Ухвала суду № 70324213, 15.11.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 727/6564/17

Головуючий у 1-й інстанції: Смотрицький В.Г.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

15 листопада 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу виконавчого комітету Чернівецької міської ради на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом малого колективного підприємства "Тарас" до виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

05 липня 2017 року позивач, мале колективне підприємство "Тарас", звернувся з позовом до Шевченківського районного суду м. Чернівці до виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.

12 вересня 2017 року з адміністративним позовом, позивачем подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 вересня 2017 року клопотання про забезпечення позову задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи позивач МКП «Тарас» звернувся з клопотанням про забезпечення позову шляхом зупинення дії частини рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 16.06.2017 року №324/12, а саме п. 2 з додатком та п. 4 з додатком №2.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки проведення конкурсу за наявних оскаржуваних умов конкурсу призведе до укладення в подальшому незаконних договорів на перевезення із переможцями конкурсу.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Суд, при розгляді клопотання про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених ст.117 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти; врахувати пов'язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.

Аналіз вищенаведеної норми дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних заходів щодо охорони прав та свобод позивача, для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом, поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання, та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 1 ст. 117 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06 березня 2008 року “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ”, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Отже, проаналізувавши заявлене позивачем клопотання про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачем не наведено аргументів з посиланням на належні та допустимі докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, або про те, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції не деталізовано та неаргументовано яким чином буде заподіяна шкода, і які конкретно значні зусилля та витрати необхідно буде здійснити для поновлення прав та інтересів позивача.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не повно було досліджено всі докази по справі щодо наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди прав та інтересів позивача, у зв'язку з чим було прийнято необґрунтоване, передчасне та незаконне рішення щодо задоволення заяви про забезпечення адміністративного позову.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 встановлено, що за змістом статті 118 КАС України ухвала з питань забезпечення позову (про забезпечення адміністративного позову, про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або про скасування заходів забезпечення адміністративного позову та про відмову в забезпеченні позову) може бути оскаржена.

Відповідно до частини другої статті 211 КАС України ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскільки, ухвала про забезпечення позову або про його скасування не перешкоджає подальшому провадженню у справі, тому дана ухвала в касаційному порядку оскаржена бути не може.

Відповідно до ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення питання, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 вересня 2017 року із постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 199, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу виконавчого комітету Чернівецької міської ради задовольнити повністю.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом малого колективного підприємства "Тарас" до виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання малого колективного підприємства "Тарас" про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.