Ухвала суду № 70324581, 15.11.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Стратович О.В.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"15" листопада 2017 р. Справа № 277/796/16-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Іваненко Т.В.

Франовської К.С.,

за участю секретаря судового засідання Нероди І.В.,

представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Олевського районного суду Житомирської області від "05" вересня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та призначення і виплати допомоги при народженні дитини ,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації щодо відмови у призначенні та виплати їй допомоги при народженні дитини, передбаченої Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" неправомірними;

- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації призначити та виплатити позивачці допомогу при народженні сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, передбачену ст.ст. 11-12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми";

- стягнути з відповідача Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації на користь позивачки 50 000 гривень за завдану позивачці моральну шкоду, а також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати в сумі 580 грн.

Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 05.09.2017 позов громадянки ОСОБА_4, мешканки АДРЕСА_3, до Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації, смт. Ємільчине, вул. Шевченко, 2, про визнання дій неправомірними та призначення і виплати допомоги при народженні дитини задоволено частково .

Суд першої інстанції визнав дії Управіння праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації, смт. Ємільчине, вул. Шевченко, 2, щодо відмови у призначенні та виплаті позивачці ОСОБА_4 допомоги при народженні дитини, передбаченої Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21.11.1992 року - неправомірними .

Стягнуто з відповідача Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації, смт. Ємільчине, вул. Шевченко, 2, на користь ОСОБА_4: 10000,00 гривень заподіяної неправомірними діями відповідача моральної ( немайнової ) шкоди та 580,00 гривень витрат на оплату судового збору .

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судами встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб між ОСОБА_4 (громадянкою України) та ОСОБА_6 (громадянином Російської) зареєстровано шлюб 01.08.2015 Ізмайловським відділом РАЦС м.Москви (а.с.8).

Відповідно до свідоцтва про народження, виданого Ізмайловським відділом РАЦС м.Москви, неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року його матір'ю є позивачка ОСОБА_4, а батьком - ОСОБА_6 (а.с. 9).

Відповідно довідки Ємільчинської селищної ради від 22.11.2016 року за № 7021 слідує, що ОСОБА_4 та її син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстровані в АДРЕСА_4 (а.с. 7).

03.08.2016 року позивачка звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської райдержадміністрації з письмовою заявою, у якій просила призначити державну допомогу при народженні дитини, також до заяви додала наступні документи: нотаріально посвідчений переклад свідоцтва про народження дитини, копію довідки про народження (форма № 24) , виданої Ізмайлівським РАЦС м. Москви.

Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської райдержадміністрації 18.08.2016 №2783/06, надано запит в Департамент праці соціального соціального захисту м.Москви.

06.09.2016 листом Департамент праці соціального соціального захисту м.Москви повідомив про те, що батько дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 отримав одноразову компенсаційну виплату у зв'язку з народженням сина ОСОБА_9

18.10.2016 до управління праці надійшов лист з Департаменту праці та соціального захисту населення облдержадміністрації та лист Міністерства соціальної політики України, про те, що батько дитини використав право на отримання допомоги при народженні дитини, а тому призначити допомогу матері не має законних підстав.

Листом № 3689 від 28.10.2016 року відповідачем надана відповідь про те, що оскільки 18.10.2016 року надійшов лист з Міністерства соціальної політики України, Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської райдержадміністрації повідомляє, що в призначенні допомоги при народженні дитини позивачці відмовлено в зв'язку з тим, що батько дитини використав право на отримання допомоги при народженні дитини.

У зв'язку з отриманням додаткової інформації, яка надійшла до Міністерством політики України від 03.11.2016, в якій зазначено, що батько дитини не отримував державну допомогу при народженні дитини та повідомлено, що отримана одноразова компенсаційна виплата є видом одноразової міської допомоги, яка виплачується із міського бюджету м.Москви. Управлінням праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області відповідно до вказаного листа призначено позивачці допомогу при народженні дитини 18.11.2016, виплата якої, в сумі 19780,00 грн., з них 10320,00 грн. одноразова виплата та щомісячні виплати по 860,00 грн. за лютий - грудень 2016 року, виплачена через відділення "Ощадбанк" кошти перераховані 09.12.2016

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції посилався на те, що позивачкою доведено факт порушення її права на призначення допомоги при народженні дитини, передбаченої Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", тому визначаючи спосіб відновлення порушених прав позивача, суд визнав дії відповідача Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації щодо відмови у призначенні та виплаті позивачці ОСОБА_4 допомоги при народженні дитини, передбаченої Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" - неправомірними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з такого.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року №2811-XII (надалі - Закон № 2811-XII), Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 року (надалі - Порядок № 1751).

Відповідно до ч.1 ст.1 Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених Законом та іншими законами України.

Пунктом 2 частини першої статті 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено види державної допомоги сім'ям з дітьми, в тому числі допомога при народженні дитини. Державна допомога призначається і виплачується органами соціального захисту населення; надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною; покриття витрат на її виплату здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів (стаття 4, частина перша статті 5, частина перша статті 10 Закону), з урахуванням умов, визначених у статті 11 Закону.

Таким чином, допомога при народженні дитини є різновидом державної допомоги у загальній системі соціального захисту населення і надається з метою забезпечення відповідного рівня матеріальної підтримки сімей, у яких є діти, створення належних умов для утримання та виховання дитини.

Згідно з ст.10 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

Відповідно до ст. 12 зазначеного Закону допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Особам, які на 30 червня 2014 року мали право на отримання допомоги при народженні дитини у розмірі, встановленому на першу дитину, після досягнення дитиною двох років на наступні 12 місяців призначається щомісячна допомога у розмірі 130 гривень, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" визначено, що для призначення одноразової допомоги при народженні дитини органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подаються такі документи: заява одного з батьків, копія свідоцтва про народження дитини, довідка, видана державним органом реєстрації актів цивільного стану для призначення одноразової допомоги при народженні дитини.

Згідно п.12 Порядку передбачено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Згідно зі ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Аналогічні зобов'язання України передбачені і у основних міжнародно-правових актах. Стаття 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права від 16 грудня 1966 року (ратифікований Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 19 жовтня 1973 року) визначає право кожної людини на соціальне забезпечення, а ст.10 цього ж Пакту декларує визнання Державами-учасницями, що сім'ї, яка є природним і основним осередком суспільства, повинні надаватися по можливості якнайширша охорона і допомога, особливо при її утворенні і поки на її відповідальності лежить турбота про несамостійних дітей та їх виховання.

Відповідно до ст.7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства" з метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім'ях держава надає батькам або особам, які їх замінюють, соціальну допомогу, передбачену Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та іншими законами України.

Як встановлено судами, відповідач безпідставно відмовив позивачу в призначенні допомоги, останній визнав цей факт, оскільки 18.11.2016 року вказана допомога була призначена позивачу за наявності документів, які були подані ОСОБА_4 на день звернення. Відтак, дії УПСЗН Ємільчинської РДА щодо відмови позивачу в призначенні та виплаті допомоги при народженні дитини є неправомірними.

Щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 в частині відшкодування моральної шкоди, то суд першої інстанції вірно виходив з того, що підставою для стягнення з відповідача моральної шкоди має бути доведеність та наявність зв'язку між його протиправними, неправомірними або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю та завданою внаслідок цих рішень, дій чи бездіяльності позивачеві шкоди. Оскільки позивач мав гарантовані законодавцем і цілком обґрунтовані очікування щодо отримання допомоги при народженні дитини, що давало можливість забезпечити новонароджену дитину джерелами для існування на достатньому життєвому рівні, позбавлення позивача цих коштів завдало останньому певних моральних страждань та змусило докладати додаткових зусиль для організації свого життя та протягом тривалого часу неодноразово звертатись як до позивача так і до суду для одержання гарантованих законом виплат. Тому, з урахуванням встановлених судом обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо задоволення вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000 гривень.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області залишити без задоволення, постанову Олевського районного суду Житомирської області від "05" вересня 2017 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Т.В. Іваненко

К.С. Франовська

Повний текст cудового рішення виготовлено "16" листопада 2017 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: ОСОБА_4 АДРЕСА_1,11201

3- представник ОСОБА_10АДРЕСА_2, 11201

4- представник ОСОБА_11 АДРЕСА_5

5- відповідачу: Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області вул.Шевченка, 2,смт. Ємільчине,Ємільчинський район, Житомирська область,11202

- ,