Ухвала суду № 70324921, 26.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" жовтня 2017 р. м. Київ К/800/26400/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого судді - Черпіцької Л.Т.Суддів -Гончар Л.Я. Єрьоміна А.В.розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справуза касаційною скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕ ОМ» напостанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2015 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду 19.05.2015р.у справі№ 826/2363/15 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕ ОМ»доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України провизнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕ ОМ» (надалі - позивач, Товариство) звернулось до суду позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (надалі - відповідач, Інспекція), в якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене наказом від 03.02.2015 року №3-Л, про відмову позивачу у видачі ліцензії на провадження будівельної діяльності;

зобов'язати Інспекцію видати Товариству ліцензію на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що для отримання ліцензії на провадження будівельної діяльності ним було подано повний пакет документів, передбачений пунктом 5 Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 року № 1396, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного рішення щодо відмови у видачі ліцензії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2015 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05. 2015 р., у задоволені позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, Товариство звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами розгляду заяви Товариства (вх. № 40-349 від 15.01.2015р.) Інспекція повідомленням від 06.02.14р. № 40-4-22/13 сповістила позивача щодо прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії (наказ від 03.02.2015р. №3-Л), оскільки подані Товариством документи не відповідають пункту 7.2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009 № 47 .

Не погоджуючись із даним рішенням, Товариство оскаржило його до суду.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку щодо правомірності оскаржуваного рішення, оскільки подані позивачем документи не відповідають пункту 7.2.2. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009 №47. Суди зазначили, що кваліфікація та спеціалізація інженерно-технічного працівника, вказаного у відомостях, поданих Товариством, не відповідає вимогам, встановленим чинним законодавством щодо виконання видів робіт, заявлених позивачем.

Однак, колегія суддів вважає такі висновки судів передчасними, враховуючи наступне.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямування на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів визначає Закон України від 20 травня 1999 року № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» (надалі - Закон № 687-XIV; в редакції від 04.07.2013 р., що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною другою статті 10 Закону № 687-XIV передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

Відповідно до пункту 4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 р. N 294 (надалі - Положення № 294; в редакції від 09.07.2014 р., що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

Статтею 17 Закону № 687-XIV встановлено, що господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єкта архітектури, підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

Порядок ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, визначається Кабінетом Міністрів України.

Органом ліцензування є орган державного архітектурно-будівельного контролю.

Загальні вимоги до ліцензування господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності (далі - будівельна діяльність) передбачені Порядком ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 року № 1396 (надалі - Порядок № 1396; в редакції від 09.01.2014 р., що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1396 суб'єкт будівельної діяльності подає або надсилає поштою до органу ліцензування:

заяву про видачу ліцензії, в якій повинні міститися такі відомості про суб'єкта будівельної діяльності - заявника:

- для юридичної особи - найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, код платника податків згідно з ЄДРПОУ або податковий номер, контактні телефони, електронна адреса, а також наявність філій, інших відокремлених підрозділів, за місцем яких буде провадитися заявлена діяльність, із зазначенням їх назви та місцезнаходження;

- для фізичних осіб - підприємців - прізвище, ім'я та по батькові, серія і номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання, контактні телефони, реєстраційний номер облікової картки платника податків (не зазначається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті), електронна адреса, а також у разі наявності місць провадження заявленої діяльності - їх місцезнаходження;

перелік робіт, пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які заявник має намір виконати.

До заяви додаються:

копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчені нотаріально або органом, який видав документи.

відомості про виробничо-технічну базу, склад працівників за професійним та кваліфікаційним рівнем, технологію виробництва, інформаційно-правове, нормативно-технічне забезпечення, про наявну систему контролю якості виконання робіт, про виконані заявником будівельно-монтажні роботи за формою, яка визначається ліцензійними умовами провадження будівельної діяльності.

Організаційні, кваліфікаційні, технологічні та спеціальні вимоги для провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, встановлені Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009 №47 (надалі - Ліцензійні умови; в редакції від 14.11.14, що була чинною на момент прийняття оскаржуваного рішення та подання документів Товариством).

Пунктом 1.2 Ліцензійних умов передбачено, що господарська діяльність у будівництві, пов'язана із створенням об'єктів архітектури, підлягає ліцензуванню у порядку, визначеному законодавством, за такими видами:

1) вишукувальні роботи для будівництва;

2) розроблення містобудівної документації;

3) проектування об'єктів архітектури;

4) будівельні та монтажні роботи;

5) монтаж інженерних мереж;

6) будівництво транспортних споруд;

7) інжинірингова діяльність у сфері будівництва.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття оскаржуваного рішення стала невідповідність поданих Товариством документів вимогам пункту 7.2.2. розділу «Вимогу до монтажу інженерних мереж» Ліцензійних умов.

Відповідно до пункту 2.2. Ліцензійних умов 2.2. господарську діяльність у будівництві, пов'язану із створенням об'єктів архітектури, здійснюють суб'єкти господарської діяльності за дотримання організаційних, кваліфікаційних, технологічних умов.

Вимоги до монтажу інженерних мереж встановлені пунктом 7 Ліцензійних умов.

