Ухвала суду № 70324082, 13.11.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 712/7705/17 Головуючий у 1-й інстанції: Мельник І.О. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

13 листопада 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Соснівського районного відділу у м. Черкаси Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Соснівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Черкаській області, Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство «Соснівська служба утримання будинків» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до суду з позовом до Соснівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Черкаській області, Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство «Соснівська служба утримання будинків», в якому просили: - визнати дії відповідача щодо зняття 11.08.2015р. з реєстрації місця проживання позивачів протиправними; - зобов'язати Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради сформувати інформацію про скасування зняття з реєстрації місця проживання позивачів за адресою: АДРЕСА_1 та передати до реєстру територіальної громади.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Визнано дії Соснівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Черкаській області щодо зняття 11.08.2015р. з реєстрації місця проживання ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 - протиправними.

Зобов'язано Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради сформувати інформацію про скасування зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 та передати до реєстру територіальної громади.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Соснівський районний відділ у м. Черкаси Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Від представника позивачів на адресу суду надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, зокрема, просив розглядати справу без його участі.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 є громадянами України та жителями м. Черкаси, які проживали та були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 з 16.05.2008р., син ОСОБА_7 з 06.09.2011р., що підтверджено паспортами громадян України з відповідною відміткою в графі місце проживання.

Наймачем вказаної квартири (особовий рахунок № НОМЕР_2) була ОСОБА_5, членами її сім'ї були брат ОСОБА_8, син - ОСОБА_7, дочка ОСОБА_6, що підтверджується довідкою, виданою 07.10.2016р. № 6937 КП Соснівська СУБ Черкаської міської ради.

Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.10.2016р. у цивільній справі задоволений позов ОСОБА_8 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа: КП «Соснівська служба утримання будинків» про зміну договору житлового найму. Рішенням суду договір найму жилого приміщення АДРЕСА_1 змінений, особовий рахунок відкритий на наймача ОСОБА_8 замість ОСОБА_5.

Позивачі працюють за трудовим договором в Іспанії. В березні 2017 року ОСОБА_5 приїхала в Україну та їй стало відомо, що вона та її діти зняті з реєстрації за місцем проживання.

ОСОБА_5 28.03.2017р. після звернення до Соснівського районного відділу УДМС України в Черкаській області отримала відповідь про те, що ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 зняті з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 11.08.2015р.

Начальник Соснівського районного відділу УДМС України в Черкаській області листом за № 1115 від 28.03.2017р. повідомив, що у загальній підшивці заяв про зняття з реєстрації заяви позивачів про зняття з реєстрації за місцем проживання та реєстрації позивачів відсутні.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо зняття з реєстрації ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, позивачі звернулися до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Преамбулою Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003р. № 1382-I (далі - Закон № 1382-IV) передбачено, що цей Закон відповідно до Конституції України регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 1382-IV, громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Відповідно до ст. 3 Закону № 1382-IV, вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, на території якої вони хочуть проживати чи перебувати; реєстрація - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

В силу ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній, установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.

За змістом ст. 14 Закону № 1382-IV, рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових та службових осіб з питань свободи пересування, вільного вибору місця проживання, реєстрації місця проживання чи місця перебування особи можуть бути оскаржені в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п. 3, п.п. 20 п. 4 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011р. № 405, Міністерство внутрішніх справ України наказом від 22.11.2012р. № 1077 затвердило Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів (далі - Порядок № 1077), згідно з п. 1.2 якого, реєстрація місця проживання або місця перебування особи - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції; відомості про місце проживання та місце перебування особи вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - паспортний документ), довідки про звернення за захистом в Україні.

Положеннями п. 1.3 Порядку № 1077 визначено, що реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється управліннями, відділами (секторами) Державної міграційної служби України (далі - ДМС України) в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (далі - територіальний підрозділ ДМС України) у день подання особою документів. Реєстрація місця проживання особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Згідно з п. 3.1 Порядку № 1077, підставами зняття з реєстрації місця проживання особи є: заява про зняття особи з реєстрації місця проживання, яка подається особою або її законним представником; судове рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтво про смерть; паспорт або паспортний документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документ про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інші документи, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства.

Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при здійсненні зняття з реєстрації місця проживання особи до уповноваженого органу подаються документи, які свідчать про позбавлення права користування житловим приміщенням: судове рішення, яке набрало законної сили, інший документ, який свідчить про припинення підстав на право користування житловим приміщенням.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі працюють за трудовим договором в Іспанії. В березні 2017 року ОСОБА_5 приїхала в Україну та їй стало відомо, що вона та її діти зняті з реєстрації за місцем проживання.

28.03.2017р. ОСОБА_5 після звернення до Соснівського районного відділу УДМС України в Черкаській області отримала відповідь про те, що ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 зняті з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 11.08.2015р.

Начальник Соснівського районного відділу УДМС України в Черкаській області листом за № 1115 від 28.03.2017р. повідомив, що у загальній підшивці заяв про зняття з реєстрації заяви позивачів про зняття з реєстрації за місцем проживання та реєстрації позивачів відсутні.

У відповідності до п. 28 Правил реєстрації місця проживання затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016р. № 207, реєстрація місця проживання/перебування особи або зняття з реєстрації місця проживання скасовуються в разі їх проведення з порушенням вимог законодавства та керівник органу реєстрації приймає рішення про скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи. Особу запрошують на прийом до органу реєстрації для внесення відповідних відомостей до документа, до якого вносяться відомості про місце проживання/перебування.

Згідно з п. 29 Правил реєстрації місця проживання, у разі виявлення ДМС або її територіальними органами порушень законодавства органом реєстрації під час здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи такому органу надсилається повідомлення щодо необхідності проведення відповідної перевірки. У разі підтвердження зазначених порушень реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи підлягає скасуванню.

Таким чином, підставою для зняття з місця проживання, що регламентовано законодавством, є підписана власноруч заява та документи які свідчать про припинення реєстрації за вказаним місцем проживання.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до відповідного органу із заявою про зняття з реєстрації місця проживання в 2015 році та до часу подання позову не звертались, в паспортах позивачів відсутня відмітка про зняття з реєстрації та рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, щодо позивачів не приймалось.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у відповідача - Соснівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Черкаській області були відсутні правові підстави для зняття позивачів з реєстраційного обліку, і такі дії є протиправними, оскільки зняття з реєстрації місця проживання позивачів проведено з порушенням вимог законодавства.

На даний час відновити порушене право позивачів можливо лише шляхом зобов'язання Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради сформувати інформацію про скасування зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 та передати до реєстру територіальної громади, оскільки вирішення вказаного питання належить до компетенції саме цієї установи.

Доводи апелянта з приводу того, що на час ухвалення оскаржуваної постанови суду, позов втратив актуальність, так як відповідачем після його отримання та проведення відповідної перевірки прийнято рішення про скасування зняття з реєстрації місця проживання від 11.07.2017р. № 2826, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки на момент звернення до суду з вищевказаним позовом, вказаного рішення прийнято не було, а відтак, порушені права позивачів підлягали захисту в судовому порядку.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Соснівського районного відділу у м. Черкаси Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області залишити без задоволення.

Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 серпня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 16.11.2017 року