Постанова № 70324646, 15.11.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Лях О.П.

Суддів: Яковенка М.М. , Старосуда М.І. ,

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 19.09.2017р. по справі № 642/3546/17 за позовом ОСОБА_1 до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА

17.07.2017 року позивач, ОСОБА_1, звернулась до Ленінського районного суду м. Харкова з позовом до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (надалі - відповідач), в якому просила суд:

- зобов'язати Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова здійснити перерахунок та виплату їй пенсії державного службовця у розмірі 87 % заробітку, яка була визначена на час виходу на пенсію чинним законодавством, з урахуванням у складі заробітку сум, що відповідають середньому розміру премій за час перебування у відпустці та на лікарняному, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку, індексації заробітної плати, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з 13 травня 2008 року на підставі довідок Центральної об'єднаної ДПІ м.Харкова від 12.04.2017р. №54/20-30-05-51, №57/20-30-05-51 та підвищеного розміру заробітної плати працюючих державних службовців на підставі довідок Центральної об'єднаної ДПІ м. Харкова від 15.05.2017р. № 63/20-30-05-51, № 64/20-30-05-51 з 01 червня 2017 року;

- стягнути з відповідача на її користь сплачений судовий збір у сумі 640 грн.(а.с.2-7).

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 19.09.2017 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі (а.с.39-43).

Зобов'язано Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця у розмірі 87% заробітку, яка була визначена на час виходу на пенсію чинним законодавством, з урахуванням у складі заробітку сум, що відповідають середньому розміру премій за час перебування у відпустці та на лікарняному, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку, індексації заробітної плати, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з 13 травня 2008 року на підставі довідок Центральної об'єднаної ДПІ м. Харкова від 12.04.2017р. №54/20-30-05-51, №57/20-30-05-51 та підвищеного розміру заробітної плати працюючих державних службовців на підставі довідок Центральної об'єднаної ДПІ м. Харкова від 15.05.2017р. № 63/20-30-05-51, № 64/20-30-05-51 з 01 червня 2017 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 640,00 грн.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 19.09.2017 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі (а.с. 45-46).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що вищевказана постанова суду першої інстанції незаконна та необґрунтована, адже суперечить положенням пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», відповідно до якого з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначена в порядку та на умовах Закону України «Про державну службу» і Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», в зв’язку з чим раніше призначені пенсії не перераховуються.

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 р. № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», з 23.09.2016 року втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2000р. № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», якою встановлювались порядок та умови перерахунку пенсій державних службовців.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно з пенсійним посвідченням ААД № 534668 від 17.06.2008 року з травня 2008 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Київському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Харкова та отримує пенсію, обчислену згідно з Законом України «Про державну службу» в розмірі 87 % від заробітної плати (а.с.16).

При розрахунку пенсії державного службовця відповідачем не враховано суми індексації заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення, які виплачені позивачу у розрахунковий період і з яких сплачені страхові внески до пенсійного фонду.

19.05.2017 року позивач звернулась до Київського об'єднаного УПФУ м. Харкова із заявою про перерахунок з 01.12.2015 року пенсії у зв’язку з підвищенням з 01.12.2015 р. заробітної плати державним службовцям відповідно до постанови КМУ від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», а також про перерахунок з 01.05.2016 року пенсії у зв’язку з підвищенням з 01.05.2016 р. заробітної плати державним службовцям відповідно до постанови КМУ від 06.04.2016 року № 292 " Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році", виходячи з розрахунку 87 % від заробітної плати державного службовця, надавши відповідачу по справі Довідки, видані Центральною об'єднаною ДПІ м. Харкова від 15.05.2017р. № 63/20-30-05-51 та від 15.05.2017р. № 64/20-30-05-51 про збільшення заробітної плати на підставі постанови про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсій непрацюючим державним службовцям, а також державним службовця, які на момент перерахунку пенсій працюють на інших посадах ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію.

Крім того, позивач в заяві порушила питання щодо здійснення їй перерахунку пенсії з урахуванням сум одноразових премій до державних, професійних свят, компенсації за невикористану відпустку, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, які виплачені позивачу у розрахунковий період і з яких сплачені страхові внески до пенсійного фонду, згідно з Довідками від 12.04.2017 року № 54/20-30-05-51 та від 12.04.2017 року № 57/20-30-05-51 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» ( а.с. 17-23).

Відповідно до копії протоколу відповідача від 26.05.2017 року №37 (а.с.24-25) позивачу відмовлено в перерахунку пенсії з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» та на пункт 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», відповідно до якого з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначена в порядку та на умовах Закону України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», «;Про статус народного депутата України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про судову експертизу», «;Про Національний банк України», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, в зв’язку з чим раніше призначені пенсії не перераховуються.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки зміни до чинного законодавства щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям відбулися після призначення пенсії позивачу, позивач має право на перерахунок пенсії з моменту призначення з урахуванням сум компенсації за невикористану відпустку, індексації, сум матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення, адже позивачем поставлено питання про усунення порушення, допущеного відповідачем при призначенні пенсії в травні 2008 року, та на перерахунок з 01.12.2015 року пенсії у зв’язку з підвищенням з 01.12.2015 р. заробітної плати державним службовцям відповідно до постанови КМУ від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», а також з 01.05.2016 року у зв’язку з підвищенням з 01.05.2016 р. заробітної плати державним службовцям відповідно до постанови КМУ від 06.04.2016 року № 292 " Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році".

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За змістом статті 37 Закону України "Про державну службу" в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 % від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний рік повний роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один процент заробітку, але не більше 90% заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Статтею 37-1 вказаного Закону встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної досади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Частиною другою статті 33 Закону "Про державну службу" передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про оплату праці” заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього ж Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно з частиною 5 статті 95 Кодексу законів про працю України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Як визначено статтею 1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актам України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що індексація є невід’ємною складовою заробітної плати, тому повинна враховуватись при обчисленні пенсії.

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України «Про відпустки», у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи.

Положенням пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" встановлено, що посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років при призначенні пенсії відповідно до законів, зазначених у пункті 1 цієї постанови (у пункті 1 постанови зазначений Закон України "Про державну службу"), враховуються в розмірах, що виплачуються на день звільнення з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії.

Крім того, статтею 66 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон N 1788-ХІІ) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно зі статтею 41 Закону N 1058-IV до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 28.05.2013 року по справі № 21-97а13.

З огляду на зазначене, відповідачем при призначенні пенсії позивачу безпідставно не були враховані такі суми до заробітку позивача, з якого визначається розмір отримуваної нею пенсії згідно з Законом України "Про державну службу" та відмовлено в здійсненні перерахунку пенсії.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про порушення прав позивача в частині неврахування всіх складових заробітної плати, отримуваних застрахованою особою, зокрема, компенсації за невикористану відпустку, індексації заробітної плати, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення та індексація грошових доходів, яка за своєю природою є компенсаційною виплатою, з яких було фактично нарахований та сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Разом з тим, відповідно до частини 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням вищезазначених складових заробітної плати лише 19.05.2017 року, отже колегія суддів вважає, що перерахунок пенсії позивачу слід здійснити з 01.06.2017 року, зважаючи на те , що компенсації за невикористану відпустку, індексації заробітної плати, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення та індексація грошових доходів, яка за своєю природою є компенсаційною виплатою, з яких було фактично нарахований та сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що відповідно до частин 1 та 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”).

Відповідно до ч.1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за наявності поважних причин його пропуску (ч.1 ст.102 Кодексу адміністративного судочинства України).

Однак, позивачем до суду першої інстанції не було заявлено клопотання про поновлення строків звернення до суду та не надано доказів поважності пропуску строку для звернення до адміністративного суду з позовом щодо перерахунку пенсії державного службовця за період з 13.05.2008 року по 01.06.2017 року, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність здійснити перерахунок пенсії з 13.05.2008 року, оскільки до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми статті 99 та 100 Кодексу адміністративного судочинства України, а також абзац перший частини четвертої статті 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Щодо інших доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Постановою суду першої інстанції задоволено позов ОСОБА_1 , та зобов'язано Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова перерахувати позивачу пенсію державного службовця з 01 червня 2017 року у зв’язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючих державних службовців на підставі довідок Центральної об'єднаної ДПІ м. Харкова від 15.05.2017р. № 63/20-30-05-51, № 64/20-30-05-51 із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію 87%.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач отримує пенсію з травня 2008 року.

19.05.2017 року позивач звернулася до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова, як до територіального управління Пенсійного фонду України за місцем її проживання, про здійснення їй перерахунку пенсії з 01.12.2015 р. у зв’язку з підвищенням зарплати державного службовця згідно з постановою КМУ від 09.12.2015 року №1013 « Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», а також про перерахунок з 01.05.2016 року пенсії у зв’язку з підвищенням з 01.05.2016 р. заробітної плати державним службовцям відповідно до постанови КМУ від 06.04.2016 року № 292 " Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році" із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію 87% (а.с.23).

Згідно з копією протоколу Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова від 26.05.2017 року №37 (а.с.24-25) позивачу відмовлено в перерахунку пенсії з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 року, якою затверджено зміни, внесені, зокрема, до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії", а саме, пункт 4 (щодо проведення перерахунків пенсій непрацюючим державним службовцям) виключено. Згідно з п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213, з 1 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначались відповідно до Закону України "Про державну службу". У зв'язку із цим, з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених Закону України "Про державну службу" не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються.

Задовольняючи в цій частині позов, суд першої інстанції виходив з того, що новий порядок призначення та виплати пенсії, встановлений Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213 не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання ними чинності.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції в цій частині позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пенсійне забезпечення державних службовців в період до 01.05.2016 року було врегульоване нормами Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 року.

Згідно зі ст. 37 Закону України “Про державну службу” (в редакції на момент виходу позивача на пенсію) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

У відповідності до статті 37-1 Закону України “Про державну службу” ( в редакції, чинній на момент виходу позивача на пенсію) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Згодом, до наведених положень статей були внесені відповідні зміни, при чому, як до ст.37 Закону, яка визначала питання щодо призначення пенсії держслужбовців, так і до ст.37-1 Закону, яка врегульовувала питання стосовно проведення перерахунку пенсії.

Так, відповідно до Закону України від 28.12.2014 р. № 76-VIII, положення ст.37-1 Закону зазнала змін та була викладена в новій редакції, а саме було встановлено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Тобто, якщо положеннями попередньої редакції цієї ст.37-1 Закону на час призначення пенсії визначались одні правила та підстави перерахунку пенсії, що було пов'язано з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, то згодом такий перерахунок пенсії міг проводитися лише відповідно до положень визначених Кабміном України.

Таким актом була Постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 р. № 865 “Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії”.

Положеннями пункту 4 цієї Постанови № 865 було визначено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 р. N 432-IV “Про внесення змін до Закону України “Про державну службу” заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України “Про державну службу”, визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, за почесне звання "заслужений", за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; премія, крім премій, зазначених у другому реченні цього абзацу, та інші надбавки враховуються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Премія до державних, професійних свят та ювілейних дат, виплачена у місяці підвищення заробітної плати, враховується в розмірі 1/12 середнього розміру цієї премії (премій), визначеного за відповідною посадою (посадами), з якої призначено (перераховано) пенсію.

Відповідно до п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 р. № 865 “Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії” перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

Таким чином, умови та порядок перерахунку пенсії були визначені постановою Кабінету Міністрів України, які надавали можливість здійснити перерахунок пенсію держслужбовця при настанні певних обставин, а саме у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів (підстава). Пункт 5 Постанови регулював питання строку такого перерахунку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013, положення якої застосовуються з 01.12.2015 року, пункт 4 Постанови Кабінету Міністрів України №865 виключений, а пункт 5 цієї ж постанови викладений в такий редакції: “Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики”.