Відповідно до пункту 7.2.2 Ліцензійних умов суб'єкти господарської діяльності здійснюють роботи з монтажу інженерних мереж та устаткування при дотриманні, зокрема кваліфікаційних умов, які полягають в наступному:

до головного інженера або відповідного цій посаді фахівця (код КП - 122): повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Стаж роботи за посадою нижчого рівня повинен становити: для магістра - не менше 2 років, спеціаліста - не менше 3 років. Спеціалізація за освітою: відповідно до спрямованості діяльності суб'єкта господарювання;

до начальника будівельної дільниці (код КП - 122): повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст, бакалавр або молодший спеціаліст). Стаж роботи за професією керівників нижчого рівня: для магістра або спеціаліста - не менше 2 років, бакалавра або молодшого спеціаліста - не менше 3 років. Спеціалізація за освітою: відповідно до спрямованості діяльності суб'єкта господарювання;

до виконавця робіт (код КП - 122): повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст, бакалавр або молодший спеціаліст). Стаж роботи майстром у будівництві - не менше 2 років. Спеціалізація за освітою: відповідно до спрямованості діяльності суб'єкта господарювання;

до майстра будівельних та монтажних робіт (код КП - 122): повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст, бакалавр, молодший спеціаліст). Спеціалізація за освітою: відповідно до спрямованості діяльності суб'єкта господарювання;

до техніка-будівельника: базова або неповна вища освіта відповідного напряму (бакалавр або молодший спеціаліст). Спеціалізація за освітою: відповідно до спрямованості діяльності суб'єкта господарювання;

до інших професіоналів, фахівців: відповідно до організаційної структури суб'єкта господарської діяльності, Переліку робіт (відповідно до кодів КП - 122, 123, 214, 2114.2). Спеціалізація за освітою по видах робіт з монтажу внутрішніх і зовнішніх інженерних мереж, систем і споруд за посадами головного інженера, начальника будівельної дільниці, виконавця робіт, майстра, техніка-будівельника:

водопроводу та каналізації: водопостачання і каналізація, водопостачання і водовідведення, споруди і обладнання водопостачання та водовідведення;

опалення, вентиляції і кондиціювання повітря, газопостачання та газообладнання: теплогазопостачання і вентиляція, теплогазопостачання, вентиляція та охорона повітряного басейну;

холодопостачання: холодильне та компресорне обладнання;

електропостачання, електрообладнання і електроосвітлення: електрик, електромеханік;

зв'язку, сигналізації, радіо, телебачення, інформаційних: електрозв'язок, радіозв'язок, телебачення, електроніка;

автоматизації і контрольно-вимірювальних приладів: автоматика та телемеханіка;

технологічних трубопроводів, магістральних продуктопроводів: технологи, механіки.

Склад та кваліфікація робітників повинна відповідати вимогам Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 64), затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 13.10.99 N 249.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що при виконанні Товариством (заявником) будівельно-монтажних робіт відсутні інженерно - технічні працівники, які б виконували роботи з автоматизації і контрольно-вимірювальних приладів з відповідною освітою - автоматика телемеханіка, а також зв'язку сигналізації, радіо, телебачення, інформаційних з відповідною освітою - електрозв'язок, радіозв'язок, телебачення, електроніка.

Також судами зроблено висновок, що кваліфікація та спеціалізація інженерно-технічного працівника, зазначеного в розділі 2 пункту 3 «Перелік інженерно-технічних працівників» відомостей, поданих позивачем, суперечить пункту 7.2.2. Ліцензійних умов.

Проте, ні судом першої, ні судом апеляційної інстанцій не встановлено перелік робіт, пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які заявник мав намір виконувати.

Також судами не встановлено повного переліку інженерно-технічних працівників, які були заявлені Товариством, не вказано для яких саме робіт інженер -електрик не відповідає кваліфікаційним вимогам.

Окрім того, відповідно до пункту 6 Порядку № 1395, у разі подання ліцензійною комісією висновку про невідповідність поданих суб'єктом будівельної діяльності документів ліцензійним умовам та неспроможність виконувати роботи згідно з поданим переліком орган ліцензування приймає протягом трьох робочих днів з дня отримання висновку рішення про відмову у видачі ліцензії, про що письмово повідомляє заявника.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з повідомлення Інспекції від 06.02.15 № 40-4-22/13, відповідачем було прийнято рішення про відмову у видачі ліцензії Товариству.

Проте, в матеріалах справи оскаржуване рішення відсутнє. Отже, судами попередніх інстанцій не було досліджено оскаржуваного рішення.

Із вищенаведеного повідомлення Інспекції не вбачається, які саме невідповідності поданих позивачем документів пункту 7.2.2. Ліцензійних умов стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що рішення судів попередніх інстанцій не відповідають вимогам ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України). Неповнота у встановленні фактичних обставин справи не дає можливості суду касаційної інстанції визначитись в правильності правової оцінки позовних вимог, проведеної судами попередніх інстанцій. Відповідно до приписів ст. 220 КАС України допущені порушення не можуть бути перевірені і усунуті судом касаційної інстанції.

Відповідно до ч. 2 статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, судові рішення, ухвалені у даній справі, підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справу суду належить усунути недоліки, викладені у мотивувальній частині ухвали і правильно застосувати до спірних правовідносин норми процесуального права.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕ ОМ» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2015 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду 19.05.2015р. у справі № 826/2363/15 - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: