Постанова № 70323243, 15.11.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017 року справа № 823/1279/17

м. Черкаси

12 год. 02 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Паламаря П.Г.,

при секретарі Дудці Г.О.

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулася ОСОБА_2, в якому просить скасувати постанову від 26.07.2017 про стягнення виконавчого збору у розмірі 39110,31 грн. в виконавчому провадженні № 33554351.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив вимоги ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV (чинного на момент відкриття ВП), оскільки постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа, однак даної постанови при першому надходженні виконавчого напису державним виконавцем винесено не було. Окрім того, відповідачем не дотримано ЗУ “Про виконавче провадження” № 1404-VIII, при винесенні постанови від 26.07.2017 про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору в сумі 39110,31грн., тому що державним виконавцем фактично не стягнено грошових коштів або майна боржника, від суми чи вартості яких розраховується розмір виконавчого збору, визначеного ст. 27 ЗУ “Про виконавче провадження”, в зв’язку з чим підстави для стягнення - відсутні.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав в повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях по справі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, просив розгляд справи здійснювати без його участі, у задоволенні позову просив відмовити з підстав викладених у письмових запереченнях. В обгрунтуванні заперечень зазначив, що відповідно до положень ст. 27, 39, 40 ЗУ “Про виконавче провадження”, у разі закінчення виконавчого провадження в зв’язку з його повним фактичним виконанням, після відкриття ВП, виконавчий збір стягується в обов’язковому порядку, не зважаючи на те, чи було стягнуто кошти або майно у виконавчому провадженні. Звернення стягнення на майно боржника відповідно до приписів ЗУ «Про виконавче провадження» полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації у рахунок погашення заборгованості.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що на виконанні в Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області перебувало виконавче провадження № 33554351 з примусового виконання виконавчого напису № 3460 від 04.07.2012 зі стягнення з ОСОБА_2 на користь TOB «ОТП Факторинг Україна» боргу у сумі 391103,16 грн.

25.07.2012 державним виконавцем, на підставі поданої 23.07.2012 заяви TOB «ОТП Факторинг Україна», відкрито виконавче провадження.

20.11.2012 державним виконавцем Уманського MB ДВС ГТУЮ у Черкаській області проведено виконавчі дії шляхом опису та арешту майна боржника, а саме квартири № 6 у будинку № 34 по - вулиці Леніна у місті Умань, про що було складено відповідний акт опису та арешту майна.

26.11.2012 держаним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження № 33554351 до розгляду справи по суті, на підставі ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23.11.2012 по - справі № 2318/4844/12, якою зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 3460 від 04.07.2017.

15.05.2013 постановою державного виконавця поновлено виконавче провадження №33554351 (ухвала Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11.03.2013 по справі № 2318/4844/12, якою скасовано заходи забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 3460 від 04.07.2017).

01.12.2016 виконавче провадження № 33554351 було приєднано до зведеного виконавчого провадження № 43661824 у зв'язку з тим, що відносно боржника в Уманському міському відділі ДВС було розпочато декілька виконавчих проваджень про стягнення коштів, які підлягають примусовому виконанню в складі зведеного виконавчого провадження.

27.12.2016 було описано та арештовано майно боржника, а саме: квартиру №. 6 по вул. Леніна у будинку 34 та квартиру № 1 по вул. Леніна у будинку 34, про що було винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

06.02.2017 державним виконавцем Мельником В.В винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ПП «Ажіо» в особі ОСОБА_3 для надання звіту про оцінку майна, а саме квартири АДРЕСА_1.

24.02.2017 до відділу надійшов звіт про незалежну оцінку по визначенню ринкової вартості квартири від 16.02.2017, загальною площею 60,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Умань, вул. Європейська, буд. 34, кв, 6 та є приватною власністю фізичних осіб - ОСОБА_2, ОСОБА_4, згідно якого вартість вищевказаної квартири становить 817 400,00 грн.

06.03.2017 держаним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження № 33554351 до розгляду справи по суті, на підставі ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20.02.2017 по - справі № 705/401/17, якою зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 3460 від 04.07.2017.

Однак, ухвала Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20.02.2017 по - справі № 705/401/17, скасована ухвалою Апеляційного суду Черкаської області по справі № 22ц/793/1044/17 від 12.05.2017.

12.05.2017 державним виконавцем описано земельну ділянку, кадастровий номер 7110800000:02:001:0284 із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Земельна ділянка розташована за адресою м. Умань, вул. Європейська, 34.

02.06.2017 державним виконавцем винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ПП «Ажіо» в особі ОСОБА_3 для надання звіту про оцінку майна, а саме земельної ділянки, кадастровий номер 7110800000:02:001:0284.

26.07.2017 постановою державного виконавця Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області закінчено виконавче провадження № 33554351, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ “Про виконавче провадження” у зв’язку з поданою заявою стягувача від 21.07.2017 про повне, фактичне виконання виконавчого документу № 3460 від 04.07.2012 боржником та зокрема виокремлено в окреме виконавче провадження стягнення з боржника виконавчого збору.

01.08.2017 постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження №54413962 про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 39110,31 грн. Дана постанова направлена 01.08.2017.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України від 28.06.1996 року № 254к/-96-ВР, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі – Закон № 1404-VIII), визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону № 1404-VIII, встановлено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно, ст. 10 Закону № 1404-VIII, заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.(ч. 5 ст. 26 Закону № 1404-VIII).

Статтею 27 Закону № 1404-VIII дано визначення, виконавчого збору - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. (ч. 2 ст. 27 Закону № 1404-VIII).

Частиною 5 ст. 27 Закону № 1404-VIII визначено випадки коли виконавчий збір не стягується, а саме:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Також, ч. 9 ст. 27 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця від 26.07.2017 закінчено виконавче провадження № 33554351, на підставі поданої заяви TOB «ОТП Факторинг Україна» - п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Проте, ч. 3 ст. 40 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, оскільки постановою державного виконавця закінчено виконавче провадження № 33554351, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ “Про виконавче провадження” (фактичне виконання боржником виконавчого документу № 3460 від 04.07.2012 зі стягнення з ОСОБА_2 на користь TOB «ОТП Факторинг Україна» боргу у сумі 391103,16 грн.) і причини закінчення останнього не відноситься до встановлених ст. 27 Закону № 1404-VIII випадків, які виключають стягнення виконавчого збору та враховуючи ст. 40 Закону № 1404-VIII, суд вважає, що винесена постанова є правомірною та не підлягає скасуванню.

Посилання представника позивача, що Уманським MB ДВС ГТУЮ у Черкаській області не було стягнено грошових коштів або майна боржника, від суми чи вартості яких розраховується розмір виконавчого збору, визначені ст. 27 ЗУ “Про виконавче провадження”, невчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення, спростовується матеріалами справи, а саме актами описів, запитів, вимог, постанов про арешт і т. д.

Тобто, державним виконавцем вчинено ряд заходів примусового виконання рішення суду з дотриманням засад ЗУ "Про виконавче провадження".

Окрім того, суд не може погодитися з твердженням представника позивача, що відбувається подвійне стягнення виконавчого збору у зв’язку з винесенням постанови від 25.07.2017 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 40573629, оскільки останнє відкрите по виконавчому листу Уманського міськрайонного суду Черкаської області за результатами розгляду справи щодо стягнення з ОСОБА_2 грошового зобов’язання за кредитним договором № CV/007/2008, стягнення по якій не відбулося.

Що ж стосується, доводів представника про порушення відповідачем вимоги ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV (чинного на момент відкриття ВП), суд наголошує, що у відповідності до Конституції України, Закон не має зворотної дії, а оскільки спірна постанова про стягнення виконавчого збору прийнята в період дії ЗУ «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, остання відповідає вимогам. Зокрема, з матеріалів виконавчого провадження не вбачається повернення виконавчого документа стягувачу.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено суду правомірність прийнятого оскаржуваного рішення.

За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги статті 94 КАС України, відшкодування витрат, понесених позивачем не передбачено.

Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст постанови виготовлено 16.11.2017