Ухвала суду № 70323227, 17.11.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

17 листопада 2017 р.справа № 266/4039/17

Суддя Донецького апеляційного адміністративного суду Міронова Г.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 жовтня 2017 року про залишення позовних вимог без розгляду у справі № 266/4039/17 (головуючий І інстанції Дзюба М.В.) за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського міського центру зайнятості про визнання протиправним та скасування наказу про припинення виплати допомоги по безробіттю, зобовязання виконати певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 жовтня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Маріупольського міського центру зайнятості про визнання протиправним та скасування наказу про припинення виплати допомоги по безробіттю, зобовязання виконати певні дії залишено без розгляду.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Частиною 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 4 Законом України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум працездатних осіб встановлений у місячному розмірі 1600,00 грн.

Згідно вимог ст. 3 Закону України «Про судовий збір» в даному випадку обєктом справляння судового збору є апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції прийнятої в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду встановлюється ставка судового збору у розмірі - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто, при поданні апеляційної скарги на ухвалу суду апелянту необхідно сплатити 1600,00 грн. та належним чином це підтвердити.

Апелянт квитанцію про сплату судового збору не надав. Докази, які б підтверджували наявність пільг щодо сплати судового збору, в матеріалах справи відсутні.

В апеляційній скарзі апелянт просив звільнити її від сплати судового збору на підставі п.п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону № 3674-VI у взаємозвязку з п. 4 ч. 2 Розділу IV Прикінцевих положень Закону України від 06.09.2012 № 5207-VI «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

Ознайомившись із заявленим клопотанням суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 3 статті 9 Закону України «Про судовий збір» кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Виходячи з викладеного, судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямуванням виключно на потреби судочинства.

Стаття 5 Закону № 3674-VI визначає вичерпний перелік осіб звільнених від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Відповідно до вказаної статті, в редакції на час звернення з апеляційною скаргою, апелянт не входить до переліку осіб, яких звільнено від сплати судового збору.

Проте, апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до п.п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону № 3674-VI та Закону України від 06.09.2012 № 5207-VI «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» він звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до п.п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

З позовної заяви вбачається, що позов містить не лише вимоги про відшкодування шкоди, але і про визнання протиправними дії, скасування наказу, зобовязання вчинити певні дії, отже ці вимоги не підпадають під критерії спорів, за які судовий збір не справляється.

Законом України від 06.09.2012 р. № 5207-V "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", який набрав чинності 04.10.2012 року, частину першу статті 5 Закону України "Про судовий збір" було доповнено пунктом 6-1, яким передбачалось звільнення від сплати судового збору позивачів при поданні позовів щодо спорів, пов'язаних з дискримінацією.

Проте, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 року № 484-VIIІ, який набув чинності 01.09.2015 року, внесені зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема виключено пункт 6-1 ч. 1 ст. 5 вказаного закону.

Отже, в чинній редакції Закону України "Про судовий збір" пункт 6-1, на який посилається позивач як на підставу звільнення від сплати судового збору, відсутній.

Таким чином, наведені скаржником обставини не можуть бути підставою для звільнення від оплати судового збору, отже при поданні апеляційної скарги на судове рішення апелянт має додержуватись загальних правил справляння судового збору.

Частиною 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» також передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тобто, звільнення від сплати судового збору є правом суду, але не його обовязком.

Підстав для звільнення позивача від сплати судового збору згідно ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI не вбачається.

Відповідно до ст.ст. 108, 189 КАС України зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків, шляхом подання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1600,00 грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів Краматор.УК /м.Краматорськ/ 22030101, код отримувача (код за ОКПО) - 37944338, банк отримувача - ГУДКСУ у Донецькій обл., код банку отримувача (МФО) 834016, рахунок отримувача - 31211206781059, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу «Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ чи назва установи, організації, позивача), Донецький апеляційний адміністративний суд».

Судовий збір сплачується через банківські установи, чи поштові відділення зв`язку за рахунок платника. У призначенні платежу платник судового збору повинен вказати слова "судовий збір", код ЄДРПО суду, до якого він звертається, пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору на підставі п.п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону № 3674-VI у взаємозвязку з п. 4 ч. 2 Розділу IV Прикінцевих положень Закону України від 06.09.2012 № 5207-VI «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 жовтня 2017 року про залишення позовних вимог без розгляду у справі № 266/4039/17 - залишити без руху.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.

Розяснити заявникові, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга повертається апелянту.

Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Міронова Г.М.