Таким чином, положення пунктів 4 та 5 постанови КМ України № 865, які регулювали питання перерахунку пенсії, з урахуванням положень ст.37-1 Закону, зазнали суттєвих законодавчих змін, що унеможливлюють проведення перерахунку пенсії для позивача з підстав підвищення посадових окладів державних службовців та збільшення розміру надбавок до посадових окладів за спеціальне звання державних службовців Державної фіскальної служби.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що 10.12.2015 року прийнято Закон України “Про державну службу” № 889-VIII, який набув чинності 01.05.2016 року.

У зв'язку з набуттям чинності Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 року № 889-VIII, положення Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 року № 3723-XII втратили чинність, в тому числі втратили чинність норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців.

Відповідно до ст.90 Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 року, яка набрала чинність з 01.05.2016р., пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

З 23.09.2016 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 р. № 622 “Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб” (надалі – Постанова № 622 ), якою затверджений Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб, зокрема, пенсійне забезпечення державних службовців, положення якої застосовуються з 1 травня 2016 року.

Таким чином, з 01.05.2016 року Законом України “Про державну службу” від 10.12.2015 року та Постановою № 622 по іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців.

Колегія суддів звертає увагу на те, що зазначені положення Закону України “Про державну службу” та Постанови № 622 були чинними як на момент звернення позивача із заявою про здійснення перерахунку пенсії, так і на момент розгляду справи, неконституційними не визнавались.

Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року не передбачено такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.

Отже, враховуючи приписи ст.90 Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 року, постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 р. № 622 “Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб” та Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, з 01.05.2016р. відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.

Виходячи з того, що заяву про перерахунок пенсії подано позивачем після 01.05.2016р., тобто після набрання чинності Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 року, відповідачем обґрунтовано прийнято рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії.

При цьому, слід враховувати, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому (рішення у справах “Аррас та інші проти Італії” (Arras and Others v. Italy), заява № 17972/07, п. 42, від 14 лютого 2012 року, та “Сухобоков проти Росії” (Sukhobokov v. Russia), заява №75470/01, п. 26, від 13 квітня 2006 року).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов’язання відповідача перерахувати позивачу пенсію державного службовця з 01 червня 2017 року у зв’язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючих державних службовців згідно з постановами КМУ від 09.12.2015 року №1013 « Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» та від 06.04.2016 року № 292 " Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році" на підставі довідок Центральної об'єднаної ДПІ м. Харкова від 15.05.2017р. № 63/20-30-05-51, № 64/20-30-05-51 із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію 87%, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції в цій частині позовних вимог.

За приписами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 198 та ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Згідно зі статтею 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції в частині визнання протиправним рішення Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова від 26.05.2017 року № 37 щодо відмови в перерахунку пенсії державного службовця з 01.12.2015 року та зобов’язання перерахувати позивачу пенсію державного службовця з 01.06.2017 року у зв’язку з підвищенням зарплати державного службовця згідно з постановами КМУ від 09.12.2015 року №1013 « Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» та від 06.04.2016 року № 292 " Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році" на підставі довідок Центральної об'єднаної ДПІ м. Харкова від 15.05.2017р. № 63/20-30-05-51, № 64/20-30-05-51 із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію 87%, прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст.205, ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова – задовольнити частково.

Постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 19.09.2017р. по справі № 642/3546/17 – скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Позовні вимоги в частині зобов’язання Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії державного службовця з урахуванням сум, що відповідають середньому розміру премій за час перебування у відпустці та на лікарняному, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку, індексації заробітної плати, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 13.05.2008 року по 31.05.2017 року – залишити без розгляду.

Зобов’язати Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця з 01.06.2017 року відповідно до Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 року № 3723-XI у розмірі 87 % суми заробітної плати з урахуванням сум індексації, сум матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку відповідно до довідок Центральної об'єднаної ДПІ м. Харкова від 12.04.2017р. №54/20-30-05-51, від 12.04.2017р. №57/20-30-05-51.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та не може бути оскаржена відповідно до вимог ч.10 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 17 листопада 2017 року.