Постанова № 70323197, 13.11.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2017 року справа № 823/1598/17

15 год. 33 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гаращенка В.В.,

секретаря Савости С.В.

за участю

представника позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

представника відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнобайм'ясо» до Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорнобаймясо» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 09.10.2017 №0005581408, в частині донарахування грошового зобовязання з ПДВ у сумі 615016 грн. та штрафних санкцій у сумі 153754 грн., а всього 768770 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення базуються на акті документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи №382/23-00-14-0107/34639487 від 26 вересня 2017 року та згідно з висновками якого позивач у 2016 році уклав з ТОВ «Зернотрейд Експрес» господарський договір, що не має на меті настання реальних економічних наслідків.

Позивач вважає, що наведені висновки акту є необґрунтованими, господарські відносини між підприємствами оформлені відповідними первинними бухгалтерськими документами, відображені у податковій звітності позивача та фактично відбулися. Придбаний у ТОВ «Зернотрейд Експрес» товар використовується в господарській діяльності позивача, отже договірні відносини субєктів господарювання знаходяться у правовому полі, а тому податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню в частині донарахування грошового зобовязання з ПДВ та штрафних санкцій по взаємовідносинах з ТОВ «Зернотрейд Експрес».

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

В письмовому запереченні на адміністративний позов та в судовому засіданні представник відповідача просила в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Зернотрейд Експрес» фактично не відбувалися, оскільки за інформацією у цього контрагента позивача відсутні основні засоби для реального виконання взятих на себе договірних зобовязань, бухгалтерські документи містять ряд систематичних порушень. Крім того на підставі узагальненої податкової інформації встановлено, що ТОВ «Зернотрейд Експрес» зареєстроване на підставних осіб з метою прикриття незаконної діяльності. Тому для відображення господарської операції в податковому обліку недостатньо самого лише її документального оформлення, господарська операція повинна фактично відбутися.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорнобаймясо», як субєкт господарювання юридична особа, ідентифікаційний код 34639487, зареєстроване 09.11.2006 та є платником податку на додану вартість.

На підставі наказу Головного управління ДФС у Черкаській області №1275 від 03.08.2017 та направлень на перевірку №1293/23-00-14-0806 від 28.08.2017, №№129/23-00-14-0806, 1308/23-00-14-0410 від 30.08.20-17 посадовими особами відповідача проведено планову виїзну перевірку позивача щодо податкового законодавства за період з 01.07.15 по 31.03.17, валютного за період з 01.07.15 по 31.03.17, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 01.07.15 по 31.03.17.

За результатами перевірки складено акт №382/23-00-14-0107/34639487 від 26 вересня 2017 року.

Перевіркою встановлено порушення, зокрема пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п 188.1 ст. 188, пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, п. 198.6, ст. 198, п. 201.1 п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України в наслідок чого позивачем занижено сплату до бюджету суму податку на додану вартість в розмірі 651220 грн., в тому числі: за липень 2015 8513 грн., за серпень 2015 2898 грн., вересень 2015 5913 грн., за жовтень 2015 - 4320 грн., за листопад 2015 5108 грн., за грудень 2015 6734 грн., за січень 2016 - 11 грн., за серпень 2016 248433 грн., за вересень 2016 208311 грн., за жовтень 2016 160979 грн.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0005581408 від 09.10.2017 про збільшення позивачу суми грошового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 814025 грн., в тому числі за основним платежем 651220 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 162805 грн.

В свою чергу позивач не погоджуючись з висновком акту перевірки щодо заниження сплати до бюджету суму ПДВ в розмірі 615016 грн., в тому числі за серпень 2016 в сумі 248433 грн., за вересень 2016 в сумі 208311 грн., за жовтень 2016 в сумі 160979 грн. та відповідно нарахованих штрафних санкцій в сумі 153754 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі за текстом ПК України).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України (в редакції станом на час здійснення спірної господарської операції) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у звязку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 цієї статті передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацом першим пункту 198.6. статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пункт 201.8 вказаної статті передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до першого та другого абзаців пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІ (надалі Закон України № 996-ХІ).

Зі змісту статті 1 Закону України № 996-ХІ (в редакції станом на час здійснення спірної господарської операції) випливає, що первинний документ це будь-який документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Законодавством не визначений вичерпний перелік документів, які можуть вважатися первинними, відтак таким, що підтверджують проведення господарської операції і на підставі яких формується звітність. Відсутність деяких реквізитів в одному з первинних документів не робить автоматично господарську операцію такою, що не відбулася.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України № 996-ХІ встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції. а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та ТОВ «Зернотрейд Експрес» 11.08.2016 укладений договір №11/08-1. Згідно даного договору ТОВ «Зернотрейд Експрес» зобовязаний поставити і передавати у власність ТОВ «Чорнобаймясо» товар, а саме: сою в кількості 500 тон, а позивач зобовязаний здійснити приймання та оплату товару. Договір підписаний директорами товариств та скріплений печатками.

Докази виконання укладеного договору підтверджується видатковими та податковими накладними, які містяться в матеріалах справи. Всі податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Кількість (тоннаж) та суми зазначені у видаткових та податкових накладних повністю співпадають. Відповідач даний факт не заперечує.

Згідно вищевказаного договору товар належить постачати ТОВ «Зернотрейд Експрес». Транспортування сої забезпечувалося на підставі товарно-транспортних накладних. Дані ТТН перекривають всі видаткові накладні, які співпадають з податковими. Сою отримувала завідуюча лабораторії ТОВ «Чорнобаймясо» ОСОБА_3

За поставлений товар ТОВ «Чорнобаймясо» розрахувався повністю, що підтверджується банківськими виписками, дослідженими у судових засіданнях.

Судом встановлено, що придбана соя є інгредієнтами кормів, який виготовляє та використовує ТОВ «Чорнобаймясо» для вирощування свиней (на підтвердження позивач надав акти списання в переробку та рецептури). Крім того позивач надав докази підтвердження наявності промислових потужностей для вирощування свиней та переробки сої.

Проаналізувавши вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку, що операції з придбання сої для виготовлення кормів та в подальшому їх використання в господарській діяльності позивачем, підтверджує факт реальних змін майнового стану позивача і є визначальною ознакою господарської операції на, що звертав увагу Верховний Суд України в своєму рішенні від 14.03.2017.

Враховуючи викладене, надані позивачем первинні документи, які досліджені судом, відповідають за змістом вимогам чинного законодавства України та відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд не бере до уваги посилання відповідача щодо недоліків в оформленні первинних документів позивача, оскільки формальні недоліки в первинних документах повинні оцінюватися в сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції.

Суд також враховує той факт, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на формування податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Платника податку не може бути позбавлено права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, яка свідчить про незаконність такого формування, при цьому платник податку не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його контрагентами, якщо платник податку на додану вартість не знав про такі зловживання та не міг про них знати.

Суд зауважує, що податковий орган не надав доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності та обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допустив контрагент, а також не зазначено інших доводів, які могли б свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ «Зернотрейд Експрес».

Враховуючи зазначене, позивач правомірно відобразив у складі податкового кредиту суми податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ «Зернотрейд Експрес» на підставі виписаних останнім належним чином оформлених податкових накладних.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 09.10.2017 №0005581408, в частині донарахування грошового зобовязання з ПДВ у сумі 615016 грн. та штрафних санкцій у сумі 153754 грн., а всього 768770 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнобайм'ясо» 11531 (одинадцять тисяч пятсот тридцять одну) грн. 55 коп. судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення судом вступної та резолютивної частини постанови апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 17 листопада 2017 року.

Суддя В.В. Гаращенко