Ухвала суду № 70324258, 13.11.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Барвінківського районного суду Харківської області від 27.09.2017р. по справі № 611/26/17

за заявою ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області

про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання постанови суду,

ВСТАНОВИЛА:

Заявник, ОСОБА_1, звернувся до суду із заявою, в якій просив суд: визнати неправомірними дії Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області щодо розрахунку і виплати компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування його легкового автомобіля на підставі ніби-то листа Міністерства соціальної політики України від 28.10.2013р. щодо роз’яснення порядку застосування п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 228, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 серпня 2013 року № 536 та від 11 лютого 2015 року № 47 у сумі 285 грн.; зобов’язати Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області на виконання постанови колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у справі №611/26/17 донарахувати та виплатити йому 3134,9 грн. компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування його легкового автомобіля за 2017 р.

Постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 27.09.2017 року заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, заявником подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити його заяву.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. Також подав заяву про розгляд справи за відсутності їхнього представника.

В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 08 лютого 2017 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії було відмовлено (а.с. 28-32).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року постанову Барвінківського районного суду Харківської області від 08 лютого 2017 року по справі № 611/26/17 скасовано, визнано неправомірною відмову Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області щодо не проведення ОСОБА_1 в призначенні грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля, відповідно до вимог Порядку виплати грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року №228. Зобов'язано Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 грошову компенсацію на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів відповідно до вимог Порядку виплати грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року №228, починаючи з 2017 року (а.с. 59-62).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 липня 2017 року касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області у справі № 611/26/17 відхилено, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року залишено без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

У вересні 2017 року Управлінням соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області позивачу виплачено за весь поточний рік компенсацію на бензин, ремонт та технічне обслуговування автомобіля.

Позивач не погодившись з розміром виплаченої компенсації звернувся до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи з задоволенні заяви виходив з того, що Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області при проведенні нарахування та виплати грошових компенсацій на транспортне обслуговування за 2017 рік діяло в межах повноважень та у відповідності до чинного законодавства

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» визначає основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров’я, функціонування системи підтримання інвалідами фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 віднесений до І категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, про що свідчить копія посвідчення серії А №012044 від 03.03.1993 р., та є інвалідом ІІ групи і має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджено копією посвідчення серії Б №195774 (а.с.6), та на підставі пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування» від 14 лютого 2007 року №228 отримує грошову компенсацію на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля.

В вересні 2017 року позивачу було виплачено компенсацію на бензин, ремонт та технічне обслуговування автомобіля в розмірі 285 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 28 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» грошові компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування спеціального автотранспорту та на транспортне обслуговування виплачуються інвалідам, на дітей-інвалідів, які відповідно до законодавства мають право на забезпечення спеціальним автотранспортом.

Порядок виплати і розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 228 від 14.02.2007 року грошові компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів виплачуються інвалідам, законним представникам дітей-інвалідів, що мають автомобілі та мотоколяски, - у розмірі відповідно 22 відсотки та 16 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, з розрахунку на місяць, на транспортне обслуговування - у розмірі 29 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць.

Згідно із пунктом 5 зазначеного Порядку виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування компенсації виплачуються рівними частинами двічі на рік - у березні за перше та у вересні за друге півріччя поточного року з дня їх призначення.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць у 2017 році становив: 1 січня 2017 року - 1247 гривень, з 1 травня - 1312 гривень, з 1 грудня - 1373 гривні.

Також листом Міністерства соціальної політики України від 28.10.2013 за №2249/19/93-13 було надано роз'яснення щодо порядку застосування пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 228, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 серпня 2013 року № 536, відповідно до яких розрахунок розміру грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів здійснюється за формулою: X*6міс.+X*3міс.+X*3міс./12міс.*РВ/2=1 частина суми компенсації, де X - це прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; РВ - розмір відсотку.

Отже враховуючи вище викладенне, судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджено у суді апеляційної їнстанції, що виплату ОСОБА_1 грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля проведено Управлінням соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області за 2017 ріку в розмірі 285 грн. в повному обсязі. При цьому розмір грошової компенсацій розраховано відповідачем із застосуванням наведеної вище формули: ((1247 грн. х 4 міс.) + (1312 грн. х 7 міс.) + 1373 грн.) : 12 міс. Х 22 % = 285 грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість заяви ОСОБА_1, оскільки компенсацію на бензин, ремонт та технічне обслуговування автомобіля позивачу виплачено в повному обсязі.

Крім того, суд також враховує позицію Вищого адміністративного суду України, яка викладена в Ухвалі від 10.02.2015 року у справі №К/800/58631/14 (648/3238/14-а).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується в висновками суду першої інстанції про те, що заявлені вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на хибному висновку щодо трактування п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 228 стосовно розрахунку компенсації яка проводиться у відсотках до прожиткового мінімуму у розрахунку на місяць у зв'язку із зміною прожиткового мінімуму протягом року, а не у відсотках прожиткового мінімуму щомісячно.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Барвінківського районного суду Харківської області від 27.09.2017р. по справі № 611/26/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 17.11.2017 р.