Ухвала суду № 70324795, 14.11.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 листопада 2017 року м. Київ К/800/37723/17

Суддя Вищого адміністративного суду України М.М. Заїка, перевіривши можливість розгляду касаційної скарги Управління патрульної поліції в м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа: Управління патрульної поліції у м.Миколаєві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та незаконним наказу,

встановив:

Касаційна скарга подана після закінчення строку, встановленого на оскарження.

Відповідно до частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Згідно з частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Як на підставу пропуску строку звернення до суду з касаційною скаргою скаржник вказав, що ним вже подавалася касаційна скарга, однак ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу повернуто у зв'язку з невиконанням ухвали про залишення касаційної скарги без руху, у зв'язку з чим строк касаційного оскарження пропущений.

Однак, невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

З огляду на положення частини другої статті 212, частини четвертої статті 214 КАС України, а також дату подання касаційної скарги, скаржнику необхідно вказати інші підстави для поновлення строку касаційного оскарження, з наданням належних доказів, що їх підтверджують.

Ураховуючи наведене та виходячи з вимог статей 108, 212, 213, частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу слід залишити без руху, надати строк для усунення зазначених недоліків та роз'яснити, що у випадку, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Крім того, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Водночас, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору з урахуванням його майнового стану.

У відповідності до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, доводи, зазначені у вищевказаному клопотанні не свідчать про наявність підстав для задоволення такого і відстрочення від сплати судового збору.

Згідно з приписами частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

1 вересня 2015 року набув чинності Закон України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" (далі - Закон № 484-VІІІ).

За правилами підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI "Про судовий збір", в редакції Закону № 484-VІІІ (далі - Закон № 3674-VI) ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюються у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

За змістом частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється з розрахунку мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

У даному випадку, позивач - фізична особа звернулась до суду з цим адміністративним позовом у 2016 році після набрання чинності Законом № 484-VІІІ.

Станом на 1 січня 2016 року, розмір мінімальної заробітної плати складав 1378 гривень.

В свою чергу, ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, станом на момент звернення з цим позовом до суду першої інстанції, становила 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 551,20 гривень.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, позовна заява містила 3 вимоги немайнового характеру, а відтак судовий збір належало сплачувати за кожну з них, тобто загалом у розмірі 1653,60 гривень.

Таким чином, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону № 3674-VI і змісту вимог позовної заяви, розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду цієї касаційної скарги становить 1984,32 гривень.

Враховуючи що при подачі касаційної скарги судовий збір сплачено не було, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі, встановленому чинним, на час подання касаційної скарги законодавством та надати до суду документ про сплату такого.

Одночасно, надаємо реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УДКCУ у Печерському р-ні, рахунок отримувача: 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)", призначення платежу - 101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), - Вищий адміністративний суд України.

Виходячи з вимог статей 108, 213 214 Кодексу адміністративного судочинства України, скаргу необідно залишити без руху, надати строк для усунення вказаних недоліків та роз'яснити наслідки невиконання вимог ухвали.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 106, 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

У задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу Управління патрульної поліції в м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції залишити без руху.

Роз'яснити Управлінню патрульної поліції в м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою із зазначенням причин пропуску строку на касаційне оскарження та належним підтвердженням цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали, а також виправити інші недоліки зазначені в мотивувальній частині ухвали.

Роз'яснити, що невиконання вимог статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження, а невиконання вимог статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для повернення позовної заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного М.М. Заїка

суду України