Постанова № 70324320, 16.11.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді – Єщенка О.В.

суддів – Димерлія О.О.

– ОСОБА_1

За участю: секретаря – Недашковської Я.О.

представника апелянта – ОСОБА_2 (довіреність від 15.05.2017 року)

представника позивача – ОСОБА_3 (довіреність від 05.09.2017 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеського управління Офісу великих платників податку Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший дім» до Одеського управління Офісу великих платників податку Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший дім» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Одеського управління Офісу великих платників податку Державної фіскальної служби від 16 березня 2017 року №0002614908.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем правил реєстрації податкових накладних ґрунтуються на результатах камеральної перевірки, проведеної з порушенням вимог чинного законодавства. Зазначені обставини свідчать про незаконність проведеної перевірки, а відтак – про неможливість визнати наслідки такої перевірки правовими. За таких підстав застосування штрафних санкцій відбулось не у відповідності до вимог податкового законодавства, а тому рішення суб’єкта владних повноважень підлягає скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Одеського управління Офісу великих платників податку Державної фіскальної служби від 16 березня 2017 року №0002614908.

В апеляційні скарзі Одеське управління Офісу великих платників податку Державної фіскальної служби, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, Одеським управлінням Офісу великих платників податку Державної фіскальної служби проведено камеральну перевірку даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість з питань дотримання ТОВ «Перший дім» граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.10.2016 року по 31.12.2016 року, за результатами якої складено акт від 15.03.2017 року №113/28-10-49-08/351169443/27 (а.с. 7-9).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Перший дім» п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме позивачем несвоєчасно зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 22 775,76 грн., у тому числі: з порушенням терміну реєстрації від 1 до 15 календарних днів на суму ПДВ 7 849,3 грн.; з порушенням терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 14 926,46 грн.

На підставі виявлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.03.2017 року №0002614908 (а.с. 10), яким за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 7 849,3 грн. до позивача застосовано штраф в розмірі 10% від суми несвоєчасно зареєстрованих накладних, а саме у сумі 784,93 грн.

Також, за затримку реєстрації податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 14 926,46 грн. до позивача застосовано штраф в розмірі 20% від суми несвоєчасно зареєстрованих накладних, а саме у сумі 2 985,29 грн., всього сума штрафу склала 3 770,22 грн.

Посилаючись на те, що застосування штрафу відбулось з порушенням вимог податкового законодавства, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про скасування рішення контролюючого органу.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, накладену за результатами проведення камеральної перевірки дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, наступає з 01.01.2017 року, оскільки відповідне право на проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в межах камеральної перевірки було надано контролюючим органам у 2017 році. В іншому випадку, суд першої інстанції вказав, що відповідач має можливість провести позапланову перевірку, скласти акт та винести відповідне рішення на підставі висновків цього акта перевірки в межах строків, передбачених Податковим кодексом України.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач у спірних правовідносинах не діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відтак оскаржене податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції вважає неправильними, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити, зокрема, камеральні перевірки.

Камеральні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно із ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Так, відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом камеральної перевірки ТОВ «Перший дім» було дотримання позивачем правил податкового законодавства щодо своєчасності реєстрації податкових накладних за період з жовтня по грудень 2016 року, а отже здійснюючи контролюючі функції з цих питань, відповідач діяв на підставі та в межах повноважень, передбачених п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України.

Водночас, колегія суддів враховує те, що перевірка платника податку, проведена у березні 2017 року, відбулась в межах 1095 днів після граничного строку подання податкових декларацій з ПДВ за жовтень 2016 року, листопад 2016 року, грудень 2016 року.

