що накладення штрафів за порушення у сфері містобудівної діяльності є виключною компетенцією Інспекції, а тому суд позбавлений можливості коригувати розмір застосованих санкцій.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Згідно з частиною другою статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.
Частиною першою статті 36 Закону № 3038-VI встановлено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
За приписами частини першої статті 9 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом № 3038-VI.
Під час перевірки Інспекцією встановлено, що ОСОБА_4 проводиться самовільне виконання будівельних робіт з реконструкції житлового будинку по вул. Ворошилова, 3 в м. Миколаєві шляхом будівництва прибудови літ. А1-1 та підключення цієї прибудови до інженерних мереж. Крім того, виконуються роботи з надбудови другого поверху без відповідних дозвільних документів.
Об'єкт будівництва належить до ІІ категорії складності.
Відповідно до частин шостої та сьомої статті 96 КУпАП виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларації, вчинені щодо об'єктів I категорії складності, тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот п'ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Діяння, передбачені частиною шостою цієї статті, вчинені щодо об'єктів II категорії складності, тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо обґрунтованості оскаржуваної постанови Інспекції. При цьому, суд зауважує, що до позивача застосовано мінімальний розмір штрафу, передбачений санкцією цією статті.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із позицією суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Правова оцінка встановлених обставин справи судом апеляційної інстанції дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення судом не допущено.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2016 року у справі № 490/13694/13 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
Судове рішення № 70324976, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 26.10.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 490/13694/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: