Ухвала суду № 70324510, 15.11.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- ОСОБА_1,

при секретарі судового засідання Осіпова М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Панаджи" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

В С Т А Н О В И Л А :

30.03.2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Панаджи" звернулось з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 27.02.2017 № 500060006/2017/000016/2, № 500060006/2017/000019/2, № 500060006/2017/000018/2, № 500060006/2017/000015/2 та відповідних карток відмови в прийнятті митної декларації від 27.02.2017 № 500060006/2017/00041, № 500060006/2017/00044, № 500060006/2017/00043, № 500060006/2017/00040, посилаючись на те, що митний орган за наявності повного пакету документів для митного оформлення товару за основним методом протиправно відмовив в такому оформленні.

Позивач вважає, що приймаючи оскаржувані рішення, відповідач не спростував контрактну ціну товару та будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного ТОВ "Панаджи" розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Відповідач заперечував проти позову та зазначав, що під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що подані декларантом документи містять розбіжності. У зв'язку з викладеним, у відповідності до вимог ч.3 ст.53 МК України, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. Відповідач відмовив у наданні додаткових документів, тому митний орган обґрунтовано визначив митну вартість товару самостійно за резервним методом.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року позов задоволений в повному обсязі.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову у позові у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

06.01.2017 року між позивачем (покупець) та компанією “Dockford Projects Limited” (Гонконг) (продавець) укладений контракт № 06-01/2017, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов’язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати товар: взуття, сумки, рушники, покривала в асортименті та інші товари народного споживання, що вироблені на території КНР за замовленням фірми “Dockford Projects Limited” (Гонконг). Поставка товару здійснюється на протязі всього періоду дії контракту у відповідності до специфікацій на умовах поставки CFR-Одеса (Чорноморськ) за правилами INKOTERMS - 2010 (п.4.3, п.4.4).

На виконання умов контракту від 06.01.2017, відповідно до інвойсів від 16.02.2017 № 44/14 Д, 62/91 Д, 08/54 Д, 86/56 Д компанія “Dockford Projects Limited” поставило на адресу позивача взуття жіноче, чоловіче та дитяче.

19.02.2017 для здійснення митного оформлення товарів подало тимчасові митні декларації:

- № 500060006/2017/002929,

- № 500060006/2017/002930,

- № 500060006/2017/002931,

- № 500060006/2017/002932, до яких на підтвердження митної вартості за ціною контракту надані: зовнішньоекономічний договір (контракт) №06-01 від 06.01.2017р., інвойси-проформи, комерційні інвойси, коносаменти, експертні висновки про якісні та вартісні характеристики товару.

27.02.2017 ТОВ "Панаджи" відповідно до положень ст.ст.260,261 МК України подало органу доходів і зборів додаткові митні декларації, які місять точні відомості про код товару:

- № 500060006/2017/003567,

- № 500060006/2017/003562,

- № 500060006/2017/003558,

- № 500060006/2017/003621.

Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності, а саме:

- по митній декларації № 500060006/2017/003562 (№ 500060006/2017/002930) – загальна вартість, ціна за одиницю товару вказана в інвойсі від 16.02.2017 року № 4414 D суттєво відрізняється від відомостей зазначених в інвойсі-проформі від 06.01.2017 року № 4414D та опис товару вказаний в інвойсі від 16.02.2017 року № 4414D відрізняються від відомостей зазначеним у пакувальному аркуші від 16.02.2017 року № 4414D, наданий висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 21.02.2017 року № 02-35-02/21-2017 не містить джерел інформації згідно з якими була визначена вартість товарів;

- по митній декларації № 500060006/2017/003621(№ 500060006/2017/002932) – загальна вартість, ціна за одиницю товару вказана в інвойсі від 16.02.2017 року № 6291D суттєво відрізняється від відомостей зазначених в інвойсі-проформі від 06.01.2017 року № 6291D, наданий висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 23.02.2017 року № 02-37-02/21-2017 не містить джерел інформації згідно з якими була визначена вартість товарів, відсутня специфікація;

- по митній декларації № 500060006/2017/003567 (№ 500060006/2017/002929)– загальна вартість, ціна за одиницю товару вказана в інвойсі від 16.02.2017 року № 0854D суттєво відрізняється від відомостей зазначених в інвойсі-проформі від 01.02.2017 року № 0854D, наданий висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 23.02.2017 року № 02-31-02/21-2017 не містить джерел інформації згідно з якими була визначена вартість товарів, відсутня специфікація;

- по митній декларації № 500060006/2017/003558 (№ 500060006/2017/002931) – загальна вартість, ціна за одиницю товару вказана в інвойсі від 16.02.2017 року № 8656D суттєво відрізняється від відомостей зазначених в інвойсі-проформі від 09.01.2017 року № 8656D та опис товару вказаний в інвойсі від 16.02.2017 року № 8656D відрізняються від відомостей зазначеним у пакувальному аркуші від 16.02.2017 року № 8656D, наданий висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 21.02.2017 року № 02-33-02/21-2017 не містить джерел інформації згідно з якими була визначена вартість товарів.

З огляду на викладене, згідно ч.3 ст.53 МК України, декларанта було зобов’язано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: договір із третіми особами, що пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких зазначається, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними контрактом, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору, виписку із бухгалтерської документації, каталоги, специфікації виробника товару, копію митної декларації країни відправлення.

27.02.2017 ТОВ “Панаджи” на адресу Одеської митниці ДФС надіслано листи, якими адресата повідомлено про неможливість надання додаткових документів.

За результатами розгляду питання щодо митного оформлення, зазначеного у митних деклараціях від 27.02.2017 товару, Одеською митницею ДФС у той же день прийняті рішення про коригування митної вартості товарів:

- щодо МД № 500060006/2017/003562 за резервним методом, а саме товар № 1 - 2,94 дол. США/пара (МД від 14.12.2016 року № 100250003/2016/609848, 1002250003/2016/609827), товар № 2 - 3,21 дол. США/пара (МД від 09.01.2017 року № 125130013/2017/400097, від 10.01.2017 року №№ 125130013/2017/400098), про що прийнято відповідне рішення № 500060006/2017/000016/2;

- щодо МД № 500060006/2017/003621 за резервним методом, а саме товар № 1 – 2,0151 дол. США/пара (МД від 12.12.2016 року № 500060804/2016/3714, від 24.12.2016 року № 125140001/2016/615398), товар № 2 – 1,8097 дол. США/пара (МД від 17.02.2017 року № 100250003/2017/280713), про що прийнято відповідне рішення № 500060006/2017/000019/2;

- щодо МД № 500060006/2017/003567 за резервним методом, а саме 3,9802 дол. США/пара (МД від 02.02.2017 року № 125130013/2017/401472, від 21.12.2016 року № 500040001/2016/11826), про що прийнято відповідне рішення № 500060006/2017/000018/2;

- щодо МД № 500060006/2017/003558 за резервним методом, а саме 3,02 дол. США/пара (МД від 23.02.2017 року № 500040001/2017/001741/001741, від 25.02.2017 року № 500040001/2016/001816), про що прийнято відповідне рішення № 500060006/2017/000015/2.

На підставі зазначених рішень про коригування митної вартості товару, відповідачем винесені картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№ 500060006/2017/00041, 500060006/2017/00044, 500060006/2017/00043, 500060006/2017/00040 (т.1 а.с.39-40, 53-54, 65-66, 77-78).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з надання ТОВ "Панаджи" усіх необхідних документів для визначення митної вартості товару за основним методом та безпідставності коригування Одеською митницею заявленої декларантом митної вартості товарів.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст.51 МК України - митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України - контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частинами 2, 3 вищезазначеної статті передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Кодексу.

Згідно з п.2 ч.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч.3 ст.53 МК у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З аналізу ст. 53 МК вбачається, що МК передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Це, також, відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011р. № 3018-IV Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Вірними є висновки суду першої інстанції, що всі необхідні документи, які підтверджують задекларовану позивачем митну вартість товарів, були надані відповідачу.

Доводи митного органу про наявність певних розбіжностей у наданих документах правильно розцінені судом першої інстанції як такі, що не містять розбіжності, не мають ознаки підробки та містять відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що проформа-інвойс в даному випадку не є документом, що підтверджує митну вартість, оскільки імпортований товар є об’єктом купівлі-продажу. Проформа-інвойс у міжнародній комерційній практиці є документом, який виписаний до того, як стає відомою повна інформація про товари, містить відомості про ціну товару, але не є розрахунковим документом, бо не містить вимоги про сплату визначеної в ньому суми. Дані проформи-інвойсу можуть змінитися в процесі остаточного узгодження, зокрема щодо моделі, артикула, форми, кольору товару тощо.

Судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції, що надання позивачем до митних декларацій проформи-інвойсів не було обов’язковим.

Крім того, судом правильно встановлено, що ціна, яка вказана в комерційних інвойсах є значно вищою від ціні, що була визначена в проформі – інвойсах, а тому вказані розбіжності жодним чином не свідчать про не підтвердження позивачем митної вартості заявленого ним до декларування товару та відповідно про її заниження.

Судова колегія також погоджується з доводами позивача, що розбіжності в опису товару, зазначеного у інвойсі та у пакувальних листах також не підтверджує позицію відповідача, оскільки пакувальний лист не основним документом для підтвердження митної вартості та відсутнє нормативне затвердження форми пакувального листа.

Так, в інвойсі від 16.02.2016 № 8656 Д товар зазначений як "жіноче взуття", у пакувальному листі від 16.02.2016 товар визначений як "жіночі сандалії на каблуці" (т.1 а.с.105,107), в інвойсі від 16.02.2016 № 4414 Д товар зазначений як "жіноче взуття" та "чоловіче взуття", у пакувальному листі відповідно "взуття для жінці" та "взуття типу кросівки" (т.1 а.с.124,125). Викладене, на думку судової колегії, свідчить не про розбіжності в описі товарів, а про деталізацію в пакувальному листі опису товару, що поставляється.

Посилання митного органу у рішеннях про коригування митної вартості товару, що висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, що підготовлені експертною організацією, не містять джерел інформації, згідно з якими визначена вартість товару, судом першої інстанції вірно розцінені як необґрунтовані та такими, що спростовуються змістом висновків.

Так, у висновках експерта філії "Одеський аукціонний центр" ПАТ Державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів" Фонду держмайна України від 21.02.2017 № 02-33-02/21-2017, 02-35-02/21-2017, 02-31-02/21-2017, 02-37-02/21-2017 зазначено, що інформація яка використовується у висновку, взята із незалежних джерел на подібну та аналогічну продукцію із застосування країни походження виробника та на дату, зазначену у висновку. Експертом також зазначений перелік іноземних компаній, середньо ринкова вартість цін яких враховувалась при визначені вартості товару, що надійшов до ТОВ "Панаджи" (т.1 а.с.108, 127, 142, 164).

Враховуючи, що ціна товару, визначена позивачем в поданих МД цілком відповідає ціні цього товару, що визначена у комерційних інвойсах, а також відповідає висновкам експерта про якісні та вартісні характеристики, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у відповідача не було обґрунтованих підстав вважати, що позивачем заявлені неповні або недостовірні відомості щодо митної вартості товару, та висновки митниці про зворотне ґрунтувалися лише на аналізі додаткових документів (проформи інвойсах та пакувальних листах), які не є обов'язковими для подання до митної декларації та не є документами, що підтверджують митну вартість товару. Тому оскаржувані рішення митного органу вірно визнані судом першої інстанції протиправними та скасовані.

Крім того, оцінюючи рішення митниці про коригування митної вартості товарів, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з положеннями ст.57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до п.6 ст.55 МК України на вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Слід врахувати, що відповідно до ч.7 ст.59 та ч.7 ст.60 МК України, у разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на вимогу суду першої інстанції надана інформація щодо розмитнення товарів за тими самими кодами товару, що зазначені позивачем у МД, а саме за № НОМЕР_1, НОМЕР_2, 64029999600, НОМЕР_3 за період з 27.11.2016 по 27.02.2017(т.1 а.с.177-245).

Як зазначено в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості, у митниці ДФС відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, в зв’язку із чим неможливо було застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Підтверджуючи вказані доводи оскаржуваних рішень, представник відповідача зазначила, що у наданому до суду переліку розмитнених товарів відсутні такі, які вироблені у Гонконгу - країні виробнику згідно контракту від 06.01.2017 № 06-01/2017, а є лише товари, що вироблені у Китаї.

Згідно загальновідомої інформації з 1997 року Гонконг є спеціальним адміністративним районом КНР, тому вказані доводи представника відповідача судова колегія вважає неспроможними.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку про недоведеність відповідачем належними доказами неможливості застосування до розмитнення товару позивача за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів.

Наявна в матеріалах справи інформація щодо розмитнення товарів містить розмитнення товарів, як за ціною вищою, ніж задекларована позивачем, так і за ціною нижчою, ніж задекларована позивачем.

Таким чином, якщо б митниця здійснила коригування митної вартості товару за ціною подібних або аналогічних товарів, то враховуючи положення ст.ст. 59,60 МК України, митна вартість взуття, мала б бути меншої, ніж визначено умовами контракту.

Аналіз наведених обставин дає додаткових підстав для висновку, що митний орган під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення діяв у спосіб, який не відповідає вимогам МК України, без достатніх підстав здійснив митне оформлення товарів за резервним методом обчислення митної вартості, в зв’язку з чим оскаржені позивачем рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митних декларацій правомірно визнані судом першої інстанції протиправними та скасовані.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,254 КАС України, колегія суддів –

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий Н.В.Вербицька

Суддя О.В.Джабурія

Суддя А.В.Крусян