Ухвала суду № 70323377, 06.11.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5008/16 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

06 листопада 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Вівдиченко Т.Р., Сорочка Є.О.

за участю секретаря: Бордунової К.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод сталевої дробі» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод сталевої дробі» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування вимоги від 03.02.2016 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод сталевої дробі» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування вимоги від 03.02.2016 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-3399-25 від 03.02.2016 року в сумі 1725409,47 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити даний позов у повному обсязі.

Згідно із ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Враховуючи те, що апелянтом не заявлялася вимога щодо апеляційного перегляду постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2017 року в частині відмови в задоволенні позову, колегія суддів вважає за необхідне розглядати дану справу в межах вимог апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод сталевої дробі» зареєстровано у статусі юридичної особи 14.01.2004 року. Код з ЄДР - 32804063. Згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію, місцезнаходження на час реєстрації позивача: 94202, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Вокзальна, б. 122 «Б». Основним видом діяльності за КВЕД 24.10 визначено: виробництво чавуну сталі та феросплавів. Клас професійного ризику виробництва платника єдиного внеску за основним видом економічної діяльності - 55. Дані про реєстраційний номер платника єдиного внеску: 1205021850.

У зв'язку із зміною адреси місцезнаходження товариства - м. Київ, вул. Мечникова 9, позивач з 05.02.2015 року знаходився на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, у тому числі й на час прийняття оскаржуваного рішення.

Станом на час розгляду справи та прийняття рішення у справі, позивач знаходиться за зареєстрованою в ЄДР адресою: 93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, будинок 8 (згідно відкритих даних ЄДР).

ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві 03 лютого 2016 року було прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-3399-25 (надалі - вимога), в якій зазначено, що станом на 31.01.2016 р. заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску становить 2 236 110,15 грн. (недоїмка). Відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи фіскального органу, позивача зобов'язано сплатити вказану недоїмку. Зазначено, що вказані суми підлягають сплаті протягом 10 календарних днів з дня одержання вказаної вимоги.

Вважаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-3399-25 протиправною, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VI (з наступними змінами і доповненнями, далі - Закон №2464-VI) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Частиною 4 статті 8 Закону №2464-VI встановлено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За приписами частини 2 статті 6 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до наказу керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 7 жовтня 2014 року N 33/6/а визначено такі райони проведення антитерористичної операції та терміни її проведення, як, зокрема, Луганська область - з 07 квітня 2014 року.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначено Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 №1669-VII.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" внесено зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме - розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 93 такого змісту: платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, до якого, зокрема, входить місто Алчевськ.

Разом з тим, Законом України від 12.08.2014 №1636-VIІ "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" доповнено пунктом 93 такого змісту: тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", зупиняється застосування до платників єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України норм статей 25 і 26 цього Закону.

Податкова інформація про суми недоїмки платників єдиного внеску, визначених абзацом першим цього пункту, зберігається та опрацьовується в інформаційних базах контролюючих органів в окремому (позабалансовому) порядку".

А згідно із змінами, внесеними Законом України від 02.03.2015 №219-VIII "Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці" пункт 93 у редакції Закону України від 02.09.2014 №1669-VII вважається пунктом 94.

На виконання приписів пункту 28 Закону України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" з 01.01.2016 виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", яким розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" доповнено пунктом 93.

Таким чином, наведена вище норма пункту 93 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" проіснувала в Законі України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" з 15 вересня 2014 року до 01 січня 2016 року внаслідок її виключення згідно із згаданим вище Законом України від 24.12.2015 №911-VIII, але в повній мірі збереглася у вигляді пункту 94, що наразі є чинним.

Пункт 94 не виключено із розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", його положення продовжують свою дію в часі.

Крім того, відповідно до підпункту 2 пункту 5 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України від 12.08.2014 №1636-VIІ "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України", підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 26 такого змісту:

"26. На період дії Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" цей Кодекс застосовується з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України".

Як було вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджуються наявними в справі доказами, позивач на час виникнення спірних правовідносин знаходиться за зареєстрованою адресою: 93404, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, будинок 8 (згідно відкритих даних ЄДР).

З 05 лютого 2015 року було змінено адресу місцезнаходження позивача, а саме: м. Київ, вул. Мечникова, 9 та з цього часу позивач був постановлений на облік до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Відповідно до пункту 101.1 статті 101 Податкового кодексу України, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

За приписами підпункту 101.2.4 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України, під терміном "безнадійний" розуміється податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

А в силу положень пункту 101.4 цієї ж статті, контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Разом з тим, за змістом пункту 2.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1844/24376, факт непереборної сили підтверджується Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.

Як вбачається з матеріалів справи, загальна сума заборгованості, зазначена у вимозі про сплату боргу (недоїмки) № Ю-3399-25, становить 2 236 110,15 грн., яка складається із заборгованості в сумі 1 216 824,66 грн. (станом на 01.01.2015р.) та за період із січня 2015 р. по січень 2016 року в сумі 1019285,49 грн. позивачем задекларовано 5 226 455,77 грн., - сплачено 4207170,28 грн.).

Водночас, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2015 року у справі № 826/21903/15 частково задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод сталевої дробі» та визнано протиправними вимоги № Ю-3399-25 від 03.03.2015, № Ю-3399-25 від 01.04.2015, винесені Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві. В іншій частині позову відмовлено.

Вказаним судовим рішенням підтверджено факт звільнення позивача в період з вересня 2014 року по січень 2015 року від виконання обов'язків по сплаті єдиного внеску, що в свою чергу унеможливлює виникнення у нього недоїмки по сплаті зазначеного внеску у вищевказаний період.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2016 року у справі № 826/21903/15 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2015 року повернуто апелянту з підстав не усунення ним недоліків апеляційної скарги.

Крім того, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2016 року у справі № 826/27323/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року, задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод сталевої дробі» та зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві списати суму безнадійного податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод сталевої дробі» по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 2236481,75 грн. (два мільйони двісті тридцять шість тисяч чотириста вісімдесят одна гривня 75 коп.).

Отже, рішенням суду апеляційної інстанції підтверджено правомірність вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод сталевої дробі» в частині зобов'язання Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві списати суму безнадійного податкового боргу підприємства по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 2236481,75 грн. (два мільйони двісті тридцять шість тисяч чотириста вісімдесят одна гривня 75 коп.).

Оскільки за даними облікової картки ТОВ «Завод сталевої дробі» за період з лютого 2015р. - січень 2016р. (включно) позивачем було задекларовано до сплати суму у розмірі 4717870,96 грн., а фактично сплачено 4207170,28 грн., то сума у розмірі 510700,68 грн. (4717870,96 грн. - 4207170,28 грн.) є заборгованістю позивача по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період часу перебування позивача на обліку у відповідача до моменту виникнення спірних правовідносин у даній справі.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення вимог даного позову в частині скасування вимоги ДПІ у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) №Ю-3399-25 від 03.02.2016 року в сумі 1725409,47 грн. (з урахуванням заборгованості станом на 01 січня 2015 р. в сумі 1216824,66 грн. та за січень 2015 р. в сумі 508584,81 грн.), оскільки як було зазначено вище, з лютого 2015 року позивач перебуває на обліку у відповідача, а відтак саме з вказаного періоду зобов'язаний сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень матеріального і процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод сталевої дробі» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Вівдиченко Т.Р.

Суддя Сорочко Є.О.

Повний текст ухвали виготовлено - 16.11.2017р.