Дотримання вказаних строків щодо визначення грошового зобов’язання знайшло своє підтвердження і в нарахуванні штрафу у березні 2017 року згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Зазначені обставини свідчать про те, що на момент проведення перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі та в межах повноважень, покладених на контролюючий орган діючими на момент проведення перевірки та винесення рішення нормами податкового законодавства, а отже висновок суду першої інстанції про те, що відповідач не дотримав вимог законодавства та порушив порядок проведення перевірки є неправильним.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до абз. 10 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент складання позивачем податкових накладних) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, під час перевірки встановлено та фактично не заперечується позивачем, ТОВ «Перший дім» 19.10.2016 року склало на адресу ТОВ «УКР-ТЕРРА» податкову накладну №1948, зокрема на суму ПДВ 132,88 грн., реєстрацію цієї накладної позивач здійснив 11.11.2016 року, тобто затримка у реєстрації склала 8 днів; ТОВ «Перший дім» 12.11.2016 року склало на адресу ПП «ПОЛО-ІНВЕСТБУД» податкову накладну №1712, зокрема на суму ПДВ 1 093,5 грн., реєстрацію цієї накладної позивач здійснив 09.12.2016 року, тобто затримка у реєстрації склала 12 днів; ТОВ «Перший дім» 19.11.2016 року склало на адресу ПП «ПОЛО-ІНВЕСТБУД» податкову накладну №1713, зокрема на суму ПДВ 1 399,32 грн., реєстрацію цієї накладної позивач здійснив 09.12.2016 року, тобто затримка у реєстрації склала 5 днів; ТОВ «Перший дім» 21.11.2016 року склало на адресу ДП «САНТА-ЮГ» податкову накладну №1953, зокрема на суму ПДВ 510,5 грн., реєстрацію цієї накладної позивач здійснив 16.12.2016 року, тобто затримка у реєстрації склала 10 днів; ТОВ «Перший дім» 16.12.2016 року склало на адресу ПП «БУДЛІДЕР» податкову накладну №1539, зокрема на суму ПДВ 1 848 грн., реєстрацію цієї накладної позивач здійснив 13.01.2017 року, тобто затримка у реєстрації склала 13 днів; ТОВ «Перший дім» 16.12.2016 року склало на адресу ПП «БУДЛІДЕР» податкову накладну №1541, зокрема на суму ПДВ 2 865,1 грн., реєстрацію цієї накладної позивач здійснив 13.01.2017 року, тобто затримка у реєстрації склала 13 днів.

Також, ТОВ «Перший дім» 03.10.2016 року склало на адресу ТОВ «ФІРМА «ІНТЕРБУД» податкову накладну №2055, зокрема на суму ПДВ 73,43 грн., реєстрацію цієї накладної позивач здійснив 15.11.2016 року, тобто затримка у реєстрації склала 28 днів; ТОВ «Перший дім» 30.12.2016 року склало на адресу ТОВ «ТТК-ЮГ» податкову накладну №1549, зокрема на суму ПДВ 3 184,02 грн., реєстрацію цієї накладної позивач здійснив 30.01.2017 року, тобто затримка у реєстрації склала 16 днів; ТОВ «Перший дім» 30.12.2016 року склало на адресу ТОВ «ТТК-ЮГ» податкову накладну №1550, зокрема на суму ПДВ 577,01 грн., реєстрацію цієї накладної позивач здійснив 30.01.2017 року, тобто затримка у реєстрації склала 16 днів; ТОВ «Перший дім» 30.12.2016 року склало на адресу ТОВ «ТТК-ЮГ» податкову накладну №1551, зокрема на суму ПДВ 234 грн., реєстрацію цієї накладної позивач здійснив 30.01.2017 року, тобто затримка у реєстрації склала 16 днів; ТОВ «Перший дім» 30.12.2016 року склало на адресу ТОВ «ТТК-ЮГ» податкову накладну №1549, зокрема на суму ПДВ 10 858 грн., реєстрацію цієї накладної позивач здійснив 31.01.2017 року, тобто затримка у реєстрації склала 17 днів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що контролюючий орган вірно встановив, що позивач під час реєстрації вказаних податкових накладних допустив порушення правил податкового законодавства, визначених в абз. 10 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення у позивача вказаного податкового обов’язку).

При цьому, відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент допущення позивачем порушень в реєстрації податкових накладних) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

З огляду на наведене, оскільки під час перевірки встановлено порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних до 15 календарних днів, колегія суддів вважає, що відповідачем правильно застосовано до позивач штраф у розмірі 10% від загальної суми ПДВ 7 849,3 грн., а саме у розмірі 784,93 грн.

Також, оскільки знайшли своє підтвердження порушення позивачем дотримання термінів реєстрації податкових накладних до 30 календарних днів, колегія суддів вважає, що відповідачем правильно застосовано до позивач штраф у розмірі 20% від загальної суми ПДВ 14 926,46 грн., а саме у розмірі 2 985,29 грн.

Таким чином, застосування до позивача штрафу у загальному розмірі 3 770,22 грн. згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відбулось обґрунтовано, на підставі Закону, а отже обставин для скасування рішення контролюючого органу не вбачається.

Не можуть також бути прийняті до уваги доводи позивача про преюдиційне значення висновків судового рішення, яке набрало законної сили у справі №815/6978/16, оскільки обставини вказаної справи встановлювались щодо перевірки підприємства, а також правова оцінка надана судом відносно перевірки, яка була проведена відповідачем у 2016 році, тобто відносно правомірності перевірочних дій відповідача за інший період, ніж той, який є предметом судового дослідження у цій справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеського управління Офісу великих платників податку Державної фіскальної служби – задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року – скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший дім» до Одеського управління Офісу великих платників податку Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення – відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст постанови складено та підписано 17.11.2017 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

ОСОБА_1