Постанова № 70323225, 10.11.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2017 року справа № 823/1559/17

15 год. 02 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Гаращенка В.В.,

при секретарі – Савості С.В.

за участю

позивача: ОСОБА_1 – особисто;

представника відповідача: ОСОБА_2 – за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управляння Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до управляння Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, в якому просить зобов'язати управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області виплатити заробітну плату за вимушені прогули з 06.11.2015 з урахуванням індексації на час виплати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.02.2016 визнано незаконним та скасовано наказ управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області №312 о/с від 06.11.2015 в частині звільнення з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за пунктом 64 “г” Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ ОСОБА_1; зобов’язано управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області вирішити питання щодо обов’язкового працевлаштування ОСОБА_1. Вказана постанова набрала законної сили 27.10.2016.

Позивач зазначає, що оскільки наказ про її звільнення скасований постановою Черкаського окружного адміністративного суду 16.02.2016, тому просить зобов’язати відповідача виплатити заробітну плату за вимушені прогули з 06.11.2015 з урахуванням індексації на час виплати. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на норми ст.ст. 184, 232, 235, 237-1 КЗпП України.

В судовому засіданні позивач адміністративний позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 16.02.2016 не містять формулювання про поновлення позивача на службі УМВС України в Черкаській області.

З огляду на те, що наказ, на підставі якого позивача звільнено зі служби в ОВС станом на день звернення позивача до суду скасовано, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення коштів за час вимушеного прогулу, оскільки єдиною підставою для стягнення таких коштів є поновлення на службі.

В судовому засіданні представник відповідача просила в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Суд встановив, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.02.2016 у справі №823/5359/15 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано незаконним та скасовано наказ управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області №312 о/с від 06 листопада 2015 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за пунктом 64 “г” (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ ОСОБА_1; зобов’язано управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області вирішити питання щодо обов’язкового працевлаштування ОСОБА_1; в задоволені решти вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2016 року, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16.02.2016 у справі №823/5359/15 в частині задоволення позовних вимог скасовано.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.10.2016 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2016 року скасовано, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16.02.2016 у справі №823/5359/15 залишено в силі.

Судове рішення у справі № 823/5359/15 набрало законної сили 27 жовтня 2016 року.

Позивач вважає, що оскільки наказ про її звільнення скасований, то вона вважається такою, що продовжує перебувати на службі в УМВС України в Черкаській області і відповідач повинен виплатити їй середній заробіток з 06.11.2015 по даний час.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв’язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

За правилами ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з ч. 7 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Таким чином, втрата працівником заробітку з підстав незаконного звільнення підлягає відновленню одночасно з поновленням його на попередній посаді і виплатою середнього заробітку за час, протягом якого працівник не був допущений до роботи у зв’язку із таким звільненням. Разом з цим, виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу охоплює період з моменту звільнення працівника, що відбулось з порушенням вимог трудового законодавства, до вирішення органом, що розглядає трудовий спір, питання про поновлення працівника на роботі.

Крім того статтею 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Тобто, згідно ст. 236 КЗпП України підставою для виплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку є затримка власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі. Тобто, вказана норма права гарантує компенсацію роботодавцем втрати заробітку у зв’язку з несвоєчасним поновленням особи на роботі.

Судовими рішеннями у справі № 823/5359/15 визнано незаконним та скасовано наказ УМВС України в Черкаській області від 06.11.2015 № 312о/с щодо звільнення ОСОБА_1, проте відмовлено у задоволенні позовних вимог про зобов’язання поновити ОСОБА_1 на посаді. Такого висновку суд дійшов у зв’язку з тим, що наказом МВС України від 06.11.2015 №1388 «Про організаційно-штатні питання» визнано такими, що втратили чинність штати органів, підрозділів, закладів, установ та підприємств МВС України згідно з Переліком змін у штатах МВС. Згідно витягу з Переліку змін у штатах МВС в УМВС України в Черкаській області скасовуються всі штати, скорочуються всі посади.

Враховуючи відсутність судового рішення про поновлення ОСОБА_1 на посаді, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області виплатити заробітну плату за вимушені прогули.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160, 162, 163, 254 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення судом вступної та резолютивної частини постанови апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15 листопада 2017 року.

Суддя В.В. Гаращенко