Ухвала суду № 70323716, 14.11.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 826/8770/17 Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

14 листопада 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Видмеденко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2017 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду першої інстанції з позовом, в якому просили:

- визнати протиправною бездіяльність Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка полягала у невнесенні подання до органів Державної казначейської служби України про повернення ОСОБА_2 надміру сплачених грошових коштів, сплачених в управління Державної казначейської служби України за призначенням 24140500, збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 13 826, 35грн.;

- визнати протиправною бездіяльність Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка полягала у невнесенні подання до органів Державної казначейської служби України про повернення ОСОБА_3 надміру сплачених грошових коштів, сплачених в управління Державної казначейської служби України за призначенням 24140500, збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 13 826, 35 грн.;

- зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, зареєстрований: АДРЕСА_1) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна - у розмірі 13 826, 35 грн., сплаченого згідно з квитанцією № ПН9258С1 від 15.05.2017; зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2, зареєстрована: АДРЕСА_2) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна - у розмірі 13 826, 35 грн., сплаченого згідно з квитанцією № ПН9259С1 від 15.05.2017.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2017 позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії договору купівлі-продажу квартири, укладеного 15.05.2017 між ТОВ «Фірма «Інтеграл» з однієї сторони та ОСОБА_2, ОСОБА_3 з другої сторони, позивачами придбано квартиру № 418 у будинку № 33, розташованому по вул. Сім'ї Кульженків у м. Києві, за ціною та на умовах, встановлених цим договором. Як передбачено положеннями п. 7 договору продаж зазначеної квартири вчиняється за ціною 2 765 270, 03грн.

Згідно з поясненнями позивачів і наявними у справі копіями квитанцій від 15.05.2017 № ПН92587С1 та № ПН92598С1 позивачами, з операції придбання нерухомого майна, сплачено кожним пенсійний збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 % в розмірі 13 826, 35 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що вищезазначене нерухоме майно є першим об'єктом нерухомого майна, яке придбано позивачами. Вказане також не заперечується і відповідачем.

07.06.2017 позивачі звернулись до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про повернення надміру сплаченого пенсійного збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Листом від 30.06.2017 за № 36458/16 Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві повідомлено позивачам про відсутність законних підстав для повернення сплаченого збору у зв'язку із ненаданням доказів придбання житла вперше.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивачі звернулись з даним позовом до суду першої інстанції.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільнені від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, як такі, що придбали житло вперше, а тому позивачі мають право на повернення помилково сплаченого ними збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, під час укладання договору купівлі-продажу квартири, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що у зв'язку із неможливістю встановити факт придбання позивачам нерухомого майна вперше, підстав для повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування немає.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 8 частини першої статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Згідно з пунктом 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 15-3 Порядку передбачено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Колегія суддів звертає увагу, що в позовній заяві позивачі зазначають, що ними придбано майно вперше, до укладення договору купівлі-продажу від 15.05.2017 інша нерухомість ними не придбавалася.

При цьому, слід зазначити, що в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість, не існує єдиної бази, за допомогою якої можна визначити первинне придбання нерухомого майна особою, а також не існує органу, компетентного видавати довідки на підтвердження обставин первинного придбання житла.

Питання стосовно механізму перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість, - було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміна «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше, однак, ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

Таким чином, відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм - не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами, а тому саме органи Пенсійного фонду України зобов'язані довести, що конкретні особи - придбавають житло не вперше.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 16.04.2015 у справі № К/9991/37325/11.

Більш того, відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Нормами частини другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - покладено на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що саме Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві зобов'язано довести, що позивачі придбали житло згідно договору купівлі-продажу від 15.05.2017 не вперше.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з квитанцій від 15.05.2017 № ПН92587С1 та № ПН92598С1 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна сплачено позивачами на рахунок Державного бюджету України через банк отримувача - Головне управління Державного казначейства України у м. Києві, отримувач - управління Державної казначейської служби України у печерському районі м. Києва, який спрямовано до спеціального фонду Державного бюджету.

За відсутності доказів щодо придбавання позивачами житла не вперше, останні мають право на повернення суми помилково сплаченого збору.

Відповідно до частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) визначено Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 № 787 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182 (далі - Порядок № 787).

Відповідно до пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 № 787 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182 (далі - Порядок № 787) повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Таким чином, виходячи із встановлених обставин та доказів у справі, виходячи з вимог чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що позивачі звільнені від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, як такі, що придбали житло вперше, у зв'язку із чим позивачі мають право на повернення помилково сплаченого ними збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, під час укладання договору купівлі-продажу квартири від 15.05.2017.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2017 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 16.11.2017.