Ухвала суду № 70324915, 26.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2017 року м. Київ К/800/13342/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Овруцький консервний завод» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.12.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Овруцький консервний завод» до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Овруцький консервний завод» (надалі - позивач, Товариство, ТОВ "Овруцький консервний завод") звернулось до суду позовом до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі - Департамент), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі - Комісія), в якому просило:

скасувати рішення Комісії № 693 від 27 травня 2014 року в частині, яка стосується позивача;

скасувати постанову Департаменту № 1311-ЦД-1-Е від 27 серпня 2014 року про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що оскаржувані рішення винесені із порушенням вимог ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу України, якою встановлені граничні строки застосування адміністративно-господарських санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 2 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року, у задоволені позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, Товариство звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просило їх скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Рішенням Комісії від 27.05.2014 р. № 693 «Щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів та зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів» ряд товариств з обмеженою відповідальністю, у тому числі і позивача, зобов'язано у термін до 28.07.2014 р. усунути порушення законодавства про цінні папери шляхом подачі до Комісії документів для скасування реєстрації випуску акцій та протягом одного робочого дня після отримання розпорядження уповноваженої особи Комісії про скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій письмово повідомити Комісію про усунення порушення.

12.08.2014 року Департаментом складено акт № 1010-ЦД-1-Е про правопорушення на ринку цінних паперів. Цим актом зафіксовано невиконання рішення № 693 від 27.05.2014 року про усунення порушень законодавства про цінні папери та те, що протягом року ця дія позивачем вчинена повторно з дати прийняття постанови від 30.04.2014 року № 485-ЦД-1-Е про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів за вчинення тих самих дій.

27.08.2014 року на підставі висновків, викладених в акті від 12.08.2014 р. № 1010-ЦД-1-Е Департаментом прийнято постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 1311-ЦД-1-Е, якою за невиконання рішення про усунення порушень законодавства про цінні папери на позивача накладено штраф у розмірі 85 000 грн.

Не погоджуючись із рішенням Комісії від 27.05.2014 р. № 693 та постановою Департаменту від 27.08.2014 р. № 1311-ЦД-1-Е, Товариство оскаржило їх до суду.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, прийшов до висновку щодо відсутності підстав для скасування оскаржуваних рішень, оскільки саме ними на позивача накладались санкції за невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери.

Колегія суддів погоджується із таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій, враховуючи наступне.

Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначає Закон України від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (надалі - Закон № 448/96-ВР; в редакції від 27.03.2014 р., що була чинною на момент прийняття оскаржуваних рішень).

Відповідно до п.10, п. 14 частини першої статті 8 Закону № 448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства; накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, рішенням Комісії № 693 від 27.05.2014 р. позивача було зобов'язано усунути порушення законодавства на ринку цінних паперів та зупинити внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів.

Підставою для прийняття вищенаведеного рішення стосовно Товариства, стало те, що позивач є правонаступником ВАТ "Овруцький консервний завод" та створений 21.10.2010 р. внаслідок перетворення акціонерного товариства, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На момент прийняття рішення про перетворення ВАТ "Овруцький консервний завод" у ТОВ "Овруцький консервний завод" чинним був Порядок скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій № 222, затверджений рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30 грудня 1998 р. N 222 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 березня 1999 р. за N 180/3473; надалі - Порядок № 222), згідно з яким, скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій у зв'язку з припиненням діяльності акціонерного товариства шляхом його реорганізації повинно містити такі етапи, як: зупинення обігу акцій, скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій.

Окрім того, необхідно зазначити, що Порядок № 222 і Порядок скасування реєстрації випусків акцій № 737, затверджений Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 23.04.2013 N 737 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 травня 2013 р. за N 822/23354; надалі - Порядок № 737) містять аналогічні положення щодо скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій у зв'язку з припиненням діяльності акціонерного товариства шляхом його реорганізації.

Відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України, перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.

У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Враховуючи, що ТОВ "Овруцький консервний завод" утворене у результаті перетворення ВАТ "Овруцький консервний завод", - обов'язок здійснення дій щодо зупинення та скасування реєстрації випуску акцій ВАТ "Овруцький консервний завод" переходить до його правонаступника.

Таким чином, у Комісіє були наявні правові підстави для винесення оскаржуваного рішення стосовно усунення порушень законодавства про цінні папери.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 11 Закону № 448/96-ВР за повторне протягом року невиконання або несвоєчасне виконання рішень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів до юридичних осіб застосовуються санкції у розмірі від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи, що рішення Комісії позивачем не виконано, вказана дія протягом року з дати прийняття постанови від 30.04.2014 р. № 485-ЦД-1-Е вчинена повторно, колегія суддів приходить до висновку про правомірність прийняття оскаржуваної постанови.

Колегія суддів також зазначає, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.2014 р. у справі 826/6733/14,залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014 р., ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.12.2015 р., відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Овруцький консервний завод» до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування рішення від 04.02.2014 р. № 173 в частині постанови № 485-ЦД-1-Е.

Отже, колегія суддів приходить до висновку щодо відсутності підстав для скасування оскаржуваних рішень, оскільки вони прийняті в межах наданих відповідачам повноважень та згідно із чинним, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавством.

Що стосується строку накладення санкції на Товариство та порушення частини першої статті 250 Господарського кодексу України, на яке вказує позивач у своїй касаційній скарзі, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як правомірно зазначили суди попередніх інстанцій, штрафні санкції були накладені на позивача 27.08.2014 р. за невиконання рішення Комісії від 27.05.2014 р., отже протягом шести місяців, не порушуючи строки, передбачені ч.1 ст. 250 Господарського кодексу України

Окрім того, санкції були накладені Департаментом на Товариство за правопорушення на ринку цінних паперів, що регламентується Законом № 448/96-ВР, а не за порушення правил здійснення господарської діяльності.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Овруцький консервний завод» відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.12.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді