Ухвала суду № 70324300, 14.11.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О

за участі представників:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.09.2017р. по справі № 524/3022/17

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання протиправними дій та покладення зобов’язання вчинення дій,

ВСТАНОВИЛА:

27.04.2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області оформлене у вигляді листа № 524/М-03 від 13 жовтня 2016 року щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини пенсії у зв’язку з порушенням строків її виплати; скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області оформлене у вигляді листа № 524/М-03 від 13 жовтня 2016 року щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини пенсії у зв’язку з порушенням строків її виплати; зобов’язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області здійснити розрахунок та виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати пенсії.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука 04.09.2017 року позовну заяву залишено без розгляду через пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду за відсутності поважних причин.

ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. На думку апелянта, суд першої інстанції не в повному обсязі з’ясував обставини справи, зокрема щодо пропущення строку звернення до суду, оскаржувана ухвала суду першої інстанції ґрунтується на припущеннях.

У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу суду першої інстанції.

Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував у повному обсязі, вважав ухвалу суду першої інстанції такою, що не підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 в рамках даної адміністративної справи оскаржується рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області оформлене у вигляді листа № 524/М-03 від 13 жовтня 2016 року.

Із позовом до адміністративного суду ОСОБА_3 звернувся 27.04.2017 року

При постановленні ухвали про залишення позовної заяви без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області позивачем отримано 17.10.2016 року.

З огляду на що, за висновками суду першої інстанції подання позивачем позову 27.04.2017 року здійснено з пропущенням встановленого строку.

Однак, колегія суддів із такими твердженнями суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

В силу положень ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду із позовом обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зокрема, у даному випадку – з дня отримання ОСОБА_3 копії оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області.

При цьому, судом першої інстанції у підтвердження дати такого отримання використано конверт про направлення копії рішення.

Колегія суддів, дослідивши у судовому засіданні вказаний конверт зазначає, що останній містить штамп відділення поштового зв’язку про приймання відправлення, однак дата на ньому відбита не чітко, що унеможливлює її визначення.

Також, на зворотньому боці конверта наявний напис олівцем «отр. 17.10.2016», який в подальшому судом першої інстанції розцінений як підтвердження отримання позивачем копії оскаржуваного рішення.

Однак, колегія суддів не може прийняти такі дані як належне зазначення дати отримання одержувачем поштового відправлення.

З огляду на викладене, відсутня можливість встановити точну дату, якою вказане поштове відправлення передано до відділення зв’язку для направлення позивачу та ним отримано.

Крім того, матеріали справи містять звіт про направлену поштову кореспонденцію, вихідну із Головного управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області, за жовтень 2016 року, за даними якого відправлення ОСОБА_3 датоване 13.10.2016 року.

Одночасно, цей же звіт містить дані щодо відправлень більш пізнього терміну, зокрема 17-18.10.2016 року, з огляду на що колегія суддів критично оцінує посилання відповідача на 13.10.2016 року, як на дату фактичного направлення позивачу копії оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів не може погодитися із висновками суду першої інстанції про пропущення позивачем шестимісячного строку на звернення до суду із зазначеним позовом, оскільки матеріали справи не містять точних даних щодо отримання позивачем копії оскаржуваного рішення, а отже, відсутня можливість точного встановлення дня, коли ОСОБА_4 дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав.

Таким чином, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги ОСОБА_3 та зазначає, що судом першої інстанції адміністративний позов залишено без розгляду безпідставно.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 204 КАС підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

У зв’язку з наведеним, ухвала Автозаводського районного суду м. Кременчука 04.09.2017 року підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.09.2017р. по справі № 524/3022/17 - скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій та покладення зобов’язання вчинення дій направити до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області для продовження розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 16.11.2017 р.