Ухвала суду № 70323903, 14.11.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8357/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

14 листопада 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Кузьменка В.В., Степанюка А.Г., секретаря Антоненко К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2016 року за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р», -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2016 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Відповідачем проведено планову документальну виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2013 року, про що складено відповідний Акт від 06 лютого 2015 року №127/26-54-22-03/22229921 (надалі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.19-54).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем п. 150.1 ст. 150, п. 153.8 ст. 153, п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України, що призвело до заниження на 5528312,00 грн. податку на прибуток, у тому числі на 486132,00 грн. за ІІІ-ІV квартали 2011 року, на 4442180,00 грн. за 2012 рік та на 600000,00 грн. за 2013 рік.

Позивачем подано Заперечення на висновки Акта, за результатами розгляду яких Відповідачем їх залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі зазначених порушень, Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 23 лютого 2015 року №0001212203, яким Позивачу на 6910390,00 грн. збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток страхових організацій, у тому числі на 5528312,00 грн. за основним платежем та на 1382078,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, за результатами якого Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві «Про результати розгляду первинної скарги» від 17.04.2015 року №6534/10/26-15-10-05-35 (Т.1, а.с. 94-98) податкове повідомлення-рішення Відповідача від 23.02.2015 року №0001212203 в частині основного платежу в сумі 486132,00 грн. та в частині застосованих штрафних санкцій в сумі 121533,00 грн. скасовано, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення. Рішенням Державної фіскальної служби України «Про продовження строку розгляду скарги» від 22.06.2015 року №13015/6/99-99-10-01-01-25 (Т.14, а.с. 157-163) зазначене податкове повідомлення-рішення Відповідача, з урахуванням рішення, прийнятого за результатом розгляду первинної скарги залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

На підставі зазначених порушень, Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 27 квітня 2015 року №0002612203, яким Позивачу на 6302725,00 грн. збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток страхових організацій, у тому числі на 5042180,00 грн. за основним платежем та на 1260545,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивачем в перевіряємий період здійснено операції з купівлі-продажу цінних паперів - облігацій відсоткових, на пред'явника, документарних, емітент - ТОВ «Автосоюз», що підтверджується відповідними Договорами купівлі-продажу цінних паперів, копії яких наявні в матеріалах справи. Фінансовий результат із зазначених операцій мав від'ємне значення.

Відповідно до п. 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, пункт 150.1 статті 150 Кодексу, у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, застосовується, зокрема у 2012 - 2013 роках з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на 1 січня 2011 року), то сума цього значення підлягає включенню до витрат у 2012 - 2014 роках та зменшенню фінансового результату до оподаткування у 2015 році: звітних (податкових) періодів починаючи з I півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах; звітних (податкових) періодів 2013 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення та сум від'ємного значення, не погашених за 2012 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2013 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних періодах;

Отже п. 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України визначено особливості порядку врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (ст. 150 ПК України), тоді як здійснення обліку від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами здійснюється згідно з п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України (якою передбачено порядок оподаткування операцій особливого виду, зокрема, операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами).

Відповідно до абзаців 4-5 п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України, в чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції, платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, в тому числі, окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу; якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Отже, якщо в результаті розрахунку операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами виникає від'ємний фінансовий результат, то він згідно з абз. 5 п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України повинен переноситися на зменшення фінансових результатів від операцій цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному ст. 150 Податкового кодексу України.

Тобто, процедура врахування у відокремленому обліку платника податків фінансових результатів операцій з торгівлі цінними паперами від'ємного фінансового результату, отриманого за цими операціями, є аналогічною процедурі, встановленій для врахування від'ємного значення об'єктів оподаткування податком на прибуток.

Проте, від'ємний фінансовий результат операцій із цінними паперами та від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток є різними за своєю економічною та юридичною сутністю показниками та нормами Податкового кодексу України ці поняття для цілей оподаткування податком на прибуток і застосування інших положень цього кодексу не ототожнюються.

Пунктом 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України не передбачено застосування обмежень, встановлених ст. 150 Податкового кодексу України, для від'ємного фінансового результату від операцій з торгівлі цінними паперами, оскільки вказаним підрозділом Податкового кодексу України визначено особливості справляння податку на прибуток підприємств та вказана норма стосується виключно від'ємного значення об'єкту оподаткування цим податком.

Таким чином, оскільки від'ємний фінансовий результат операцій з цінними паперами не є тотожним від'ємному значенню об'єкта оподаткування податком на прибуток, то застосування положень п. 3 підрозд. 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України до обліку фінансових результатів операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, є безпідставним.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною зокрема, в його Ухвалі від 17 грудня 2014 року у справі №826/2522/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Атланта Капітал» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржене Позивачем податкове повідомлення-рішення Відповідача є протиправним і підлягає скасуванню.

Крім того, як зазначено у Висновку експерта №14425 за результатами проведення судово-економічної експертизи від 21 червня 2016 року, встановлений за Актом перевірки фінансовий результат за операціями з цінними паперами у Позивача за період із 01 липня 2011 року по 31 грудня 2013 року та заниження ним податку на прибуток підприємств документально не підтверджується.

Згідно зі ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року у даній справі, зокрема відстрочено Державній податковій інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві сплату судового збору до закінчення перегляду судового рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до частини першої ст. 4 Закону №3674-VI, в чинній на час звернення Позивача з даним адміністративним позовом редакції, судовий збір справлявся у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1) п. 3 частини другої зазначеної статті в тій же редакції, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, ставка судового збору становила 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Мінімальну заробітну плату встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», яка на перше січня 2015 року становить 1218 грн.

А відповідно до пп. 2) п. 3 частини другої ст. 4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги, зокрема на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні, зокрема позовної заяви.

Предметом адміністративного позову є скасування податкового повідомлення-рішення Відповідача форми «Р» від 27 квітня 2015 року №0002612203, яким Позивачу на 6302725,00 грн. збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток страхових організацій, у тому числі на 5042180,00 грн. за основним платежем та на 1260545,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), у зв'язку з чим за подачу апеляційної скарги він мав сплатити судовий збір у сумі 5359,20 грн. (1218,00 грн. х 4 х 110%).

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві залишити без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2016 року - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві (код за ЄДРПОУ 39468697) в дохід Державного бюджету України 5359 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 20 коп. суми судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено в повному обсязі 16.11.2017 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Кузьменко В.В.

Степанюк А.Г.