Ухвала суду № 70323516, 24.10.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 жовтня 2017 рокусправа № П/811/915/17 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання:Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фірма «Інгуша» на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.06.2017 року за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Кіровоградській області в інтересах Кропивницької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Фірма «Інгуша» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Кіровоградській області в інтересах Кропивницької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Фірма «Інгуша» про стягнення з Відповідача, який має податковий борг, кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 135028.45 грн.; штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО у розмірі 1973.47 грн..

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.06.2017 року адміністративний позов було задоволено. Стягнуто з приватного підприємства "Фірма "Інгуша", код: 13769653 (25014, м. Кропивницький, вул. Валентини Терешкової, 219) на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 137 001 грн. 92 коп. із рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

Приватне підприємство «Фірма «Інгуша», не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняте нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що приватне підприємство "Фірма "Інгуша" перебуває на обліку в Кропивницькій обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Згідно карток облікових рахунків платника податків, які ведуться податковим органом, за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в загальній сумі 135 028,45 грн. та із штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО в загальній сумі 1 973,47 грн., яка утворилась внаслідок наступних обставин.

Посадовими особами Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції було проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного підприємства «Фірма «Інгуша» (код за ЄДРПОУ 13769653) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року, за результатом якої було складено акт №96/23-1/13769653.

На підставі висновків вказаного акту перевірки, 17.10.2011 року податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001042310, яким позивачу було збільшено грошове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 131125.00 грн.

Також, у звязку з несплатою грошового зобовязання за вказаним податковим повідомленням-рішенням, підприємству була нарахована пеня у розмірі 3903.45 грн.

Окрім того, Відповідачу була нарахована пеня по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО, яка нарахована у відповідності до вимог п.п. 129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України на податкове повідомлення-рішення №000362320 від 30.08.2010 року у сумі 4723.51 грн., з якої частково погашено 2750.04 грн., а борг по пені складає 1973.47 грн.

На думку податкового органу, вказані несплачені суми грошових зобовязань з податку на додану вартість у загальному розмірі 137001.92 грн., які отримали статус податкового боргу, підлягають стягненню у примусовому порядку.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що стягнення податкового боргу є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.

Приписами п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Положеннями ст.54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

При цьому, положеннями п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що податковий борг є несплаченою своєчасно сумою узгодженого грошового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій та пені. При цьому, якщо сума грошового зобовязання визначається податковим органом шляхом винесення податкового повідомлення-рішення, то вона вважається узгодженою через 10 днів з дня отримання такого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення від №0001042310 від 17.10.2011 року, на підставі якого Відповідачу було донараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість було оскаржено Відповідачем у судовому порядку.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.01.2012 року адміністративний позов було задоволено частково та визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції № №0001042310 від 17.10.2011 року, яким ПП Фірма «Інгуша»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 110794,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 20331,00 грн., в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 6850,27 грн.

Вказане рішення було оскаржено в апеляційному порядку.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2013 року постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.01.2012 року скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.10.2011 р. № НОМЕР_1 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 6 850,27 грн., та прийнято в цій частині нову постанову, якою відмовлено у задоволенні цієї частини позовних вимог; в іншій частині постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.01.2012 р. - залишено без змін.

В подальшому, рішення суду апеляційної інстанції було оскаржено в касаційному порядку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.05.2016 року касаційну скаргу приватного підприємства «Фірма «Інгуша» було задоволено частково. Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.01.2012 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2013 р. у справі № 1170/2а-4269/11 було скасовано. Справу № 1170/2а-4269/11 направлено на новий судовий розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду.

В свою чергу, ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2016 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.10.2017 року, позовну заяву Приватного підприємства фірми «Інгуша» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення було залишено без розгляду.

Отже, податкове повідомлення-рішення №0001042310 від 17.10.2011 року не було визнано протиправним та скасовано у судовому порядку, що свідчить про належність нарахованих ним податкових зобовязань.

Також, Відповідачем не була сплачена з пеня по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО, яка нарахована на податкове повідомлення-рішення №000362320 від 30.08.2010 року у сумі 4723.51 грн., з якої частково погашено 2750.04 грн., а борг по пені складає 1973.47 грн.

Отже, з зазначеного вбачається, що заявлені податковим органом до стягнення грошові зобовязання отримали статус податкового боргу та підлягали сплаті Відповідачем.

В свою чергу, пунктом 59.1. ст.59 Податкового Кодексу України визначено, що разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У відповідності з п. 95.1. ст.95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, якщо платник, не сплатив узгодженні податкові зобовязання, то органи ДПС надсилають податкову вимогу у якій зазначається сума податкового зобовязання, яка має бути сплачена боржником протягом 60 днів, з дня її отримання. У випадку несплати такого податкового зобовязання, податковий борг погашається зокрема шляхом стягнення в примусовому порядку.

Як свідчать встановлені обставини справи, податковим органом було сформовано та направлено на адресу Відповідача податкову вимогу від від 01.02.2011 року №114, факт отримання якої підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Проте, сума заборгованості, визначена зазначеною податковою вимогою в шести десятиденний строк сплачена не була, що в свою чергу свідчить про обґрунтованість стягнення податкового боргу в даному випадку.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості стягнення податкового боргу.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.06.2017 року була прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для її скасування.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, 199, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фірма «Інгуша» залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.06.2017 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:Ю.М. Дадим

Суддя:І.Ю. Богданенко

Суддя:С.А. Уханенко